Рекордсмен-закарпатець відзначає ювілей
05.04.2020 - 12:37Сьогодні, 5 квітня, рекордсмен-закарпатець щодо проведених офіційних ігор у складі команд майстрів (500 ігор) Олександр Пахомов святкує 65-річчя.
З цієї поважної урочистості бажаємо Вам, шановний ювіляре, міцного здоров’я, оптимізму, невичерпної енергії, благополуччя у родині та усіх житейських гараздів. А ще хай цей святковий день принесе Вам заряд позитивного настрою на наступні роки.
Летять літа, мов бистрі води Ужа,
І не вернути їх назад уже.
А нам не віриться сьогодні,
Що Вам уже – 65.
Хай нових днів ще буде безліч,
Без ліку щастя і доброти,
Прийміть вітання найщиріші
В цей світлий ювілейний день.
Здоров’я, щастя зичим не на рік
На все життя бажаєм його щиро.
Щоб радісним і довгим був Ваш вік
З добром, любов’ю, спокоєм і миром.
Громадська спілка «Закарпатська асоціація футболу»,
крайовий осередок Асоціації спортивних журналістів України та спортивна громадськість Срібної землі, а також колишні колеги по футбольному цеху (1973–1988 рр.): І. Шангін, Й. Микуланинець, М. Ловска, І. Улинець, Е. Еней, В. Мартиненко, С. Войтко, С. Варга, М. Русин, Й. Бордаш, С. Селменський, В. Зубанич, М. Іваниця, В. Пасулько, В. Коман, Ю. Костик, Т. Тулайдан, І. Гецко, Т. Корпонай, М. Фанта, Е. Майороші, Т. Пфайфер-мол., І. Курильцо та багато інших…
Рекордсмен
Надійність та організаторські здібності, вміння «читати гру» і вчасно прийти на допомогу партнерові, віддати точний пас на далеку відстань – якості, необхідні для гравця, якому доручають місце у центрі захисту. А якщо цей футболіст так грає, то він, звісно, серед кращих гравців команди і практично ніколи не «гріє лавицю запасних». Аби не бути багатослівним наведу такий факт: протягом 10 сезонів (1976–1985 рр). ужгородець завжди був серед тих, хто відіграв найбільше офіційних матчів за «Говерлу» («Закарпаття»).
Наша довідка: Олександр Сергійович Пахомов народився 5 квітня 1955 року в Ужгороді. Захисник. Форвард. Першим його наставником був екс-гравець та капітан ФК «Спартак» (Ужгород), а також дитячий тренер ДЮСШ Степан Асталош. У шкільні роки займався баскетболом, однак у старших класах перевагу надав «грі мільйонів».
18-річного ужгородця запрошують до місцевого ФК «Говерла» (головний тренер – Дезидерій Товт), який роком раніше став срібним призером чемпіонату СРСР (ІІ ліга, Українська зона, клас «А»). У дебютному сезоні він провів 18 календарних поєдинків із 44 запланованих. І, до речі, грав юнак на передньому краї, де з ним були такі гранди вітчизняного футболу, як МС СРСР Степан Варга та кращий бомбардир головної команди краю за всю її історію Микола Русин. І цього сезону (1973 р.) мукачівець «відвантажив» у ворота суперників 28 м’ячів (власний рекорд!).
1974–1975 рр. – ужгородець дійсну військову службу проходив у спортивній роті (Львів, Залізна дивізія, ПрикВО – командувач, генерал-полковник Валентин Іванович Варенников), виступаючи за місцеву команду СКА Львів, яка грала у чемпіонаті України серед КФК. У 1974 р. СКА виграв зональні змагання у 2-й зоні (чемпіонат України серед команд колективів) і отримав право поборотися за путівку до ІІ ліги, однак у фінальному турнірі зайняв 4-те місце. Наступного року армійці зайняли 2-ге місце в зоні і у фінал не потрапили. У цьому армійському колективі разом з Олександром Пахомовим «солдатську кашу наминали» ще кілька закарпатців: Іван Улинець, воротар Степан Стойка, Олександр Свергун, Олександр Хаустов. Перші троє згодом грали з ужгородцем за «Говерлу, а мукачівець Хаустов кілька сезонів провів за місцевий «Приладист», а відтак за сільський ФК «Урожай» (Кольчино), де великим фанатом «гри мільйонів» був голова місцевого колгоспу Михайло Федорович Ганчев (за національністю – болгар).
