Історичній перемозі ФК «Говерла» (Ужгород) – 50 років

Всеукраїнська «Спортивна газета» про у «Говерлу» зразка-72 писала: «Справжнє відкриття минулого сезону – ужгородська «Говерла». Молодій команді, яка практично повністю укомплектована місцевими футболістами, завжди було дороге ім’я свого колективу, міста, краю. Тому 2-ге місце «Говерли» – не лише заслужений успіх, а й серйозна заявка на майбутнє.

Не забуваймо і той факт, що Закарпаття було і залишається серйозною кузнею футбольних талантів. А прізвища Й. Беца, В. Турянчик, Й. Сабо, М. Михалина, М. Коман, Т. Попович, З. Бреньо, Д. Товт, Ф. Ванзел, З. Сенгетовський, І. Секеч, І. Диковець, А. Гаваші вписані золотими літерами в історію не лише крайового, українського, але й світового футболу».

«Говерла» підкорила Говерлу

(Чемпіонат СРСР, ІІ ліга, клас «А», Українська зона)

Так! Це сталося пам’ятного 1972 року, коли футболісти ужгородської «Говерли» вперше за майже півстолітній період домоглися такого вагомого результату. А кував цю перемогу, як пише один із «енциклопедистів» українського футболу Леонід Каневський у своїй документальній повісті «Футбол: київське «Динамо» святкує ювілей» («Спортивна газета» за 6 вересня 1977 року), один із «найкращих вихованців закарпатського футболу першого «київського призову». Його «коронкою» був сильний удар із-за меж штрафного майданчика. Часто воротарі не встигали й руху зробити, як м’яч опинявся в сітці». А мова йде про закарпатця, форварда київського «Динамо» Дезидерія Товта (див. ліворуч), який у 50-ті роки зіграв за цей прославлений клуб 85 поєдинків і забив у ворота суперників 24 голи. Разом з головним тренером «Говерли» Дезидерієм Людвиговичем «підкорили» Говерлу (найвища гора Українських Карпат): начальник команди, колишній арбітр Всесоюзної категорії – Олександр Малець*, тренер – Іван Пажо, адміністратор – Іван Мущинка, капітан команди – Олександр Поллак, воротарі – Віктор Грушко та Віктор Дубіно, польові гравці – мс СРСР Томаш Пфайфер, мс СРСР Степан Варга, Микола Іванчев, Степан Войтко, Володимир Пінковський, Іван Вернер, Василь Медвідь, Йосип Бордаш, Василь Стецьо–ст., Микола Митровський, Василь Мелеш, Степан Гаджа, Микола Шевченко, Іван Качур, Юрій Чирков та Микола Русин (*примітка: темним шрифтом виділені прізвища осіб, яких уже нема серед нас).

Як стверджують фахівці, ужгородці (ФК «Спартак») свого часу ставали чемпіонами (1946, 1950 та 1953 рр.) та володарем Кубка України (1950 р.), але тоді вони виступали у чемпіонаті УРСР серед команд колективів фізкультури, а тепер – команд майстрів. Словом, Закарпаття ще не мало такої потужної команди, як у 1972 році. Отже, успіх закарпатців – закономірний. Патріотизм і пошук, наполегливість і майстерність – ось що передусім характеризувало цей колектив.

А тепер разом із командою «Говерла» зразка-72 запрошую Вас, шановний читачу, «піднятися» на гору Говерла. Наш шлях «проляже» через багато обласних центрів і міст України. Поїхали!

Етапи сходження на Говерлу

Старт. Бойова нічия

(І тур. 02. 04. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – ФК «Хімік» Сіверськодонецьк – 0:0.

Капітани команд–учасниць підняли прапор змагань сезону-’72. Учасників футбольного поєдинку й численних уболівальників тепло привітав голова обласного комітету фізкультури та спорту Євген Драга.

На перший календарний матч головний тренер господарів Дезидерій Товт виставив такий склад: Віктор Грушко – голкіпер, Олександр Поллак (капітан команди), Степан Гаджа, Василь Медвідь та Степан Войтко – захисники, Йосип Бордаш, Юрій Чирков та Микола Митровський – півзахисники, Томаш Пфайфер, Микола Русин та Степан Варга – форварди.

