Екскаватор екваторного
08.08.2023 - 10:23З акцентів першого кола у вищій лізі.
…У дитинстві я дуже любив спостерігати за роботою екскаватора. Ця самохідна землерийна машина завжди працювала непоквапом, удумливо; наче й натужно, але раз у раз досягаючи свого результату. І ківш за ковшем, а там дивись: і великий масив землі переміщено. До чого це я? Незважаючи на воєнний стан, чемпіонат області все ж стартував. Ми довго обдумували, аналізували, брали до уваги і ризики, і потребу розвивати футбол, радилися один з одним, із владою… Так, починали важко, проте без зривів. Нелегкою, та впевненою ходою дійшли все ж до екватора. 8 команд, звичайно, у чемпіонаті небагато, доволі помітна в них кількість вікових гравців, та все ж у змагань є свої досягнення. Насамперед приємно вразили склади учасників змагань. За великим рахунком, вони є доволі збалансованими, більше вирівнялися. Особливо якщо розкласти їх на четвірки.
На користь привабливості турніру говорить і те, що всі команди втратили очки. А з 24 ігор тільки 7 завершилися з різницею в три або більше м’ячів. Натомість половина матчів або принесла нічию, або перевагу в один гол переможцю. Відповідно і вгорі, і внизу турнірної таблиці стосовно очкових здобутків спостерігаємо помітну щільність.
Головна родзинка першого кола – «лідерство «Тячева». Питання навіть не в тому, що команда підсилилася й поставила амбітні цілі. Звертає увагу, наскільки самовіддано діяла команда в першій частині змагань. Має своїх лідерів – Дмитра Антошина й Андрія Мерцина. Навіть притому, що за пропущеними голами на третьому місці, а за тими ж забитими – друга, лідерство райцентрівського колективу за такої щільної конкуренції справді вражає.
Традиційно сильна, як сказав якось мені один з уболівальників зі стажем, закарпатська «Барселона» – «Севлюш». І той факт, що команда з таким підбором гравців утратила очки – швидше не їй докір, а констатація сили обласного чемпіонату. У другому колі виноградівці теж, без сумніву лишатимуться на провідних ролях. Колектив із такими гравцями, як лідер серед бомбардирів Михайло Чедрик або ж Михайло Реплюк чио Юрій Чонка, який у цьому сезоні став значно помітнішим, захоплюють. А тренер-гравець Адріан Пуканич – узагалі поза всякими сумнівами. Успішно керує колективом і залишається в ньому неперевершеним каталізатором атак.
«Медея» – третя. Цілком теж закономірно. Те, що команда є другою за пропущеними м’ячами, значною мірою повинна бути вдячна воротареві, нев’янучому Юрію Славіку. Один із кращих у колективі також Іван Капустей. А головне те, що це – одна з найбільш «закарпатських» команд, якщо можна так висловитися. То не в докір тим колективам, які мають гравців із числа переселенців, зокрема. Це «калап долу» власне футбольному клубові з Оноківської ТГ, який зумів довести, що і «своїми» футболістами можна вирішувати поставлені завдання.
На четвертій і п’ятій позиціях – «Вільхівці» та «Марамуреш». Між ними різниця в два очки. Названі представники Тячівського району – із числа тих колективів, які захопили своєю грою, але їм десь не вистачило футбольного фарту; можливо якогось незначного, але все ж штриха, щоб бути в першій трійці. Зокрема, представник Солотвинської територіальної громади не провалив жодного поєдинку, однак поступився двом суперникам у тячівському дербі. Так само й чемпіон області. Майже всі поєдинки зіграв рівно, але були окремі «осічки», як ось поразка в Іршаві або нічия вдома з «Медеєю» чи програш у рідних стінах від лідера. Важко сказати, як складеться доля обох команд у другому колі, адже вони виступатимуть у двох турнірах. Та все ж, віриться: будуть на провідних ролях в обласному чемпіонаті після його екватора. Тим паче, що в складах обох клубів є цікаві постаті. Візьміть того ж Руслана Зінакова з «Марамуреша», або ж тренера з «Вільхівців» Сергія Дірявку, який лише честь збірної України захищав три роки. Обидва учасники змагань мають справді хороший підбір футболістів і спроможні про себе заявити не лише в обласному турнірі.
Іршавці… Важко «запрягали». Фактично їм не вдалася перша частина першого кола, адже поступились у чотирьох стартових іграх. Десь, очевидно, команді не вистачило фізичних кондицій. Можливо, запізно чи з проблемами була підготовка в міжсезоння. Утім, провальними дії «Бужори» теж не справедливо вважати. По-перше, вона виграла в сильних колективів із Тячівщини (у двох із трьох матчів). По-друге, тільки в одній зустрічі розгромно поступилася. Натомість вийшла до фіналу Кубка Закарпаття. Погодьтеся, теж про багато що говорить. У нині шостого ФК в області є потенціал, і завдання колективу – більше розкрити себе в другому колі.
…Завжди захоплювався рахівськими «Карпатами». Незалежно від зайнятого місця це ФК, який завжди грає у своєрідний, але привабливий футбол, може будь-кому дати бій, має свій «гірський» дух, характер. Не зважає на невдачі, не здається… Так, були розгромні поразки від «Вільхівців», «Севлюша», «Медеї». Але й були яскраві ігри з бужорцями, будівельниками. Не забуваймо також, що команді з гуцульського краю доводиться долати найбільші відстані під час виїзних поєдинків. Водночас карпатівці не «ховаються» в першу лігу (де було б значно комфортніше), прагнуть розвитку. На мій погляд, це учасник змагань, який не «хитрує» на полі, грає так, як виходить, але у свій, справді колоритний футбол. Думається, участь у нинішньому чемпіонаті, як тепер, при збереженні основи дасть перспективу розвитку клубу з Рахова в найближчому майбутньому. І не біда, що поки тільки передостаннє місце.
Нарешті аутсайдером поки є «Будівельник». Він забагато пропускає, дві зустрічі програв удома, а три – із розгромним рахунком. Але з іншого боку, мова про дебютанта змагань, який навіть не має досвіду виступів на рівні першості області. Притому ужгородці не лишилися без очок у першому колі й відновили представництво обласного центру в найвищому футбольному дивізіоні Закарпаття після затяжної перерви. А присутність таких досвідчених гравців, як Руслан Соскида, усе ж вселяє надію й на успішне становлення названого колективу в найближчому часі.
Як складеться друге коло, спрогнозувати за нинішніх реалій важко. Хто де втратить залікові бали або набере, однозначно проблематично спрогнозувати. Та все ж, здається, усе тільки починається. Є надія, що пружина інтриги чемпіонату ще більше зіжметься, і ми станемо свідками нових яскравих баталій, незалежно від того, хто скільки набере в них очок.
Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ
Залишити відповідь