У 1976 році О. Пахомов повернувся в рідний Ужгород і знову одягнув футболку місцевої «Говерли». Головний тренер І. Шандор, як і попередній Д. Товт, теж вирішив, що найбільшої користі Саша принесе на передній лінії.
З перших турів, – каже ювіляр, – у команди гра не клеїлася. З турне на Південь (Севастополь–Миколаїв–Нікополь) ми повернулися з нульовим багажем, до того ж у свої ворота пропустили 6 «сухих» голів. У четвертому турі (17 квітня 1976 року), що відбувся у «рідних» стінах», до свого активу вдалося записати очки. Тоді єдиний і вирішальний гол у ворота ФК «Хімік» (Хмельницький) провів ветеран команди Юрій Чирков, котрий старший від мене на 8 років. А далі знову невдачі – 5 нічиїх й один програш). Лише з 10-го туру ми взялися за свою звичну роботу. У наступних 9 іграх наша команда 6 разів святкувала Вікторію, правда, після завершення трьох календарних поєдинків ми залишали футбольний газон з опущеними головами. Свій перший м’яч у ворота суперників я провів (бере до рук блокнот і уважно розглядає) у 19-му турі. Це була домашня гра з армійцями Одеси. Першими успіху добилися господарі. Гол у ворота гостей провів Аттіла Зан із Чопа. Через кілька хвилин футболісти з берегів Чорного моря зрівняли результат. У другому таймі, уже під завісу матчу, вирішальний гол у ворота гостей провів я. Ще один м’яч, який став вирішальним, на рідному стадіоні «Авангард» забив херсонському «Кристалу» – 1:0.
І лише у 1978 році коуч команди Іштван Шандор зрозумів, що значно більше користі я принесу на задній лінії. І у дебютні тури, на відміну від попередніх сезонів, ми провели більш впевнено. Мені, як захиснику, який практично не вилазив зі свого карного майданчика, вдалося відзначитися голом. Для мене це історична подія. Чому? Бо сталося це у Сумах 29 вересня. Глядачі під час поєдинку побачили 6 голів. Господарі у наші ворота провели три м’ячі. Наш форвард Костянтин Лобанов відзначився дублем, а я зрівняв результат – 3:3. У народі ж кажуть, що нічия на чужому полі – рівносильна перемозі, або як казав свого часу румунський фахівець Луческу (багаторічний тренер ФК «Шахтар» Донецьк) «Нічия на чужому полі – це хороший результат». У цьому сезоні я з Юрієм Чирковим, Сергієм Семушиним та Іваном Улинцем провели найбільшу кількість календарних ігор – по 43 із 44 запланованих.
У 1979 році у команді пройшли великі пертурбації, – каже далі Олександр Пахомов. Завершив спортивну кар’єру 32–річний ветеран Юрій Чирков, який залишився у клубі тренером. Також залишили команду голкіпери Степан Стойка та Іван Ковач, захисник Олексій Рудай, Юрій Бенедек, йосип Вамоші, Володимир Дем’янов та Олександр Легерда. Наразі поповнили ряди ужгородської команди досвідчений Іван Шопа з Довгого, який перед цим грав за миколаївський «Суднобудівник». Елек Леврінц приїхав з Берегова, а Мирослав Кабацій з футбольного села Нове Давидково, що на Мукачівщині. Уже на початку чемпіонату до складу «Говерли» були зараховані Михайло Іваниця з гарного сільського села Ставне, що на Великоберезнянщині та Віктор Пасулько з шахтарського селища Ільниця. Юрій Чирков привів у команду свого земляка Сергія Чейпеша, до речі, майбутнього народного депутата України 2-го скликання. Що не футболіст – то особистість. Згодом футбольного Олімпу досягне Віктор Пасулько, який виступатиме за провідні клуби колишнього Союзу та збірну СРСР. До речі, щодо збірної. Гадаю, що жоден із регіонів України (навіть м. Київ) не може назвати трьох своїх вихованців, котрі були у складі першої команди країни. У 1988 році футболки з надписом «СРСР» одягли троє закарпатців: Віктор Пасулько, Василь Рац та Іван Яремчук. Ось це Вам закарпатський футбольний Клондайк.
– Олександре, Ви три сезони захищали кольори Івано-Франківського «Прикарпаття». Як там гралося-жилося?