За свистком арбітра всесоюзної категорії Гладкова гру розпочали гості. Уже зі стартових хвилин на полі зав’язується гостра і безкомпромісна боротьба. Господарі розгортають атаки у високому темпі, наступаючи в основному лівим флангом, де активно діє Степан Варга. На 12-ій хвилині матчу в межах штрафного майданчика «хіміків» м’ячем заволодів нападаючий Микола Русин. Удар по воротах, але кіпер гостей у карколомному стрибку рятує свою команду від вірного голу. Поступово гра вирівнюється, і вже на 30-ій хвилині один із форвардів «Хіміка» сильно пробиває по воротах ужгородців. Віктор Грушко – на місці.

Перша перемога

(ІІ тур. 06. 04. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – ФК «Маяк» Харків – 1:0.

Другий поєдинок майстри ужгородської «Говерли» провели теж у «рідних стінах» із дебютантом другої ліги серед українських команд класу «А» – харківським «Маяком» Новачки робили відчайдушний опір. Та, як кажуть, переміг досвід. У цікавому поєдинку футболісти з міста над Ужем перемогли харків’ян із мінімальним рахунком 1:0. Гол на свій рахунок записав Микола Русин. Закарпатці мали ще кілька реальних можливостей збільшити результат.

Знову перемога з мінімальним рахунком

(ІІІ тур. 10. 04. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – ФК «Шахтар» Кадіївка – 1:0.

З перших хвилин матчу гра проходила у високому темпі, однак у першій сорокап’ятихвилинці уболівальники так і не побачили голів. Правда, у другому таймі ужгородці організували кілька стрімких атак. Особливо добре діяли в середині поля Юрій Чирков та Володимир Пінковський, раз у раз підключалися до нападу захисники Василь Медвідь та капітан команди Олександр Поллак. Микола Іванчев, який замінив Степана Варгу, на 80-й хвилині зробив діагональну передачу на Володимира Пінковського, який у свою чергу своєчасно вивів на ударну позицію Миколу Русина, а той несподіваним ударом відкрив лік голам. Після цього форварди «Говерли» мали можливість подвоїти рахунок, однак в одному випадку «гірників» виручила штанга, а в інших моментах надійно грав їх голкіпер.

Голи на всякий смак

(ІV тур. 15. 04. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – СК «Луцьк» – 4:0.

Цього весняного дня ужгородські футболісти були в ударі. Уболівальники мали можливість побачити не лише цікаві комбінації своїх улюбленців, але й голи на всі смаки. Господарі чотири рази змушували гостей розпочинати з центра поля. Правда, перший гол влетів у ворота гостей від свого захисника. Далі двічі поспіль відзначився М. Русин, а автором четвертого забитого м’яча став О. Поллак. Радував і той факт, що ужгородці в чотирьох домашніх іграх не пропустили у свої ворота жодного м’яча.

Перше фіаско

(V тур. 19. 04. Рівне. Місцевий стадіон). ФК «Авангард» Рівне – ФК «Говерла» Ужгород – 2:1.

Господарі поля здобули першу свою перемогу в сезоні-’72. Можливо, цього і не сталося б, якби наша команда не виступала без двох основних захисників – Василя Медвідя та Івана Качура. Та гра все ж таки була рівною, а в окремих епізодах наші футболісти виглядали навіть краще за господарів. До того ж, ужгородці мали можливість зрівняти рахунок, а відтак і забити переможний гол. Однак, на жаль, її величність фортуна того дня усміхнулася лише господарям.

І знову фіаско

(VІ тур. 23. 04. Хмельницький. Стадіон «Динамо»). ФК «Динамо» – ФК «Говерла» Ужгород – 4:1.

У першому таймі футболісти обох команд обмінялися голами. Збільшити рахунок мали можливість і гості, і господарі, однак голкіпери діяли без помилок. Після перерви більш активізувалися хмельничани й організували чимало гострих і небезпечних атак, три з яких стали результативними. Безперечно, такого розгромного рахунку могло й не бути, якби прикрої і серйозної травми не отримав капітан команди, згодом майстер спорту Олександр Поллак.

Наскочила коса на камінь

(VІІ тур. 28. 04. Івано-Франківськ. Стадіон «Спартак»). ФК «Спартак» – ФК «Говерла» Ужгород – 0:0.

