Журналіст порушує проблему і запрошує до полеміки

…Левова частина фахівців закарпатського футболу стверджують, що найвищого злету ФК «Говерла» («Спартак», «Верховина» та «Закарпаття») домоглася у 1972 році, коли ужгородці зайняли 2 місце у чемпіонаті СРСР (ІІ ліга, клас «А», Українська зона). До уваги не беремо СК «Русь» (Ужгород), який має свої поки-що недосяжні вершини. Можливо їхні досягнення вдасться підкорити нинішньому ФК «Минай», який тепер успішно «карабкається» до найвищої вершини українських Карпат – Говерли (читаймо «до призових і престижних місць в українській Прем’єр-лізі).

На світлині Василь Гаджега (1978 рік, Львівський Державний університет імені Івана Франка (факультет журналістики).

Крім того, у 1972 році ужгородці вперше вибороли «Рубіновий кубок» (див. праворуч – Володимир Пінковський, тримає в руках омріяний трофей Микола Русин – кращий бомбардир-закарпатець за всю історію «Говерли», а також Степан Войтко). Браво! До речі, цей кубок щороку вручали представники всеукраїнської газети «Молодь України» найрезультативнішій команді у ІІ лізі серед українських клубів.

А тепер давайте перенесемося на 70 років назад. 1950 рік. У цьому сезоні ужгородський «Спартак» добивається чималого успіху. В аматорському чемпіонаті України (КФК) він виборює вдруге (перше «золото» ужгородці здобули у 1946 році) не лише золоті медалі, але й Кубок Республіки.

Наступного сезону (1951 рік) ужгородці грають серед команд майстрів (першість СРСР, клас «Б»). Але тут потрібно зробити невеличке уточнення. Тоді клас «Б» відповідав І лізі. У ній разом із ужгородським «Спартаком» грали такі відомі вітчизняні клуби, як «Динамо» (Мінськ, Алма-Ата), «Локомотив» (Москва, Харків), «Нефтчі» (Баку), «Спартак» (Вільнюс, Сталінінград, Єреван) та інші. Закарпатці у підсумковій турнірній таблиці зайняли високе 9 місце, тобто фінішували у так званій «золотій серединці» з 18 колективів.

Давайте, а тепер звернемося до арифметики. У 1972 році у вищій лізі чемпіонату колишнього СРСР грало 16 команд: 1 місце – ФК «Зоря» Вирошиловоград (Луганськ) – див. ліворуч на тепловозі «Зоря» їдуть чемпіони з України. Серед них і наш земляк, голкіпер ФК «Зоря» та збірної колишнього Радянського Союзу Михайло Форкаш з Виноградівщини.

2 місце – ФК «Динамо» (Київ) (у його складі цього сезону було троє закарпатців: Стефан Решко, Федір Медвідь та тренер киян Михайло Коман); … 6-те – ФК «Дніпро» (Дніпропетровськ) та 14-те – ФК «Карпати» (Львів) (Іван Герег та воротарі – Іван Ковач та Габор Вайда).

Першість СРСР. І ліга (20 команд): 2 місце – ФК «Шахтар» (Донецьк); 3-тє – ФК «Чорноморець» (Одеса); 14-те – «Металург» (Запоріжжя) (Еміль Губаній із Сваляви); 16-те – ФК «Металіст» (Харків) та 19 місце – ФК «Кривбас» (Кривий Ріг).

Першість СРСР. ІІ ліга (7 зон. 130 команд. Ужгородці грали у Першій, так званій українській зоні (клас «А»), де було 24 команди).

Отже, ще раз нагадаємо, що у 1951 році ужгородський «Спартак» зайняв 24 місце серед усіх команд колишнього Радянського Союзу (Вища ліга – 15 команд і + клас «Б» – 9 місце) – 24 місце.

А що маємо у 1972 році? Вища ліга – 16 команд + І ліга – 20 команд = 36 клубів.

