До підсумків сезону: юнаки, вища ліга

Не в «дорослому» варіанті.

Здавалося б, для юнацьких команд характерні такі ж проблеми, як для дорослих складів. Навіть тема заробітчанства актуальна. І до речі, подекуди доволі складно не те що було повноцінну «основу» виставити на той чи інший матч, а взагалі віднайти кількісно склад. Отож у такому сплетінні ще й суто місцевих факторів, характерних не лише для чемпіонату, а й першості краю, і розвивався турнір серед вищолігівських колективів дублерів.

Відповідно за підсумками турнірної таблиці маємо свій, відмінний від «дорослого» варіант. Суть його полягає в тому, що утворилися чотири мікрогрупи. До першої увійшли претенденти на «золото». Розрив між «Медеєю» та «Севлюшем» у 3 очки говорить про надзвичайне суперництво за право стати золотим призером. Інтриги в 11 турі додала осічка представників з Оноківської ОТГ, які зіграли вдома внічию з хустянами, котрі фінішували четвертими. І все ж надалі лідер із Ужгородщини збою не дав, вигравши й принциповий поєдинок в СДЮСШОР (географічні сусіди). На руку зіграло й те, що «Медея» в останньому турі приймала відвертого аутсайдера. Загалом чемпіон виступив неперевершено. Жодної поразки, лише три нічиї, команда найбільше забивала й мало пропускала. Звідси й тріумфальний успіх.

«Севлюш» виявився гідним конкурентом володарю «золота». І саме через протистояння з останнім (нічия вдома й поразка на виїзді) не пощастило продемонструвати перший результат. Натомість продемонстровано теж у цілому чудові показники й відповідно яскраву різницю м’ячів на свою користь (+25, як і в «Медеї»). Срібний призер серед юнаків виявився доволі збалансованим колективом.

Другу мікрогрупу утворив тандем змагальників за «бронзу». На фініші полянців та хустян розділили тільки 2 очки. Та доля третього місця вирішилася завчасно. Як наслідок, останні принципові матчі з безпосередніми конкурентами з першої четвірки – виноградівцями та хустянами – уже принципового значення не мали, хоч і в них було продемонстровано високі спортивні якості. Загалом і полянці, і хустяни виступили добре: небагато пропускали, більше виграли, ніж програли. Ось тільки четверта команда порівняно небагато забивала.

Від першої четвірки помітно відстали іршавці, ужгородці та рахівці. Вони виступили приблизно однаково. У карпатівців тільки на один виграш менше від безпосередніх конкурентів і значна кількість пропущених м’ячів. Якщо в «Бужори» та СДЮСШОР відповідно їх різниця становить -3 і -6, то в передостанньої команди – аж -26. Тож прогресувати є куди.

І замкнули вісімку «Вільхівці». У їх в активі лише 1 виграш, 1 нічия, решту – поразки. Команда з Тячівщини мало забивала та багато пропускала, звідси й різниця м’ячів -35. Так само стимул виступати успішніше повинен бути.

Якщо до всього вищевказаного врахувати, що з 56 зустрічей 18 (а це майже третина) завершилися з великим рахунком (із різницею в три та більше м’ячів), то, звичайно, чемпіонат серед юнаків вимагає підсилення. Хоч добре, що задіяна в турнірі молодь мала ігрову практику й найближчим часом буде готова поповнити ряди вже дорослих команд. А це основне завдання, яке покладається на дублерів.

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