Господарі – одноосібні лідери й не очікували, що гості піднесуть їм такий «сюрприз». Уже на перших хвилинах спартаківці організували кілька небезпечних атак, однак нашим хлопцям вдалося не лише вирівняти гру, але й гостро контратакувати. Мали реальну можливість відзначитися форварди обох команд. Та їм було замало 90 хвилин і арбітр у полі фінальним свистком «зафіксував» бойову нульову нічию. Для ужгородців, що не кажіть, а це була своєрідна перемога. Вони знову повірили у свої сили.

Перша осічка вдома

(VІІІ тур. 02.05. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – «Буковина» Чернівці – 1:2.

До кожного матчу потрібно готуватися серйозно. Це – аксіома. Адже слабких команд у класі майстрів – нема. Ужгородці думали-гадали, що закидають чернівчан шапками. Перший тайм пройшов під повну диктовку господарів. Та вдалося реалізувати лише один із багатьох гольових моментів. Після перерви наші хлопці чомусь розслабилися і двічі за це поплатилися – на 60-й та 62-й хвилинах. Лише після цього господарі активізувалися, але вже, як кажуть, потяг поїхав.

Хет-трик «Говерли»

(ІХ тур. 11. 05. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – ФК «Авангард» Севастополь – 3:0.

В останніх чотирьох матчах ужгородці з восьми можливих очок набрали лише одне й опинилися вже у середині турнірної таблиці. Прикро, що навіть удома вони поступилися команді-аутсайдеру. Будь-що потрібно було активізуватися й знову братися за своє звичне ремесло і грати, як мовиться, у свій футбол. І хлопці заграли. Про це свідчить і рахунок матчу із севастопольцями. Перший гол забили футболісти з кримського півострова… у власні ворота, а потім два голи на свій рахунок записав майстер спорту (1965 рік – В. Г.) Томаш Пфайфер, який нещодавно помпезно відсвяткував свій 80–річний ювілей. Наприкінці матчу реальну можливість збільшити результат мав Олександр Поллак, але з одинадцятиметрової позначки потрапив, як кажуть, «у молоко».

Гарматний удар Й. Бордаша

(Х тур. 14. 05. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – ФК «Таврія» Сімферополь – 2:0

Цей цікавий поєдинок ужгородці, як мовиться, провели на одному диханні. Цього дня в них усе виходило: точні паси, красиві комбінації на половині сімферопольців, надійна гра лінії захисту й, безперечно, два голи-красені. Автором першого забитого м’яча став Микола Русин, а другий (див. внизу) Йосип Бордаш сильним прицільним ударом з «точки» зняв павутиння у самісінькій «дев’ятці».

Нічия – рівносильна поразці

(ХІ тур. 18. 05. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – ФК «Локомотив» Донецьк – 1:1.

Явний аутсайдер другої ліги серед команд майстрів «А» – донецький «Локомотив» – стартував невдало. Перед ужгородським матчем в його активі було всього-на-всього двоє очок, а в ужгородців – 14. Цього дня гра в закарпатців явно не клеїлася, а форвардам ніяк не вдавалися прицільні удари. Після того, як футболісти команд обмінялися голами, гра вирівнялася. Жаль, але по грі було видно, що господарі змирилися з рахунком, а донеччани – і поготів. Ой як потім на фініші не буде вистачити отих кількох очок, аби вперше стати чемпіонами. Правда, у цей час ніхто й гадки не мав, що ужгородці друге коло проведуть так потужно, а відтак опиняться серед лідерів першості. Але все це – попереду. Правду ж кажуть у народі: «Якби знав, де упаде – підстелив би собі соломи».

…З чергового виїзного турне ужгородці повернулися з нульовим очковим багажем. З однаковим мінімальним рахунком 0:1 вони поступилися в Миколаєві місцевому «Суднобудівнику», а у Херсоні – «Локомотиву». У Кіровограді на два м’ячі господарів ужгородці зуміли провести лише один. Отже, після трьох поспіль поразок «Говерла» з 15 очками опинилася… аж на 15-й сходинці турнірної таблиці. У той же час сімферопольська «Таврія», котра в Ужгороді програла з «сухим» результатом 0:2, з 20 очками очолила групу лідерів. Стільки ж очок після 14 туру мали у своєму активі й футболісти івано-франківського «Спартака» та житомирського «Автомобіліста».