– Я на Прикарпаття поїхав працювати. І старався виконувати свої прямі обов’язки чесно, аби було найменше претензій, особливо від керівництва клубу. Протягом трьох сезонів з усіх гравців я провів найбільшу кількість календарних ігор – 129. Провідні гравці команди Микола Пристая та Валерій Авдиш і того менше. Цей факт говорить про те, що я в Івано-Франківську задарма не їв хліб.
– Відомі особистості…
– Звичайно. Микола став тренером знаним на Прикрапатті, а Авдиш – рефері ФІФА.
– До речі, а як Ви попали на Прикарпаття?
– Ужгородську команду залишив головний тренер Іван Шандор, якого запросили до Івано-Франківська. У цей період «Прикарпаття» виступало у Першій всесоюзній лізі, а «Говерла» – у другій. Із собою він забрав і п’ятьох закарпатців, зокрема, воротаря Олександра Ковача, Івана Улинця, Юрія Ціпле, Андрія Ділая і мене.
– А як прикарпатці, коли перейшли у ІІ лігу (1982 та 1983 рр.), зіграли з попередньою Вашою командою ужгородською «Говерлою».
– У пам’ять врізалися два матчі у 1983 році. Перший ми з ужгородцями провели на Прикарпатті і виграли з «сухим» рахунком 3:0. В Ужгороді господарі нам «наколотили» аж 5 голів. Дублем відзначився «непосидючий» Василь Мартиненко. Ще по одному голу провели у наші ворота Йосип Микуланинець, Михайло Ловска та Елек Леврін. Ми, правда, теж забили землякам три голи – 5:3.
– Звісно, якщо граєш у нападі, то забиває голи, але коли у захисті, до того не вилазиш із свого карного майданчика, то…
– Зрозумів, запитання. Ми грали у Вінниці проти місцевої «Ниви» (13-й тур, 27 квітня 1982 р.). При рахунку 1:1 я випадково забив собі гол. Правда, відразу ж адаптувався у наступному турі. Вдома ми приймали гравців керченського «Океану». Ми виграли з мінімальним рахунком 1:0. Автором голу став я.
Після прикарпатського вояжу О. Пахомов повернувся додому і знову одягнув футболку рідного «Закарпаття». Протягом 5 сезонів (1985–1988 рр.) відіграв 150 офіційних матчів і 5 разів змушував суперників розпочинати гру з центра поля. А усього за команди майстрів сьогоднішній ювіляр відіграв 500 матчів і став автором 21 голу. За команди майстрів свого часу також грали і його сини – його тезка Олександр та Денис (див. на фото).
Закарпатські статисти футболу Володимир Католик, Михайло Рущак та автор цих рядків «відкрили» клуб імені Володимира Плоскіни та Олександра Пахомова, куди входять гравці-закарпатці, котрі за команди майстрів забили 200 і більше голів..
Клуб імені В. Плоскіни та О. Пахомова
Правноправними цього елітного клубу є рекордсмени-закарпатці, котрі за команди майстрів відіграли 200 і більше офіційних матчів. Як виняток додаються також матчі, які наші краяни відіграли у складах таких дублюючих команд: «Динамо» (Київ, Мінськ, Москва), «Шахтар» (Донецьк), «Спартак» і ЦСКА Москва тощо.
Витяг із сайту «Чорноморець» (Одеса):
«Легендарний футболіст, який за вірність клубу в 1988 році був удостоєний однойменного всесоюзного призу. Володимир Плоскіна провів найбільшу кількість матчів за «Чорноморець» в чемпіонатах СРСР (419) і розіграшах Кубка СРСР (41) і, мабуть, може вважатися найкориснішим футболістом за всю історію клубу.
Вихованець закарпатського футболу потрапив до Одеси в 21 рік, після декількох років виступу за мукачівські «Карпати», ужгородську «Говерлу» і дублюючий склад київського «Динамо». Його одночасно звали до Львова і в Одесу, Плоскіна вже було дав добро «Карпатам», але йому для оформлення документів не вистачило якоїсь фотографії, варіант відпав, а Чорноморець був наполегливий. І в рік свого дебюту в єврокубках південці придбали футболіста, якому судилося встановити ряд рекордів.
Він дуже вміло виконував функції центрального захисника і центрального півзахисника, чітко виконував 11-метрові удари (не забив лише три з 34-х). Плоскіна реалізував поспіль 23 пенальті у вищій лізі СРСР, що стало другим показником в історії радянського футболу (24 реалізованих пенальті поспіль у відомого в минулому форварда бакинського «Нефтчі» Ігоря Пономарьова).
