Опитування сайту ЗАФ: карантину потрібно дотримуватися, але гра буде рано чи пізно!

Люди футболу відповіли на три наші запитання.

Зокрема, ми попросили відповісти на таке:

1. Які думки викликає у Вас ситуація з пандемією коронавірусу у світі, зокрема в Україні?

2. Як проводите в основному час в умовах карантину?

3. У разі продовження терміну карантину в державі, які футбольні рішення в області потрібно буде прийняти після його завершення?

Іван Шанта, головний тренер команди ФК «Хуст»:

1. Це серйозний виклик для всієї планети за останній час. Сподіваюся, наше суспільство з ним справиться. Водночас потрібно дотримуватися карантину. Це нормально, що відмінили всі масові заходи. Турбота про здоров’я людей – понад усе.

2. У зв’язку із ситуацією, що склалася, команду розпустили, тренування відмінили. Стараюся дотримуватися рекомендацій під час карантину: більше часу проводити вдома, зайвий раз нікуди не виходити.

3. Незрозуміло, скільки триватиме карантин. І якщо його продовжать, то наскільки. Не виняток, що й до осені доведеться чекати. Уразі, коли пантемічна ситуація затягнеться в часі, то, можливо, доведеться чемпіонат і в одне коло зіграти. Утім, я думаю, що принаймні в два кола 8 команд зможуть зіграти.

Мирослав Гала, арбітр Закарпатської асоціації футболу:

1. Ситуація, м’яко кажучи, «цікава», але береженого Бог береже. Потрібно охоронятися, не вештатися вулицями, сидіти вдома. У зв’язку з цим уряд робить правильні кроки, щоб запобігти поширенню коронавірусу.

2. Ось їздив до Мукачева. Узяв маску, рукавички, декілька хвилин побув на базарі, закупив продукти й назад, додому.

3. Після карантину чемпіонат, Кубок, першість потрібно проводити відповідно до того часу, що лишиться. Та головне: щоб усі були здорові та було кому грати!

Артур Апіян, гравець ФК «Вільхівці»:

1. Складне запитання. На нього серйозні вчені не дають відповідь. Але карантин потрібен, щоб зупинити поширення коронавірусу. Усюди у світі ситуація складається по-різному. Думаю, якщо наші люди будуть свідомими, то за три місяці пандемію переможемо. Та в будь-якому разі це – не жарти. Усю серйозність ситуації відчуємо десь за місяць–півтора. А поки маємо невелику кількість випадків. Однак теж потрібно сидіти вдома. Більше часу проводити в колі сім’ї. Ми й так мало бачимося з членами родин! Отож потрібно користуватися ситуацією, що склалася, для сімейного спілкування.

2. У мене – приватний будинок. Зі мною – трирічний син. На дворі з ним штурхаємо м’яч. Біля стадіону – чудовий парк. Якщо немає людей, то виходимо туди подихати свіжим повітрям. Але в цілому дотримуємося карантинних заходів: за руки не вітаємося, не скупчуємося в групи, тримаємо дистанцію. Старші мої діти теж ситуацію розуміють. В основному ж я особисто проводжу час на городі, у дворі та в помешканні. Спілкуюся з батьками, котрі разом зі мною, дивимося телевізор… Потрібно витримати цей період. Нічого не вдієш!

3. Приймати рішення нам буде неважко, адже маємо небагато команд. Це я про чемпіонат. Думаю, усі змагання проведемо. І закінчимо вчасно. Адже є літні канікули, можна буде грати один день посеред тижня, задіюючи святкові дні. Одне слово, серйозних проблем не повинно виникнути. Ось тільки б усі мали здоров’я й за 2–3 місяці складна ситуація зникне. А за два тижні форму наберемо. У крайньому набиратимемо від гри до гри. Нема нічого страшного. У нас не 16 команд. Зрештою, не в три кола зіграємо, то в два. То світ ламатиме голову, як організувати змагання, а ми в області не матимемо серйозних проблем.

Відрадно, що за ситуації, що склалася, люди зберігають оптимізм, а футбол нам обов’язково допоможе вийти зі скрутного становища!

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