А ось у наступних трьох матчах, які ужгородці провели, як мовиться, «у рідних стінах», продемонстрували хорошу гру і всі поєдинки виграли: ФК «Говерла» – ФК «Фрунзенець» Суми (16 тур) – 1:0, – ФК «Будівельник» Полтава (17 тур) та СК «Чернігів» (18 тур) – відповідно 2:1 та 2:0.

Висока ціна виїзних матчів

Прикро, та попри успішні перемоги вдома знову спіткали ужгородців невдачі на виїзді. Правда, два матчі з чотирьох вони зіграли внічию (1:1), зокрема, з ФК «Металург» Жданов та ФК «Автомобіліст» Тернопіль.

У Макіївці наші земляки добре почали гру проти місцевого «Шахтаря», тривалий час навіть володіли ініціативою, до того ж повели в рахунку. Однак на останніх хвилинах першого тайму господарі відновили рівновагу, а в другому таймі провели у ворота В. Грушка і переможний гол. Наступний поєдинок і знову – гірники. На цей раз із міста Горлівка, котрі й відправили ужгородців у нокдаун, провівши у їх ворота аж три «сухі» м’ячі. Прикро, що підопічні Д. Товта програли команді, котра в той час перебувала на 17-й сходинці турнірної таблиці. Але футбол тим і цікавий, що практично ніколи не можна передбачити кінцевий результат.

Отже, з виїзного турне ужгородці привезли двоє очок з 8 можливих, але ціна їх була високою, оскільки здобуті вони були у серйозних суперників.

Розгром по-ужгородськи

(ХХІІ тур. 10. 07. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла»– ФК «Будівельник» Тернопіль – 5:1.

Тернопільчани перед ужгородським поєдинком перебували на четвертій сходинці у турнірній таблиці, отож інтерес до звітної гри був великим. Глядачі заповнили стадіон вщерть. Протягом перших десяти хвилин гості справилися з потужним натиском господарів, у нападі яких особливо активно діяли С. Варга та М. Русин. А розв’язка настала на 13-й хвилині, коли Варга здійснив прорив лівим флангом, зробив прострільну передачу в середину штрафного майданчика і М. Русин відкрив лік голам. Час від часу довгі й точні передачі вперед робили захисники господарів Степан Войтко та Іван Качур. У середині поля добре діяли усюдисущий В. Пінковський, технічний і розсудливий Ю. Чирков, наполегливий Й. Бордаш. Уже на 18-й хвилині рахунок подвоює Варга, а під завісу першого тайму невтомний Русин забиває третій м’яч у ворота гостей.

У другій 45-хвилинці тернопільчанам вдалося «розмочити» рахунок. Четвертий гол із пенальті на свій рахунок записав О. Поллак, а остаточну крапку над «і» поставив В. Мелеш, котрий сильним ударом довів результат до розгромного – 5:1. Ось так би завжди!

Знову перемога

(ХХІІІ тур, 13. 07. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – ФК «Локомотив» Вінниця – 2:0.

Реально зваживши сили і взявши до уваги розгром ужгородцями тернопільчан, вінничани обрали найоптимальніший варіант гри – на контратаках. Тактика виявилася досить ефективною, тим паче, що наші хлопці довго не могли розпорядитися територіальною перевагою. Та гості грамотно діяли в захисті тільки до 33-ї хвилини, коли В. Мелеш гарматним ударом із-за меж штрафного майданчика вінничан змусив «капітулювати» голкіпера залізничників.

Після перерви все стало на свої місця. Ужгородці повністю взяли ініціативу у свої руки, а на 60-ій хвилині С. Варга вдруге «попелястого» відправив в «обійми» воротарської сітки. Отже, у 4 матчах закарпатці набрали 6 очок з 8 можливих і 10–те місце після першого кола.