У 1976 році отримав звання майстра спорту, в 1978-му став найкращим бомбардиром команди. Входив до числа 33 кращих футболістів України (1983, №2 серед захисників; 1984, №1 серед передніх центральних захисників; 1986, №3 серед задніх центральних захисників; 1988, №3 серед задніх центральних захисників). Переможець першості СРСР у Першій лізі 1987 року.
Після закінчення ігрової кар’єри став тренером ФК «Чорноморець», а в 1991 році обійняв посаду начальника команди, який залишив лише в 1998-му, перейшовши до донецького «Шахтаря» (тренер-селекціонер, керівник спортивного департаменту), де працював до своєї передчасної смерті (10 травня 2010 р.).
Олександр Пахомов був напрочуд корисним гравцем у команді. Йому були притаманні такі людські (читай футбольні) риси: надійність, принциповість, рішучість, стійкість, наполегливість, виносливість. Він чудово «бачив» поле, був готовий завжди прийти на допомогу товаришеві, без порушення правил виконував підкат, мав потужні удари з обох ніг, непогано грав на «другому поверсі». Саме через ці якості йому і довіряли грати центральним захисником.
| № | Прізвище та ім’я футболіста | Звання | Команди | Ігри | Голи |
| 1 | Пахомов Олександр | «Говерла», «Спартак» Івано-Франківськ | 500 | 21 | |
| 2 | Плоскіна Володимир | МС СРСР | «Карпати»*, «Говерла», «Динамо»*, «Чорноморець»* | 496 | 60 |
| 3 | Медвідь В’ячеслав | МС СРСР | «Закарпаття», ЦСКА Москва, «Металіст», збірна СРСР, «Гажзер», «Вашуташ» Дебрецен. | 494 | 41 |
| 4 | Пасулько Віктор | МСМК | «Говерла», «Чорноморець» «Спартак» Москва, «Айнтрахт», «Фортуна» Кельн | 483 | 74 |
| 5 | Ледней Іван | «Говерла»*, «Металіст»*, СКА Київ, «Суднобудівник»*, «Торпедо» Запоріжжя, | 482 | 37 | |
| 6 | Когутич Олександр | МС України | «Говерла»* | 469 | 49 |
| 7 | Чирков Юрій | «Говерла», «Карпати» Мукачево | 465 | 22 | |
| 8 | Яремчук Іван | ЗМС СРСР | «Дніпро» Черкаси, «Ворскла» Полтава, «КаМАЗ» Набережні Челни, СКА та «Динамо» Київ, збірна СРСР | 452 | 57 |
| 9 | Турянчик Василь | ЗМС СРСР | СКА Львів, «Динамо» Київ, збірна СРСР | 448 | 23 |
| 10 | Ковач Віктор | «Говерла»*, «Карпати»*, СКА Одеса, «Поділля» Хмельницький. | 444 | 76 | |
| 11 | Мокан Василь | СКА й «Чорноморець» Одеса*, «Ністру» Кишинів, «Текстильник» Тирасполь. | 444 | 50 | |
| 12 | Мущинка Анатолій | МС СРСР | «Карпати» Львів, «Металіст» Запоріжжя, «Хомбург», Рехлінг» (Німеччина) | 431 | 76 |
| 13 | Шопа Іван | «Говерла», «Прикарпаття»,* «Суднобудівник», «Динамо» Хмельницький | 424 | 59 | |
| 14 | Корпонай Адальберт | «Кремень» Кременчуг, «Торпедо» Луцьк, «Металіст», «Металург» Запоріжжя | 436 | 55 | |
| 15 | Варга Степан | МС СРСР | «Карпати», «Говерла», ЦСКА Москва, СКА (Одеса, Львів), «Чорноморець» | 395 | 77 |
| 16 | Корпонай Іван | «Кремень» Кременчук, «Говерла»*, «Дніпро», «Чорноморець» | 392 | 68 | |
