Проблеми арбітражу футбольних матчів на сучасному етапі розвитку футболу та впровадження технічних нововведень на допомогу суддям

Арбітраж футбольних матчів завжди був достатньо складним процесом, а на сучасному етапі розвитку футболу арбітри повинні долати нові проблеми. Методика й можливості фіксації футбольними суддями порушень Правил гри значно відстали від розвитку найпопулярнішого виду спорту. Трансляція футбольних матчів на телебаченні пропонує багаторазові відеоповтори з різних ракурсів, що дає можливість докладно проаналізувати всі тонкощі ігрових моментів. При телеперегляді поєдинків високого рівня вболівальники часто можуть значно краще розібратися в окремому ігровому епізоді, ніж арбітри, які повинні реагувати на події в грі й приймати рішення за долю секунди, не маючи при тому можливості переглянути спірний епізод із різних ракурсів на телеекрані.

З інтенсифікацією гри ускладнюється арбітраж футбольних матчів. Жорсткі єдиноборства протягом поєдинку на всіх ділянках футбольного поля, високі швидкості пересування полем футболістів вимагають від арбітрів відмінної фізичної підготовки, тонкого розуміння гри, уміння визначати намір футболістів при порушеннях, гнучкого, часто неформального застосування Правил гри. Але навіть футбольний суддя, який досконало володіє такими якостями, не в змозі в кожному епізоді бути в оптимальній позиції для визначення порушення правил. Тому йому важко витримати конкуренцію з оцінкою ситуації за допомогою відеотехніки. До того ж слід урахувати, що майже всі параграфи Правил гри чітко визначають те, що заборонено гравцям на полі й що дозволено Правилами гри. Проте тлумачення й застосування правила відбувається по-різному. Особливо це відчутно, коли ви розглядаєте те чи інше порушення, якщо його скоїв футболіст команди, за яку вболіваєте, і зовсім з іншого боку, коли проігнорував правило гравець із колективу суперника. Звичайно, у таких умовах арбітру важко залишатися об’єктивним у своїх рішеннях одночасно в очах уболівальників, футболістів, керівників обох команд. Крім того, необхідно пам’ятати, що згідно з Правилами гри, усі порушення повинні фіксуватися арбітром, якщо, на його думку, футболіст діяв неправомірно. Тому й не може бути в усіх випадках абсолютно ідентичних, об’єктивних рішень різних, навіть найбільш кваліфікованих арбітрів, адже кожен із них сприймає футбол по-своєму.

Це залежить від того, яку футбольну школу пройшов арбітр, у якому середовищі минуло його становлення як футбольного судді. Тому кажучи про об’єктивний арбітраж, маємо на увазі неупереджені дії арбітра стосовно обох команд. Адже виходячи з вищенаведених міркувань, окремі його рішення під час футбольного матчу завжди суб’єктивні.

Крім того, останнім часом у футбол інвестують значні кошти й комерціалізація футболу досягла дуже високого рівня. Усе це викликає гостру спортивну боротьбу на футбольних полях за позитивний результат. Інколи складається враження, що заради високого результату в змаганнях серед професіональних команд, учасники футбольного поєдинку не цураються будь-яких засобів для досягененя мети. На цьому фоні постійно зростають кошти власників та спонсорів футбольних клубів, які виділяють для стимулювання гравців. Унаслідок цього, футболісти нехтують правилами «FAIR PLAY», і гра стає надмірно жорсткою, іноді навіть жорстокою. Застосовуються заборонені підступні прийоми, затримки руками, симуляції, провокації суперника з метою виведення його з рівноваги тощо. Усе це значно ускладнює арбітраж футбольних матчів.

Такий стан справ у футболі вимагає пошуку нових методів у суддівстві матчу. Однією із пропозицій щодопокращення арбітражу є використання комп’ютерних технологій на допомогу футбольним арбітрам.