2 коло – на одному диханні

Саме так провели ужгородці другий етап футбольного марафону серед колективів майстрів ІІ ліги класу «А». Практично вони вже не мали справжньої конкуренції з боку більшості суперників. Уже за два місяці до завершення першості «Говерла» опинилася у шістці найсильніших. Чому ж не позмагатися за одне з призових місць, мимоволі подумав головний тренер ужгородців Деже-бачі. До того ж, як кажуть, хлопці спіймали свою гру й чудово почуваються на зеленому газоні, як «у рідних стінах», так і в гостях. В інтерв’ю («Закарпатська правда», 15 листопада, 1972 рік) після завершення першості Д. Товт скаже: «Перше коло розіграшу провели без несподіваних як зльотів, так і падінь. У середині літа «Говерла» вже виглядала згуртованим, монолітним колективом. Особливо радували творчою, індивідуальною й різноманітною грою такі футболісти, як Юрій Чирков, Йосип Бордаш та Степан Варга. Якщо б скласти графік поєдинків протягом нинішнього сезону, то крива досягнень команди йшла би увесь час угору. Переломним моментом були останні 14 зустрічей розіграшу. Саме на цьому етапі вдалося подолати нелегкий психологічний бар’єр чужого поля».

Отже, останні 12 турів, як кажуть, ужгородці провели на одному диханні. Вони у 12 матчах (36–47 тури) набрали 22 очок з 24 можливих. Переможна хода для підопічних Д. Товта розпочалася, як уже згадував вище, з 36-го туру (5 вересня). Саме цього дня ужгородці гостювали у Донецьку, де обіграли місцевий «Локомотив» з рахунком 2:1. Голи на свій рахунок записали капітан команди Олександр Поллак та кращий бомбардир за всю історію крайового футболу Микола Русин. Через тиждень наші хлопці приймали досить «міцний горішок» – ФК «Суднобудівник» Миколаїв (4–те місце у підсумковій турнірній таблиці). У складі гостей був і закарпатець, майстер спорту Іштван Секеч. Принципова гра завершилася бойовою результативною нічиєю – 1:1. Авторами голів були капітан ужгородців О. Поллак та форвард господарів Є. Сатаєв. Правда, повністю адаптувалися наші хлопці перед своїми палкими уболівальниками у домашніх двох матчах, забивши 8 голів, пропустивши лише гол-престижу в одному з поєдинків. Спочатку вони розгромили херсонський «Локомотив» – 4:0 (автори голів: В. Мелеш –2, В. Медвідь та Й. Бордаш), далі – кіровоградську «Зірку – 4:1 (М. Русин–2, О. Поллак та В. Мелеш), а у Сумах – місцевий «Фрунзенець» – 3:0 (В. Мелеш, В. Пінковський та М. Русин).

У боргу не залишилися

(ХХІХ тур. 06. 08. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» – ФК «Динамо» Хмельницький – 3:.0

Ужгородці у 6-му турі першого кола зазнали першої, до того ж розгромної, поразки саме у Хмельницькому (1:4) від місцевих динамівців. На реванш своїх хлопців настроїв головний тренер Д. Товт. Це, звичайно, робили й самі футболісти «Говерли». І треба сказати, що переконлива перемога господарів у цій зустрічі не була випадковою: ужгородці провели матч на піднесенні, виявивши справжні бійцівські якості й здобули цілком заслужену перемогу, хоча дебют зустрічі для господарів був малообіцяючим. Оговтавшись після стартового натиску ужгородців, гості перейшли до активних дій. Розв’язка настала тільки на 35-й хвилині першого тайму, коли Степан Варга провів у ворота суперників гол-красень. У другому ж таймі гостям ще двічі довелося розпочинати гру з центра поля. М’ячі на свій рахунок записали Володимир Пінковський та Микола Русин. Наступний матч ХХХ-го туру на ужгородському стадіоні повинен був відбутися 15 серпня, однак був перенесений у зв’язку з тим, що до міста над Ужем спеціально приїхали неодноразові чемпіони колишнього Союзу – київські динамівці, аби зіграти з «Говерлою» товариський матч.

Уболівальники голи люблять

(15 серпня. Ужгород. Стадіон «Авангард»). ФК «Говерла» Ужгород – ФК «Динамо» Київ – 3:4.

«Із закарпатським футболом у нашої команди давня дружба, – сказав перед матчем головний тренер столичних динамівців Олександр Севидов. Багато ж закарпатців виступало у складі «Динамо». Тому зустрічі з вашою командою – це завжди гарне спортивне свято».