| 17 | Сабо Йожеф | ЗМС СРСР | «Спартак» Ужгород, «Динамо» (Київ, Москва), «Зоря» Луганськ, збірна СРСР | 390 | 69 |
| 18 | Секеч Іштван | МС СРСР | «Спартак», «Авангард» (Тернопіль, Харків), ЦСКА Москва, СКА (Львів, Одеса) | 384 | 132 |
| 19 | Решко Стефан | ЗМС СРСР | «Верховина» Ужгород, «Чорноморець» Одеса, «Динамо» Київ, збірна СРСР | 379 | 1 |
| 20 | Гецко Іван | МС України | «Карпати» Львів, «Чорноморець» Одеса, «Маккабі» Хайфа, «Дніпро» Дніпро | 376 | 173 |
| 21 | Голубка Петро | «Закарпаття»*, «Таврія» Сімферополь «Скала» Стрий, «Цементник» Миколаїв, «Буковина» Чернівці. | 373 | 43 | |
| 22 | Грубчак Василь | МС СРСР | «Говерла», «Шахтар»*, «Таврія»*, СК Луцьк | 372 | 31 |
| 23 | Поллак Олександр | МС СРСР | «Говерла»*, «Шахтар»*, «Металіс»*, «Суднобудівник»* | 367 | 13 |
| 24 | Штуллер Михайло | МС СРСР | «Говерла»*, «Авангард» Харків, СКА Київ, «Будівельник»* | 448 | 75 |
| 25 | Ловска Михайло | «Говерла»*, «Земплін» Міхаловце. | 365 | 55 | |
| 26 | Пфайфер Томаш | МС СРСР | «Говерла»*, СКА Львів, Одеса, «Авангард»* | 355 | 52 |
| 27 | Кобін Василь** | «Закарпаття»*, «Карпати» Львів, «Шахтар»*, «Металіст»*, «Шахтар» Селігон, збірна України | 333 | 21 | |
| 28 | Приймак Юрій | МС СРСР | «Говерла»*, «Зоря» Луганськ, ЦСКА Москва, «Спартак» Ів.-Франківськ, СКА Одеса | 352 | 6 |
| 29 | Улинець Іван | «Говерла»*, СКА Львів, «Металіст» Харків, команда Луцька, «Прикарпаття»* | 341 | 30 | |
| 30 | Корпонай Тиберій | ЗТ України | «Говерла»*, «Кремінь» Кременчук, «Торпедо» Луцьк, «Авангард» Рівне | 341 | 31 |
| 31 | Герег Іван | МС СРСР | «Динамо» Хмельницький, «Карпати» Львів, «Нива» Вінниця | 339 | 0 |
| 32 | Мілес Золтан | МС СРСР | (воротар), «Локомотив» (Москва, Херсон) «Ністру» Кишинів, «Спартак» Станіслав | 338 | |
| 33 | Зубанич Віктор | «Говерла»*, Алкалоїда» Тисавашварі, ФК «Захонь» (Угорщина) | 337 | 51 | |
| 34 | Пінковський Володимир | «Говерла»*, СКА Львів, ЛВВП ЧА і МВФ Львів | 336 | 30 | |
| 35 | Телінгер Вільгельм | МС СРСР | «Верховина»*, ЦСКА Москва, «Карпати»*, «Поділля» Хмельницький | 331 | 81 |
| 36 | Курильцьо Іван | «Говерла»*, «Динамо» Кіров, «Кішлета» (Угорщина) | 330 | 38 | |
| 37 | Асталош Степан | «Спартак»/, СКА Львів | 329 | 19 | |
| 38 | Вагань Йосип | «Говерла»*, «Зірка» Тирасполь, СКА Одеса, «Суднобудівник»* | 326 | 5 | |
| 39 | Мілес Василь | МС СРСР | «Локомотив» (Вінниця, Калуга, Херсон), «Шахтар»*, «Металіст»*, СКА Одеса | 325 | 96 |
| 40 | Диковець Іван | «Верховина»*, «Динамо»*, «Карпати» Львів, «Шахтар»* | 320 | 60 | |
| 41 | Рац Василь | ЗМС СРСР | «Карпрати» Львів, «Динамо», «Ференцварош» Будапешт, «Еспаньйола» | 318 | 88 |
| 42 | Бундаш Мирослав | МСМК | «Закарпаття»*, «Рига», «Суми», «Зірка» Кіровоград, «Актау» | 315 | 0 |
| 43 | Касперський Ярослав | «Закарпаття»*, «Карпати»*, «Зірка» Бельци | 313 | 136 | |
| 44 | Габовда Янош | МС СРСР | «Говерла», «Карпати» Львів, «Локомотив» Вінниця, «Буковина»* | 310 | 35 |
