Із когорти незабутніх арбітрів-фундаторів: Олександр Малець

До 100-річчя Закарпатської асоціації футболу (Федерації футболу Закарпаття).

21 березня 1922 року в Ужгороді народився О.Малець, якому судилося увійти не лише в історію футболу нашої області, а й усього колишнього Радянського Союзу.

Як зазначав у своєму виданні «Закарпаття у спортивному вимірі» відомий діяч Василь Федак, Олександр Михайлович народився в робітничій сім’ї. Батько юнака був серед організаторів одного зі спортивних товариств. Отож не дивно, що малий Сашко швидко полюбив гру зі шкіряним м’ячем. І в 12 років уже виступав за команду УМТЕ («Ужгородське робітниче спортивне товариство»). Амплуа – крайній нападник. Згодом перейшов відповідно до юнацького складу, команди дублерів, а потім і «основи». Був одним із визначальних гравців головного колективу.

Пізніше, 1942 року, поповнив лави СК «Русь». Кар’єра здібного футболіста могла б успішно розвиватися й далі, та, як писав П.Крайняниця в «Історії закарпатського футболу», на заваді стало важке захворювання. Порадившись із лікарем, вирішив припинити виступи. Утім, не уявляв себе поза видом спорту № 1. Як наслідок, наважився дебютувати в ролі арбітра. У 1948 році ще один відомий ужгородський футбольний фахівець Федір Куруц помітив здібного юнака й благословив на суддівський шлях. Тут же Олександр Михайлович почав обслуговувати матчі міських і обласних змагань, зокрема чемпіонату області, а в 1950 р. був рекомендований на республіканські збори арбітрів до Одеси.

Через три роки О.Мальця запросили на всесоюзні суддівські збори до Сочі. Швидко став одним із кращих арбітрів України, успішно зарекомендував себе й на теренах СРСР. Зокрема, 1954 року дебютував у чемпіонаті колишнього Союзу. А через рік розпочав і як арбітр у полі – на матчі (який, до речі, завершився внічию) «Харчовик» (Одеса) – «Динамо» (Таллінн). Згодом став суддею всесоюзної категорії. За даними Вікіпедії, у 1958 р. разом із Миколою Латишевим (Москва), Ельмаром Сааром (Таллінн), Миколою Балакіним (Київ) та Вальдо Калевісте (Таллінн) увійшов до списку п’яти кращих футбольних суддів СРСР. За інформацією ж П.Крайняниці, у 1962 р. наш уславлений земляк потрапив до десятки кращих і на рівні тодішньої Країни Рад та в цілому провів понад 100 ігор. Це матчі чемпіонату, Кубка, Спартакіади народів Радянського Союзу. Обслуговував також міжнародні зустрічі.

Згідно з даними футбольного статистика Володимира Католика, О.Малець головним арбітром у вищій лізі Радянського Союзу провів 33 матчі. До того ж у 1960 році суддівська бригада в складі Олександра Цаповецького (Київ), Олександра Мальця та Федора Куруца (обидва Ужгород) відсудила фінальну зустріч Кубка СРСР «Динамо» (Тбілісі) – «Торпедо» (Москва) – 3:4.

Та чи не найбільша заслуга в історії вітчизняного футболу Олександра Михайловича полягає в тому, що він – перший арбітр, котрий на теренах СРСР застосував діагональну систему суддівства.

В другій половині 1990-их років я брав інтерв’ю в О.Мальця у нього дома. Пригадую, ветеран мені розповідав, що якось прочитав у газеті: ФІФА не допускатиме до арбітражу міжнародних поєдинків представників СРСР, поки ті не перейдуть із паралельної на діагональну систему суддівства. О.Малець добре знав останню іще з угорського й чехословацького періодів і на свій страх та ризик започаткував її в матчі «Динамо» (Москва) – «Динамо» Тбілісі. Допомагали ужгородському арбітру прибалтійські колеги Ельмар Саар з Естонії та Едгар Клаус із Латвії, які так само були обізнані з «діагоналкою».

Обговорення ж матчу з новаторським арбітражем видалося непростим. Окремі з колег висловилися проти такої системи, та О.Мальця підтримав авторитетний московський арбітр Микола Латишев, який уже відчував нові тенденції в розвитку футбольної гри. До речі, як згадував П.Крайняниця, матчі першої післявоєнної Спартакіади народів СРСР за діагональною системою суддівства дозволили обслуговувати єдиному О.Мальцю…

У 1972–1975 рр. Олександр Михайлович працював на посаді начальника команди в «Говерлі». І саме в сезоні 1972 року в українській зоні другої ліги чемпіонату СРСР ужгородський клуб здобув «срібло».

Трудився наш авторитетний земляк і в обласній, міській федераціях футболу, суддівській колегії. Помер 1997 року й, без сумніву, залишиться назавжди одним із фундаторів футбольного арбітражу на Закарпатті в радянський період.

На фото: 1969 рік. У формі ужгородського «Спартака» – і Олександр Малець (Ужгород) – шостий у верхньому ряду, починаючи ліворуч; футбольні ветерани Закарпаття в серпні 1995 року. Олександр Малець – четвертий у верхньому ряду, починаючи ліворуч.

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