Матч «Говерли» з іменитим суперником цього разу був особливо цікавим. Понад 11 тисяч глядачів прийшли побачити сучасний атакуючий футбол і красивий, змістовний спортивний спектакль.

На зелений газон команди вийшли у таких складах: ФК «Говерла» – В. Грушко, капітан команди О. Поллак, С. Гаджа, І. Качур, В. Медвідь, Й. Бордаш, Ю. Чирков, В. Пінковський, М. Русин, В. Мелеш, С. Варга.

ФК «Динамо» – В. Самохін, С. Доценко, В. Соснихін, В. Матвієнко, С. Решко, В. Трошкін, В. Мунтян, А. Пузач, А. Бишовець, В. Веремеєв та О. Дамін.

Уболівальники були задоволені грою своїх улюбленців. А вона була темпераментною, швидкою, і головне – результативною. Господарі, не зважаючи на авторитет гостей, демонстрували відчайдушний опір. І голи не забарилися. Перший м’яч у ворота Самохіна влетів після чудового і точного удару Володимира Пінковського. У відповідь на пропущений м’яч динамівці вибухнули шквалом чудових комбінацій. В. Мунтян, А. Бишовець, В. Веремеєв, О. Дамін наочно показали, що голи в матчі обов’язково ще будуть. Однак захист ужгородців діяв безпомилково, а воротар В. Грушко парирував один удар за другим. Та на 27-й хвилині форвардові киян А. Бишовцю таки вдалося зрівняти рахунок. Однак ненадовго. Буквально через дві хвилини триходівку господарів поля результативно завершив М. Русин. На 35-й хв. рівновагу відновлює усюдисущий В. Мунтян (у 1969 році за версією тижневика «Футбол-Хокей» Володимир Мунтян та мукачівець Василь Турянчик були визнані кращими гравцями колишнього СРСР – В. Г.). І знову через дві хвилини ужгородці виходять уперед. Штрафний удар метрів з 20 результативно пробив Й. Бордаш. Другий тайм хоч і пройшов у взаємних і гострих атаках, однак більш досвідченим динамівцям таки вдалося провести ще два м’ячі у ворота В. Грушка – 4:3 на користь столичних динамівців..

Олександр Севидов (людина, яка не любила роздавати компліменти, особливо суперникам) на традиційній прес-конференції відзначив хорошу гру Ю. Чиркова, М. Русина, В. Пінковського та Й. Бордаша. Надійно грала вся лінія захисту, а голкіпер В. Грушко, використовуючи футбольну термінологію, був в ударі.

Ужгородці завершували футбольний марафон-72 потужно, 
однак Лідер уже був не досяжним

Теоретично закарпатці могли вибороти золоті медалі першості, якби ФК «Спартак» Івано-Франківськ усі свої останні 6 офіційних ігор програв, а ужгородці навпаки – виграли. Такий сценарій, звичайно, був малоймовірним, але, як кажуть, раз у році й мотика стріляє. Отже, перший матч з п’яти, що залишилися зіграти у сезоні-72, підопічні Д. Товта провели у Чернівцях. Наш Микола Русин провів один гол у ворота місцевої «Буковини», який і приніс гостям максимум очок.

У наступних 4 іграх закарпатці набрали 6 очок з восьми можливих: ФК «Говерла» – ФК «Металург» Жданов. Це дало їм можливість відразу переміститися з 10-го місця на 4-те. Один із виграшів був зафіксований у календарному матчі між ужгородцями та ФК «Новатор» Жданов – 4:0.

…Ще за два тури до завершення футбольного марафону івано-франківчани практично забезпечили собі перше місце. Багато уболівальників ще не встигли зайняти свої місця, коли на табло спалахнула цифра «1». На першій хвилині гри, скориставшись передачею у штрафний майданчик гостей, форвард господарів Микола Русин відкрив рахунок у матчі лідерів: «Говерла» Ужгород–«Спартак» Івано-Франківськ. У другому таймі ужгородці порадували своїх прихильників цілою серією красивих комбінацій, одна з яких на 26-й хвилині завершилася взяттям воріт майбутніх переможців. Гол у свій актив записав Василь Мелеш.