| 45 | Кополовець Михайло** | МС України | «Карпати» Львів, «Закарпаття»*, «Белшина» Бобруйськ, «Айнгайт» (Німеччина) | 308 | 18 |
| 46 | Буловчак Іван | МС СРСР | «Говерла»*, «Карпати» Львів, «Нива» Вінниця | 305 | 48 |
| 47 | Мозер Іван | Мс СРСР | «Динамо», «Білорусь» Мінськ, «Спартак» Москва, збірна СРСР | 304 | 37 |
| 48 | Пуканич Андріан** | «Говерла»*, «Шахтар»*, «Іллічівець» Маріуполь, «Ужгород» | 304 | 36 | |
| 49 | Пажо Іван | «Говерла»*, «Колгоспник» Полтава, ОБО Львів | 303 | 33 | |
| 50 | Решко Мирослав | «Карпати»*, «Інзер-Штадлер» Акасто, БВСК Будапешт, «Вашуташ» Дунакесі | 303 | 33 | |
| 51 | Щербей Василь | МС СРСР | «Говерла»*, «Карпати» Львів, «Ністру» | 301 | 4 |
| 52 | Глеба Сергій | «Карпати»*, «Приладист»*, «Карпати» Львів, «Таврія», «Спартакус» Кішкенерес | 297 | 81 | |
| 53 | Ланцфер Ярослав | «Металіст»*, «Ворскла»,* СКА Київ | 296 | 17 | |
| 54 | Куля Георгій | «Верховина»*, «Новатор» Жданов, «Торпедо» Луцьк, «Буковина»* | 292 | 57 | |
| 85 | Шангін Іван | «Говерла»*, Металург» Запоріжжя, СКА Луцьк, «Харчовик» Бендери | 289 | 18 | |
| 56 | Васютик Володимир | МС України | (воротар), «Закарпаття»*, «Зірка» Кіровоград, «Шахтар»*, «Папірник» Малин | 288 | |
| 57 | Еней Іштван | «Металіст»»*, «Карпати» Львів, «Гондвед» Будапешт, «Шиофок» (Угорщина) | 287 | 26 | |
| 58 | Лендєл Антон | «Карпати»*, «Закарпаття», «Сокіл» Золочів, «Океан» Находка, «Чорноморець» | 285 | 12 | |
| 59 | Ковтун Михайло | «Карпати»*, «Закарпаття»*, «Верес» Рівне | 285 | 28 | |
| 60 | Надь Ігор | (воротар) «Говерла»*, «Хатван» (Угорщина) | 284 | ||
| 61 | Кеслер Ернест | МС СРСР | «Спартак», ОБО Львів | 282 | 42 |
| 62 | Микулець Емеріх | МС СРСР | (воротар) ««Прикарпаття»*, «Спартак» (Москва, Мінськ) | 280 | |
| 63 | Бобаль Матвій-мол. | МСМК | «Говерла»*, «Таврія»*, «Ігро–Сервіс» Сімферополь, «Перлина» Ялта, «Дачія» Кишинів «Кримтеплиця» Молодіжне | 279 | 93 |
| 64 | Голубка Петро | «Таврія»*, «Зірка» Кіровоград, «Говерла»*, «Буковина»*, «Нива» Тернопіль | 278 | 43 | |
| 65 | Лукач Іван | «Говерла»*, «Казинцбарцика», «Слобод» Міхаловце, «Ньїредьхаза | 277 | 31 | |
| 66 | Медвідь Федір | МСМК | «Динамо»*, «Говерла», збірна СРСР | 276 | 23 |
| 67 | Чорба Федір | МС СРСР | «Карпати» Львів, «Металург» Запоріжжя, «Буковина»* | 276 | 21 |
| 68 | Пуканич Андріан** | МС України | «Говерла»*, «Шахтар»*, «Іллічівець» Маріуполь, «Полісся», «Ворскла», «Шукура» (Грузія) | 275 | 25 |
| 69 | Пінковський В’ячеслав | «Говерла» *, «Океан» Находка, ЦСКА Київ, «Скала» Стрий, ФК «Красилів» | 269 | 19 | |
| 70 | Тимчак Микола | «Карпати»*, «Говерла», СК Луцьк | 266 | 45 | |
| 71 | Медвідь Василь | «Карпати»*, «Говерла» | 262 | 2 | |
| 72 | Зан Оттіло | «Говерла»*, «Динамо» Хмельницький, СКА Львів, «Будівельник» Тернопіль | 262 | 20 | |
| 73 | Осуський Іван | МС СРСР | «Карпати»*, «Іскра» Мукачево, «Динамо» Москва, «Спартак»* | 260 | 33 |