ІІ ліга (7 зон) – перші 7 команд додаються, як переможці зон і плюс три («золота» серединка з семи команд, що зайняли другі місця у своїх зонах). Підсумок: 16+20+7+3 = 46.

Отже, ФК «Спартак»-51 (Ужгород) – 24 позиція у загальній підсумковій турнірній таблиці серед команд майстрів колишнього Радянського Союзу, у ФК «Говерла»-72 – 46-ть.

Гадаю, що ця арифметика когось теж зацікавить. У 1951 році у чемпіонаті СРСР були лише дві ліги – «А» – 15 команд і «Б» – 18 клубів – усього 33. Нас у цьому випадку цікавлять українські клуби. Отже, клас «А»: 3 місце – ФК «Шахтар» (Донецьк) і 8-ме – ФК «Динамо» (Київ).

Клас «Б»: 6 місце – ФК «Локомотив» (Харків) й 9 місце – ФК «Спартак» (Ужгород). Більше українських клубів у 1951 році не брало участь у чемпіонаті та першості колишнього Союзу. Отже, ужгородці увійшли до четвірки кращих клубів України сезону-51: 1. ФК «Шахтар» (Донецьк); 2. ФК «Динамо» (Київ); 3. ФК «Локомотив» (Харків) та 4. ФК «Спартак» (Ужгород).

Як не верть, як не круть, а ФК «Спартак»-51 (Ужгород) краща команда за останні 70 років (1950–2020 рр.) в історії крайового футболу. Відповідь за вами, шановні фахівці та любителі «гри мільйонів».

Але, дехто скаже. Та «Говерла» у 1972 році вдома у товариському матчі «розтрощила» київське «Динамо», «відвантаживши» у ворота киян 4 «сухі» голи. Ну і що? А ужгородський «Спартак» у 50-ті роки двічі поспіль нокаутував своїх московських одноклубників. І теж «у рідних стінах». Ще. Після 1972 року до команд І ліги перебралися Й. Бордаш та О. Поллак (ФК «Металіст» Харків), а після сезону-51 футболки інших команд одягли (Іван Мозер – ФК «Динамо» (Мінськ), ФК «Спартак» (Москва) та Федір Ванзел – ФК «Динамо» (Мінськ), ЦСКА Москва – вища ліга).

Я звернуся ще до одного показника – це кращі 5 матчів ужгородських команд у 1951 та 1972 рр. (головний важіль – це кількість забитих м’ячів у грі). 1951 рік ФК «Спартак» (Ужгород) – ФК «Динамо» (Алма-Ата) та ФК «Спартак» (Ашхабад) – обидва поєдинки завершилися з однаковим результатом 6:0 на користь закарпатців. ФК «Локомотив» (Москва) – 5:1 (на виїзді!). З рахунком 3:0 ужгородці переграли команди з Ташкента, Вільнюса, Фрунзе (Бішкек), а також у гостях харківський «Локомотив» – 2:0.

ФК «Говерла»-72 (Ужгород) – ФК «Шахтар» Горлівка, ФК «Локомотив» Харків та команда Луцька – 4:0; з рахунками 3:0 ужгородці святкували Вікторію над командами з Сум та Хмельницького.

Товариські матчі

1951 р. ФК «Спартак» (Ужгород) (присіли, у білій формі) – ФК «Спартак» (Москва) – 2:1 та 1:0.

1972 р. ФК «Говерла» (Ужгород) – ФК «Динамо» (Київ) – 4:0 (дублем відзначився М. Русин).

Словом, «зіркові» команди Закарпаття

50-ті роки минулого століття: ФК «Спартак» (Ужгород)

70-ті роки минулого століття: ФК «Говерла» (Ужгород)

20-ті роки цього століття…?

До полеміки готовий голова обласного осередку Асоціації
спортивних журналістів України Василь ГАДЖЕГА