Михайло Рущак: «Футбол Закарпаття. Витоки»

Відомий футбольний історик та статистик Михайло Рущак поділився із нашим сайтом своїм новим дослідженням, яке розпочинаємо публікувати. Нова книга п. Михайла – про розвиток спорту на Закарпатті за часів Австро-Угорщини та передумови появи в краї футболу.

У ХІХ сторіччі, особливо в другій його половині, спостерігається цілосвітова тенденція розвитку спорту, особливо командних спортивних ігор. Формуються загальноприйняті правила цих ігор, відбувається популяризація спорту та окремих його видів не тільки серед знаті, а й серед широких мас населення, починаються регулярні організовані чемпіонати і змагання. З Великобританії та країн центральної Європи новітні ідеї діставалися і східних околиць. Австро-Угорська імперія також з часом зрозуміла важливість виховання здорової нації та піднесення престижу держави шляхом участі спортсменів в міжнародних спортивних змаганнях. Розпочинати це виховання звичайно було необхідно ще у шкільних навчальних закладах.

Що стосується Закарпаття, то, слід зазначити, що спочатку спорт якраз і розвивався виключно у середніх навчальних закладах. В Ужгороді найпрогресивнішою у цьому плані була місцева королівська католицька гімназія. Добре відомим є ім’я Антала Абта, викладача гімназії, який ще далекого 1856 року організував перший спортивний гурток для учнів. Його ентузіазм посприяв і виділенню міською владою ділянки для облаштування легкоатлетичного майданчика на березі Ужа, що зробило можливим тренування молоді у теплий період року, і загалом вкоріненню фізичної культури у стінах навчального закладу. Побудова майданчика та його утримання лягли на плечі гімназистів та їх батьків. Проте повінь 1867 року повністю зруйнувала всі їх надбання. І от тут якраз дуже вчасним був крок Австро-Угорської влади зробити гімнастику обов’язковим предметом для вивчення у середніх навчальних закладах того ж року. Проблему місця для постійних занять спортом потрібно було вирішувати вже на рівні керівництва закладу і адміністрація гімназійного гуртожитку, що власне знаходився неподалік самої гімназії, дала дозвіл на облаштування майданчика в своєму дворі. Таким чином, займатися фізичними вправами стало водночас і необхідно згідно вимог шкільної програми, і зручно.

Антал Абт (1828–1902)

Додамо, що для молодого вчителя Антала Абта Ужгород став своєрідним трампліном. Він почав тут свою викладацьку діяльність у 1856–1860 рр., заняття спортом з молоддю було радше хобі, основною ж спеціальністю педагога була фізика. Згодом він викладав у Будапешті, із 1872 р. – у Клуж-Напоці (Коложварі) в новоствореному університеті, де зрештою став деканом, згодом і ректором, а його книги та підручники з фізики використовувалися у навчальному процесі по всій країні. Коли шанований педагог і науковець помер у 1902 році, то ужгородська преса опублікувала змістовні некрологи, в місті Антала Абта добре пам’ятали.

Можна скільки завгодно критикувати імперську владу за певну неспішність у впровадженні прогресивних ідей тогочасного світу, особливо що стосується глибинки країни, якою й було, зокрема, Закарпаття. Та й навчатися в гімназіях, середніх навчальних закладах ще могли собі дозволити тільки діти із заможних родин. Однак дедалі більше розуміння ролі фізичного виховання і спорту призводило й до нових кроків влади, які сприяли їх розвитку. Впровадження уроків гімнастики в усіх середніх школах призвело до поширення спорту в маси і організація спортивного дозвілля молоді з часом вийшла за межі цих навчальних закладів – почали створюватися перші офіційно зареєстровані спортивні товариства. Поширенню ідей фізичного виховання і спорту серед населення і, особливо, молоді сприяло, зокрема, і заснування в Будапешті в квітні 1884 року газети «Геркулес», яка виходила спочатку щотижня, потім двічі на місяць і позиціонувала себе як офіційний вісник існуючих на той час в Угорщині спортивних товариств. Приємно, що в переліку цих товариств на обкладинці газети з лютого 1885 року було вказано й Берегівське ковзанярське товариство (Beregszászi Korcsolyázó-Egylet).

Титульні сторінки першого номеру «Геркулесу» (03.04.1884)
та номеру від 10.02.1885, коли в переліку спорттовариств з’явилося
Берегівське ковзанярське товариство.