| 74 | Лабанов Констянтин | ЛВВПУ РА ВМФ Львів, СКА Львів, «Говерла»*, «Таврія»* | 264 | 60 | |
| 75 | Якубик Володимир | «Говерла»*, «Металіст»*, «Нафтовик»Дрогобич, «Будівельник» Полтава | 260 | 2 | |
| 76 | Овсієнко Володимир | (воротар), «Закарпаття»*, ЦСКА «Київ, «Поліграфтехніка» Олександрія, «Спартакуш» Ніредьхаза (Угорщина) | 258 | ||
| 77 | Міщенко Андрій | «Говерла»*, «Поліграфтехніка» Олександрія | 257 | 11 | |
| 78 | Гей Віктор | МС України | «Закарпаття», «Карпати»* | 257 | 29 |
| 79 | Четін Віктор | (воротар) «Карпати»*, «Закарпаття»*, «Єшлик» Джизак, СКА Одеса | 255 | ||
| 80 | Ціцей Ернест | «Карпати»*, СКА Львів, «Полісся» | 254 | 54 | |
| 81 | Габовда Юрій** | МС України | «Карпати» Львів, «Кривбас» Кривий Ріг, «Таврія»*, «Граніт» Мінашевічі, «Динамо» Мінськ | 252 | 38 |
| 82 | Бордаш Йосип | «Говерла»*, «Металіст»*, СКА Львів, «Буковина»* | 250 | 41 | |
| 83 | Русин Микола | «Карпати»*, «Говерла»* | 243 | 109 | |
| 84 | Прудкий Олександр | «Говерла», «Локомотив» Знаменка, «Зірка» Кіровоград, «Поліграфтехніка» Олександрія, «Ракочі» Капошвар | 241 | 43 | |
| 85 | Чернієнко Руслан | «Говерла»*, «Прикарпаття»*, «Ньїредьхаза», «Рачочі» Капошвар, «Відеотон» | 241 | 44 | |
| 86 | Шандор Арпад | МС СРСР | «Говерла»*, СКА (Львів, Луцьк), «Авангард»*, «Спартак» Івано-Франківськ | 238 | 16 |
| 87 | Напуда Олексій | «Карпати»*, «Іскра» Смоленськ, «Фетровик» Хуст | 237 | 27 | |
| 88 | Тулайдан Тарас | «Карпати»*, «Закарпаття»*, «Зірка» Кіровогравд, «Кривбас» Кривий Ріг | 237 | 1 | |
| 89 | Лендєл Імре | МС СРСР | «Карпати» Львів, «Карпати»*, «Нива» Вінниця | 237 | 15 |
| 90 | Коман Володимир | «Говерла»*, «Динамо»*, «Буковина»* | 236 | 37 | |
| 91 | Ціпле Юрій | «Говерла»*, «Ланчхуті» Гурія | 236 | 23 | |
| 92 | Замрій Андрій | «Закарпаття», «Кубань» Краснодар | 234 | 65 | |
| 93 | Телінгер Микола | «Карпати»*, «Верховина»*, СКА Львів, «Колгоспник*, «Полісся»* | 232 | 3 | |
| 94 | Гозда Сергій | «Карпати»*, «Закаропаття»*, «Беркут» Бедевля, «Агро» Кишинів | 231 | 16 | |
| 95 | Форкаш Михайло | МС СРСР | (воротар) «Зоря» Ворошиловоград», «Металіст»*, СКА Ростов-на-Дону, «Нойштрелітц» (НДР) | 228 | |
| 96 | Баб’як Мирослав | «Говерла», «Фетровик» Хуст, «Матесалка» (Угорщина) | 227 | 20 | |
| 97 | Гето Андрій | «Верховина»*, «Авангард» Жидачів | 224 | 0 | |
| 98 | Якубик Юрій | «Говерла»* | 222 | 8 | |
| 99 | Кабацій Мирослав | «Говерла»* | 221 | 23 | |
| 100 | Ковач Дезидерій | МС СРСР | «Карпати»*, ЦСКА Москва, СКА Львів, «Молдова» Кишинів | 222 | 20 |
| 101 | Дошкар Іван | «Динамо»*, «Спартак»*»Дніпро» Черкаси, «Автомобіліст» Суми, «Локомотив» Сміла, «Говерла»* | 220 | 8 | |
| 102 | Товт Дезидерій | «Динамо»*, «Спартак»* | 219 | 81 | |
| 103 | Штець Мигаль | «Говерла»*, «Локомотив»*, «Енергія» Нова Каховка, «Карпати»*, «Будівельник»* | 217 | 40 | |