Після незарахованого голу, забитого збірною України у ворота збірної Англії на ЧЄ-2012, чимало критичних стріл було випущено журналістами на адресу ФІФА за відмову використання комп’ютерних  технологій для покращення арбітражу футбольних матчів. Керівництво ФІФА звинуватили в надмірному консерватизмі, небажанні надати дозвіл на застосування інноваційних досягнень на допомогу футбольним арбітрам; наводять приклади з інших ігрових видів спорту, зокрема тенісу та хокею з шайбою, де вже успішно застосовують відеотехніку. Такe використання дійсно має місце, однак необхідно врахувати деякі принципові відмінності цих видів спорту від футболу. Ігрові майданчики (тенісні корти, хокейні коробки) значно менші за розмірами, ніж футбольні поля. Набагато частіше в згаданих видах спорту відбуваються зупинки в грі, передбаченні правилами. До прикладу, у тенісі такі зупинки відбуваються після кожного гейму, а після кожного другого дають однохвилинну пeрерву. При тому поновлення гри в цих видах спорту після зупинок відбуваються з фіксованих позицій при стандартному розташувані учасників змагань на ігровому майданчику (подача в тенісі, вкидання шайби в хокеї). Крім того, у хокеї з шайбою проводять облік чистого ігрового часу, а в тенісі взагалі його тривалість не обмежується. Такий перебіг змагань у тенісі та хокеї дає можливість ефективно використовувати перегляд відеоповторів спірних епізодів, і це не буде істотно впливати на темп гри, на відміну від зупинок у грі під час футбольного матчу, коли внаслідок таких зупинок утрачається динаміка гри, зупинки порушують ігровий темп і тонус футболістів, у результаті чого знижується видовищність футболу.

Незважаючи на такі принципові відмінності футболу від інших ігрових видів спорту, ми будемо намагатися розробити варіант застосування комп’ютерних технологій на допомогу футбольним арбітрам, використавши вже набутий досвід із тенісу та хокею з шайбою.

Як у тенісі, так і в хокеї, перегляд відеоповторів у спірних ситуаціях використовують для визначення позиції м’яча чи шайби відповідно до ліній ігрового майданчика. Такий перегляд завжди проводять після зупинки гри.

На сучасному етапі під тиском футбольної громадськості ФІФА на ЧС-2014 успішно запровадила електронну фіксацію взяття воріт, використавши якраз досвід щодо визначення позиції м’яча відповідно до лінії воріт.

На ЧС-2014 у Бразилії футбольними арбітрами було прийнято 1846 рішень, із яких після аналізу відеоповторів фахівцями ФІФА визначено, що 200 з них були помилковими, тобто майже кожне 10-те рішення арбітрів виявилося хибним. Тільки частина з цих помилкових рішень істотно вплинула на хід поєдинків та результати футбольних матчів. Тому нам необхідно провести аналіз характеру помилок в арбітражі, виділити ті, які істотно впливають на процес гри, та розглянути можливість коригування їх за допомогою комп’ютерних  технологій.

Але попередньо запропонуємо наш варіант схеми втілення на практиці перегляду відеповторів у ході футбольного матчу. Припустимо, в одному з коментаторських кабін стадіону знаходиться колишній висококваліфіковний арбітр, який має телефонний зв’язок із арбітрами матчу, котрі знаходяться на футбольному полі. Назвемо цього арбітра умовно, як у тенісі, – «супервайзером».

У кабіні «супервайзера» встановлені кілька моніторів для перегляду відеоповторів з різних ракурсів. На робочому місці резервного арбітра біля кромки поля також є монітор, на якому за командою «супервайзера» може бути показаний відеоповтор ігрового епізоду з найбільш зручного ракурсу для арбітра, який проводить матч. А тепер намагатимемося змоделювати перегляд спірної ігрової ситуації в процесі поєдинку.

Якщо «супервайзер», переглядаючи матч, уважає, що виникло спірне питання, то повідомляє про це арбітра, який проводить гру. Арбітр зупиняє (або не поновлює) гру й направляється до монітора резервного арбітра, де передивляється повтор. Якщо він пересвідчиться, що попередньо прийняте рішення помилкове, виправляє свою помилку та поновлює гру.

Спробуємо застосувати такий метод арбітражу в конкретному ігровому епізоді. Розглянемо найбільш сприятливий, на наш погляд, епізод для застосування відеоповтору з фінальної частини ЧС-2014. На матчі групового етапу між збірними командами Камеруну та Мексики в першому таймі на 12 хвилині гри мексиканці забили гол у ворота камерунців. Гол відмінив колумбійський асистент арбітра, який сигналізував про порушення Правила «поза грою». Гра була поновлена вільним ударом. У цьому епізоді «супервайзер» біля екрану телевізора дає сигнал арбітру в полі не поновлювати гру до перегляду спірного епізоду. Після відеоповтору, коли арбітр на полі пересвідчився, що гол був забитий без порушення Правил гри, зараховує його й дає команду поновити гру початковим ударом.