І все ж, як кажуть, ложкою дьогтю у діжці меду став для закарпатців останній поєдинок у сезоні-72, який вони провели у Вінниці. Гравці місцевого «Локомотиву» зуміли переграти гостей (3:2), які в останніх 12 поспіль матчах не зазнавали гіркоти поразок. Авторами голів у «Говерли» стали Василь Медвідь та Микола Іванчев, а у господарів – Микола Цухлов, Анатолій Веретинський та закарпатець, майстер спорту (1969 рік – В. Г.) Янош Габовда.

Так виглядала турнірна таблиця після завершення футбольного марафону пам’ятного 1972 року.

ФК «Говерла» – срібний призер й володар Рубінового Кубка. Браво!!!

У сезоні-72 закарпатці довели, що ужгородська команда майстрів – одна з найкращих в Україні. За винятком окремих зустрічей на виїзді, закарпатці демонстрували комбінаційну і вольову, осмислену й технічно зрілу гру. Глядачам імпонувала рівна гра воротаря Віктора Грушка, зосередженість у складних ігрових ситуаціях захисників Степана Гаджі та Олександра Поллака, відточена до автоматизму техніка й творчість ліберо Степана Войтка та Івана Качура, хавбека Юрія Чиркова, гарматні удари з дальніх відстаней Йосипа Бордоша та Василя Мелеша, висока активність і культура в грі Миколи Русина, Володимира Пінковського та мс СРСР Степана Варги.

…І ось настав довгожданий суботній день 18 листопада. Численні уболівальники, не зважаючи на негоду, прийшли на ужгородський стадіон «Авангард», аби першими поздоровити своїх улюбленців з вагомою перемогою. А срібні медалі, дипломи і вимпели закарпатцям вручив відповідальний секретар Федерації футболу УРСР Борис Шмигельський. Крім того, всі гравці, що провели 50 і більше відсотків матчів, нагороджені значками «Кандидат у майстри спорту СРСР». Це – Віктор Грушко, Олександр Поллак, Степан Гаджа, Іван Качур, Василь Медвідь, Степан Войтко, Йосип Бордаш, Юрій Чирков, Володимир Пінковський, Василь Мелеш, Микола Русин.

Цікавий факт: не думаю, що серед українських гравців є такі, котрі би таких значків у своїй колекції мали п’ять. А ось ужгородець Володимир Пінковський саме стільки має цих почесних звань. Давно можна було присвоїти цьому наполегливому закарпатцеві звання «Майстер спорту з футболу». Тим паче, що він кілька сезонів виступав за збірну команду України.

За результативністю «Говерла» у своїй групі стала рекордсменом, забивши у ворота суперників найбільше (70) м’ячів. Ужгородцям був вручений приз республіканської газети «Молодь України» за найбільшу кількість забитих голів у сезоні – Рубіновий кубок. Його тримає (див. ліворуч) М. Русин, а у почесній варті стоять (праворуч) С. Войтко та В. Пінковський.

А потім відбувся цікавий товариський матч між усрібленою «Говерлою» та ветеранами, котрі в минулому прославляли ужгородські команди «Спартак» та «Верховину», київське «Динамо», львівські «Карпати» й інші відомі футбольні колективи. У складі команди ветеранів були: змс СРСР Михайло Михалина, Василь Турянчик, мсмк СРСР Ференц Медвідь, мс СРСР Золтан Бреньо, а також Андрій Гаваші, Іван Пажо, Іван Диковець та інші. Усі вони, і це похвально, старалися довести, що ще є порох у порохівницях. Та, як не круть, як не верть, перемогла молодість, завзятість і монолітність «срібної» команди ужгородців сезону-72 – 4:2.

За ужгородську «Говерлу» зразка-72 виступали: воротарі – Віктор Грушко (зіграв 37 матчів й пропустив 34 голи) та Віктор Дубіно (9 і -10); захисники – Василь Медвідь (провів 41 матч і став автором 2 голів), Степан Войтко (42 і 1), Степан Гаджа (38), Микола Іванчев (19 і 1), Микола Шевченко (Цап – 16), Микола Митровський (16), півзахисники – Юрій Чирков (44 і 3), Володимир Пінковський (45 і 5), Йосип Бордаш (42 і 7), к/к, мс Олександр Поллак (42 і 7), Іван Качур (36), Василь Стецьо (14), Йосип Вагань (20), нападники – Микола Русин (44 і 23), майстри спорту Томаш Пфайфер (38 і 3), Степан Варга (41 і 4), Іван Вернер (22), Василь Мелеш (39 і 10). Начальник команди – Олександр Малець. Головний тренер – Дезидерій Товт. Тренер – Іван Пажо. Адміністратор – Іван Мущинка.