| 104 | Шебі Степан | «Говерла»*, «Чорноморець»* | 216 | 1 | |
| 105 | Баканчош Дюла | «Карпати» Львів, «Говерла»*, «Уралмаш» Свердловськ, «буковина»* | 213 | 4 | |
| 106 | Мукаланиць Йосиф | «Карпати» Львів, «Динамо»*, «Говерла»* | 212 | 23 | |
| 107 | Сербайло Степан | «Нафтовик» Дрогобич, «Верховина»* | 212 | 4 | |
| 108 | Стецо Василь | «Карпати»*, «Говерла», «Полісся» | 212 | 4 | |
| 109 | Ціпле Юрій | «Говерла», «Спартак» Івано–Ранківськ, «Гурія» Ланчхуті | 212 | 21 | |
| 110 | Долгош Микола | «Верховина»*, «Полісся» Житомир, «Нафтовик» Дрогобич, «Прикарпаття»* | 211 | 13 | |
| 111 | Кіш Карло | «Динамо»*, «Карпати»*, СК «Луцьк | 210 | 11 | |
| 112 | Попович Тиберій | МС СРСР | «Динамо»* (Москва, Київ, Мукачево), «Колгоспник» Полтава | 209 | 7 |
| 113 | Вагань Йосип | «Говерла», «Суднобудівник» Миколаїв, СКА Одеса і «Будівельник» Бельци | 209 | 4 | |
| 114 | Леврінц Елек | «Говерла»* | 208 | 28 | |
| 115 | Бреньо Золтан | МС СРСР | «Спартак»*, «Торпедо» (Сталінград, Москва), «Колгоспник» Полтава | 206 | 13 |
| 116 | Форкавець Василь | «Карпати» Львів, «Карпати»*, «Беркут», «Газовик» Комарно | 204 | 33 | |
| 117 | Диковець Іван-мол. | «Закарпаття»*, «Новатор» Жданов, «Океан» Керч, «Дружба» Майкоп | 203 | 11 | |
| 118 | Радик Василь Вас. | «Верховина», | 202 | 3 | |
| 119 | Матолчі Василь | «Говерла» | 202 | 0 | |
| 120 | Коман Михайло | МС СРСР | «Динамо»*, «Спартак»* | 201 | 74 |
| 121 | Гаваші Андрій | (голкіпер), «Динамо»*, «Верховина»* | 200 | 8 |
Примітки:
ФК «Говерла»* Ужгород («Закарпаття», «Верховина», «Спартак»), ФК «Карпати» Мукачево («Приладист», «Іскра», «Більшовик»), ФК «Динамо» Київ, ФК «Металіст» Харків, ФК «Суднобудівник» Миколаїв, ФК «Поліграфтехніка» Олександрія, ФК «Авангард» Тернопіль («Будівельник»), ФК «Ворскла» Полтава, ФК «Колгоспник» Рівне, ФК «Спартак» Івано–Франківськ («Прикарпаття»), ФК «Дніпро» Дніпропетровськ, ФК «Полісся» Житомир, ФК «Локомотив» Вінниця («Нива»).
**– гравці, які продовжують виступати за команди майстрів.
ФК «Закарпаття» (Ужгород сезону-84) (другий ряд зліва направо): головний тренер Іштван Шандор, Василь Мартиненко, Елек Леврінц, Олексій Гринюк, Іван Шангін, Володимир Рущак, Іван Дошкар, Олександр Мазур, Юрій Гада, В’ячеслав Касперський, Томаш Пфайфер-мол., адміністратор команди Петро Куйдин та Володимир Коман (внизу): Йосип Микуланинець, Сергій Страшненко, Віктор Ковач, Тиберій Корпонай, Іван Лукач, Йосип Кароль, Ігор Надь, Михайло Ловска, Олександр Пахомов та начальник команди Ілля Гулянич.
Перед початком сезону-85 (справа наліво): Іван Улинець, Олександр Пахомов, Василь Мартиненко, Іван Погоріляк, В’ячеслав Касперський, Михайло Ловска, Йосип Микуланинець, Йосип Кароль, Тиберій Корпонай, Елек Леврінц та голкіпер Сергій Страшненко.
Василь ГАДЖЕГА,
голова крайового осередку Асоціації спортивних журналістів України
Залишити відповідь