Цікавим є той факт, що в Закарпатті у ті часи спочатку більшого розвитку набули саме зимові види спорту і першими офіційно зареєстрованим товариствами були якраз ковзанярські. Іншим цікавим фактом є той, що створювалися ці товариства спочатку на периферії, а не в Ужгороді. Слід зазначити, що факт реєстрації нового товариства підтверджувався публікацією відповідного дозволу-рішення міністра внутрішніх справ Угорщини в певних друкованих виданнях, зокрема Budápesti Közlöny, Hivátálos Közlöny та Belügyi Közlöny. Гортаючи старі підшивки, можна дізнатися, що в 1884 році було офіційно зареєстроване Виноградівське ковзанярське товариство, в 1885 – Мукачівське, в 1901 році – Хустське, і лише в 1902 році – Ужгородське. Натомість в газеті Fövárosi Lapok знаходимо свідчення про створення фехтувального товариства в Ужгороді ще у 1884 році.

Так от, газету «Геркулес» отримували й навчальні заклади до своїх бібліотек, а отже і вчителі, і учні мали можливість знайомитися з матеріалами про розвиток фізичного виховання та спорту в Угорщині, зокрема й дізнаватися про кроки й плани влади щодо ролі і розвитку уроків гімнастики в школах, а також про діяльність різних спортивних товариств та про види спорту, які вони культивували, в тому числі й нові.

Обкладинка вісника мукачівської угорської королівської загальної головної гімназії
за 1892–1893 навчальний рік та фрагмент с. 28, де в списку отриманих бібліотекою гімназії
за рік матеріалів в розділі ХІ (Педагогія) вказана підшивка газети «Геркулес» за 1892 рік.

«В Ужгороді створено фехтувальне товариство з вісімнадцяти учасників під керівництвом вчителя фехтування Віргіла Чонаді».

Фрагменти титульних сторінок газет Fővárosi lapok та Budapesti közlöny
та повідомлень про створення спортивних товариств в Закарпатті

Установчі документи товариств.

Міністр внутрішніх справ скріпив підписом з пред’явленим додатковим листом установчі документи таких товариств:

159. Установчі документи Хустського ковзанярського товариства (номер реєстрації 25139/901).

Установчі документи товариств.

Міністр внутрішніх справ скріпив підписом з пред’явленим додатковим листом установчі документи таких товариств:

302. Установчі документи Ужгородського ковзанярського товариства (номер реєстрації 43807/1902).

Фрагменти сторінок газети Belügyi közlöny та повідомлень про створення спортивних товариств в Закарпатті

Мікшо Ештергазі (1837–1883)

А що ж футбол? Який шлях був в цієї гри в самій Угорщині. Почнемо з того, що в Угорщині перше серйозне спортивне товариство було створено в Будапешті в 1875 році – «Magyar athletikai club» (Угорський атлетичний клуб). Ініціатором його створення та першим керівником був граф Мікшо Ештергазі. У кінці 1875 року під авторством Лойоша Молнара та за сприяння того ж таки Ештергазі вийшла книга «Athletika». У книзі окрім історичних нарисів про фізичну культуру древніх греків та римлян описувався й реальний стан справ із заняттями спортом в тогочасній Європі. Граф особисто побував в Америці та Англії і саме останню приводить як позитивний і гідний наслідування приклад в справі розповсюдження занять гімнастикою та спортом.

У книзі наведено кількість та ареал розповсюдження спортивних товариств в Британії, перелічені основні види спорту, якими там займаються, зазначено, що англійська нація сильна і витривала. Окремо наголошено на значенні залучення молоді до здорового способу життя, ролі середніх шкіл та вищих навчальних закладів в популяризації занять спортом та проведенні різних змагань. Зрозуміло, що й «Угорський атлетичний клуб» Ештергазі створив за аналогією до англійських атлетичних (спортивних) товариств, з діяльністю яких він ознайомився. І от молодь столиці активно почала цікавитися заняттями гімнастикою та атлетичними вправами, справа популяризації здорового способу життя зрушила з місця, звісно сприяло цьому і введення уроків гімнастики як обов’язкових у навчальних закладах. Одночасно зростав попит до інформації про нові види спорту, зокрема ігрові, та їх правила. І вже в 1879 році під авторством тих же Молнара та Ештергазі вийшла друком чудова й досить об’ємна книга (312 сторінок) «Athletikai gyakorlatok» («Атлетичні вправи»). І от в ній вже детально розповідалося про різні атлетичні вправи та спортивні ігри. І саме в цій книзі вперше в Угорщині були описані правила гри, якій згодом судилося стати грою мільйонів. Популярність цього виду спорту в Англії зростала, а захоплення Ештергазі саме англійським підходом до розвитку спорту ми вже згадували, то ж появу футболу в спортивному житті Угорщини можна було легко передбачити. Однак, не слід думати, що успіх прийшов миттєво, перш ніж гра дійсно стала масовою і нею активно почали займатися не лише в столиці, а й на периферії, пройде ще чимало часу.

Далі буде