На знімку: срібний призер першості колишнього Союзу серед команд класу «А» – ужгородська «Говерла» (стоять зліва направо): тренер – Іван Пажо, капітан команди Юрій Чирков, Йосип Бордаш, Іван Качур, Василь Стецьо, Віктор Грушко, Василь Мелеш, Степан Гаджа, Йосип Вагань, головний тренер Дезидерій Товт, начальник команди – Олександр Малець (присіли): адміністратор команди – Іван Мущинка, Микола Русин, Степан Войтко, Микола Іванчев, Володимир Пінковський, Іван Вернер, Степан Варга, Василь Медвідь.

Останній акорд футбольного сезону-72, або «срібний» матч срібних призерів

(«Говерла» Ужгород – «Динамо» Київ – 4:0)

Ним став історичний матч між срібними призерами першості країни серед українських команд другої ліги класу «А» – ужгородською «Говерлою» та багаторазовими чемпіонами колишнього Союзу у вищій лізі – київським «Динамо» відбувся 26 листопада на засніженому полі стадіону «Авангард»..

Тренери столичних динамівців виставили такий склад:

Є. Рудаков, В. Дамін, В. Соснихін, В. Матвієнко, С. Решко, А. Трошкін, В. Мунтян, М. Хоменко, В. Колотов, В. Веремеєв та О. Блохін.

ФК «Говерла» (Ужгород): Віктор Грушко, Степан Войтко, Степан Гаджа, Іван Вагань, Василь Медвідь, Йосип Бордаш, Юрій Чирков (капітан команди), Володимир Пінковський, Микола Русин, Василь Мелеш та Микола Іванчов.

Отже, як бачимо, кияни вийшли на поле у бойовому своєму складі: чотири гравці з «основи» входили до складу збірної СРСР (Рудаков, Блохін. Мунтян та Колотов).

Вітання капітанів команд (див. фото внизу) – ужгородець Юрій Чирков (у полосатій футболці) Євген Рудаков.

Із самого початку гри ініціативою заволоділи ужгородці. Вже на 13-й хвилині прославленому Рудакову довелося продемонструвати неабиякі вміння і майстерність аби врятувати ворота «сухими». Та через хвилину м’яч усе ж таки опинився в обіймах сітки. Відзначився невтомний і наполегливий форвард ужгородців Микола Русин, який скористався непорозумінням між голкіпером і захисниками киян. Буквально через чотири хвилини Йосип Бордаш подвоює рахунок. А на 33-й хвилині після сольного проходу Миколи Русина рахунок став 3:0 на користь господарів.

На знімку: у боротьбі за м’яч ужгородець Степан Гаджа (у полосатій футболці) та володар «Золотого м’яча» Олег Блохін.

У другому таймі активізувалися кияни. Володимир Мунтян, Віктор Колотов та Олег Блохін все частіше і частіше турбують голкіпера «Говерли» Віктора Грушка, але захисники та воротар ужгородців діють холоднокровно і чітко. А на 71-й хвилині одна з контратак господарів завершилася четвертим голом у ворота столичних динамівців. М’яч на свій рахунок записав Василь Мелеш. Після матчу прославлений футболіст київського «Динамо», майстер спорту СРСР, заслужений тренер України, наш земляк Михайло Коман (див. праворуч) скаже: «Рахунок трохи несподіваний. Однак, приємно, що ужгородці значно «подорослішали». Тренери й команда на правильному шляху відродження хороших традицій закарпатського футболу».

Отже, закарпатці впевнено перемогли одну з найавторитетніших команд не тільки України, колишнього Союзу, але й Європи. Що не кажіть, а футбольний сезон-72 таки став поки-що найбільшим тріумфом команди майстрів із Срібної землі…

Підготував Василь ГАДЖЕГА,
голова обласного осередку Асоціації спортивних журналістів України