Михайло Іваниця: «Футбольна команда» – дуже складний механізм»

Михайло Іваниця – відомий закарпатський футболіст і тренер. На професійному рівні виступав за команди Ужгорода, Львова та Сум. Як тренер на професійному рівні працював у командах Ужгорода. На аматорському – тренував ФК «Минай». Багато років працював з юнацькими командами СДЮСШОР, ДЮСШ «Зінедін». Підготував багатьох футболістів, які виступали на професійному рівні.

У четвер був представлений команді як головний тренер ФК «Ужгород».

– Михайле Михайловичу, наскільки неочікуваною для Вас стала пропозиція стати біля керма ФК «Ужгород», який виступає у Другій лізі українського чемпіонату?

– Пропозиція справді була доволі неочікуваною. Після завершення виступів на професійному рівні ужгородської «Говерли» на Закарпатті майже 4 роки не було професійної команди, і це дуже негативно відобразилося на футболі в цілому. Крім того, головні тренери «Говерли» не бачили у своєму складі вихованців закарпатського футболу, що теж не пройшло безслідно. Довелося все розпочинати практично з нуля. Нині ми маємо вже дві команди професійного рівня, і, вважаю, що це тільки початок.

– ФК «Минай» – серед лідерів Першої ліги, ФК «Ужгород» – аутсайдер Другої ліги. Чим пояснити таку різницю як у грі, так і в результатах?

– Різниця у комплектуванні команди, завдань на чемпіонат, рівню майстерності гравців, психології тощо. Тобто, причин багато, адже у футболі нема дрібниць, і це слід розуміти.

– Чи могли б Ви дати оцінку команді на сьогоднішній день?

– Однозначно ні. Для цього потрібно знати показники функціональних можливостей гравців, враховуючи психологічний стан, та фізичну і тактичну підготовки.

– Команду полишили 6 гравців. Чи не відобразиться це на її формуванні в майбутньому?

– Ні. Ніхто з них не став лідером і не повів за собою команду. Більшість із них із року в рік будуть мандрувати по командах Другої чи аматорської ліг. Дехто завершить кар’єру на обласному рівні.

– Які будуть Ваші перші кроки?

– Позаду доволі складний сезон. Графік ігор був напруженим. Дехто з гравців не витримав фізично, дехто – психологічно. Головне завдання – повернути гравцям упевненість у своїх силах, створити необхідний мікроклімат у команді, поставити гру, зробити боєздатну команду. Будемо робити все, щоб повернути вболівальників на трибуни. До відпустки проведемо ряд тренувань, зіграємо кілька контрольних матчів, переглянемо потенційних кандидатів до команди як серед досвідчених гравців, так і зовсім молодих, які подають надії. Будемо вести перемовини з нашими гравцями, які виступають у професійних лігах Угорщини та Словаччини.

– Коли ФК «Ужгород» розпочне підготовку до нового сезону?

– А підготовку вже розпочато. І все ж основна робота почнеться з 10 січня.

– На обласному рівні виступає достатньо багато гравців, які подавали надії, але чомусь зупинилися в рості. У чому проблема?

– Скоріше за все, вона психологічна. Друга причина полягає в тому, що багато гравців, завершивши етап юнацького футболу, скинули оберти, зменшили вимоги до себе й зупинилися у рості. У футболі основне – це робота. До успіху приводять 5% таланту та 95% – роботи. Це важко, і не всі витримують такі навантаження. Тих, хто зупиняється, футбол викидає на узбіччя. Успіху досягають ті, хто сумлінно працює над основними компонентами футболу – фізичною, тактичною та технічною підготовками. Інше залежить від тренера. Головне – розкрити і правильно використати сильні сторони кожного гравця на користь команди. Адже команда – це монолітний колектив, одне ціле, який працює, як добре відлагоджений мотор. Тільки тоді буде гра і відповідний результат. Керівництво клубу створює необхідні умови та докладає максимум зусиль для тренувального процесі і життєдіяльності команди.

– Традиції закарпатського футболу напрочуд багаті. Не зважаючи на відносно невеликий регіон у порівнянні з великими промисловими центрами, наші команди входили до вищого ешелону футболу Чехословаччини, Угорщини, України. Чи спроможні ми сьогодні підтвердити статус футбольного регіону?

– Цього необхідно добиватися. Головне – накреслити мету й іти до неї. У футболі є свої злети і падіння. Усе буде залежати від організації роботи, ставлення до свої обов’язків як тренерів, та к і гравців. Традиції потрібно шанувати і примножувати, бо на них мають зростати і виховуватися нові покоління. Футбольна історія – це наше життя, і не все одно, який ти слід у ньому залишиш.

– Спасибі, Михайле Михайловичу, за розмову і за те, що дали згоду очолити ФК «Ужгород» у доволі складний період життя команди. Будемо сподіватися, що Ваш великий досвід обов’язково принесе результат, а це стане можливим тоді, коли всі об’єднають зусилля для досягнення поставленої мети.

Розмову вів Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