На перший погляд, ми успішно вирішили питання щодо застосування відеотехніки в арбітражі. Але навіть у цій, найбільш сприятливій для використання відеотехніки ситуації, виникають певні проблеми. Згідно з Правилами гри, арбітр, котрий проводить матч, користується винятковими повноваженнями відповідно до використання і трактування відповідних правил, а також тільки він має право зупиняти чи переривати гру, якщо, на його погляд, відбулося порушення. У нашому випадку команду на зупинку гри надав фактично «супервайзер», а не арбітр, який, згідно з правилами, має виняткове право зупиняти гру на свій розсуд. Наступний проблемний момент пов’язаний із переглядом відеоповтору. Арбітр може змінити своє рішення щодо продовження матчу після зупинки, тому необхідно затримати поновлення гри для перегляду відео повтору, і це слід зробити за найкоротший час. Якщо врахувати, що спочатку режисер трансляції повинен відшукати й надати відеоповтори на телеекрани в кабіні «супервайзера», а потім, після сигналу «супервайзера», арбітру необхідно податися до робочого місця четвертого арбітра, щоб пересвідчитися, що попереднє його рішення було помилковим, унести відповідні корективи, та зробити все це за короткий відрізок часу навряд чи можливо.

Але якщо врахувати, що помилок, які істотно впливають на хід поєдинку, арбітри припускаються орієнтовно у двох–трьох епізодах упродовж матчу, то навіть у випадку затримки гри на один перегляд відеоповтору до 2–3 хвилин не набагато збільшить компенсований час після кожного тайму. У той же час ми будемо мати змогу виправити в окремих ситуаціях доленосні помилки арбітрів.

Тепер розглянемо, які помилки арбітражу найбільше впливають на хід поєдинку та можливість їх коригування за допомогою комп’ютерних  технологій. Очевидно, більшість таких неточностей, як правило, арбітри допускають поблизу або в межах штрафної площі. У майбутньому ми виділимо ігрові епізоди такого характеру та дії арбітра в кожній окремій ситуації:

1. 1. Ігровий епізод, який виникає безпосередньо перед або під час узяття воріт

– арбітром незарахований гол унаслідок помилково прийнятого рішення щодо порушення Правил гри футболістом атакуючої команди (порушення правил «поза грою»; атака суперника недозволеним способом; гра рукою).

Рішення арбітра: після перегляду відеоповтору арбітр до поновлення гри скасовує попередньо прийняте рішення й зараховує гол.

– арбітр неправильно зарахував гол, коли футболіст атакуючої команди порушив правило положення «поза грою»; відбулася атака на захисника або воротаря команди, яка захищається, недозволеним способом; гра рукою.

Рішення арбітра: після перегляду відеоповтору до поновлення гри, арбітр змінює своє рішення про взяття воріт і призначає штрафний або вільний удар на користь команди, котра захищається.

2. Ігровий епізод, який виникає за короткий період часу перед узяттям воріт (період збігається з часом, наданим арбітру при застосуванні принципу переваги для повернення до попереднього епізоду, якщо перевага, надана арбітром, не була реалізована).

Арбітр неправильно зарахував гол, коли футболісти команди, що атакує, порушили правило положення «поза грою», відбулася атака захисника або воротаря команди, яка захищається недозволеним способом, або гра рукою футболістом атакуючої команди.

Рішення арбітра: після перегляду відеоповтору до поновлення гри арбітр скасовує своє рішення про взяття воріт і призначає штрафний або вільний удар на користь команди, яка захищається.

Арбітр помилково зупинив гру, прийнявши рішення про порушення Правил гри футболістом атакуючої команди (порушення правила «поза грою», атака суперника недозволенним способом, гра рукою).

Рішення арбітра: У такій ситуації виправити помилкове рішення неможливо, адже якщо арбітр зупинить гру, то невідомо, яким способом згодом її необхідно поновити.

3. Ігровий епізод, коли порушення Правил гри передбачає застосування дисциплінарних санкцій і такі порушення відбулися поза полем зору арбітрів.

Рішення арбітра: Після перегляду відеоповтору під час однієї з найближчих зупинок гри, арбітр переконується, що відбулося порушення правил, і застосовує відповідні дисциплінарні санкції на власний розсуд.

4. Визначення перетину м’ячем лінії воріт.

Рішення арбітра: після сигналу електронної системи фіксації голу арбітр приймає відповідне рішення (систему успішно використовували на ЧС-2014 у Бразилії).

5. Ігрові епізоди, повязанні з призначенням / непризначенням ударів з 11м. позначки.

Одними з найскладніших для арбітражу є ситуації, пов’язанні з призначенням удару з 11-метрової позначки, бо помилки арбітра в таких епізодах мають високу ціну: можуть істотно вплинути на подальший хід поєдинку.

У таких випадках найчастіше футболісти, нехтуючи правилами «FAIR PLAY», намагаються ввести в оману арбітрів для досягнення рішення на свою користь.

Крім того, у прийнятті рішення щодо призначення удару з 11-метрової позначки вирішальну роль відіграє спосіб тлумачення Правил гри арбітром. Тільки в окремих випадках у таких епізодах можливо однозначно оцінити характер дій футболістів без урахування особливостей трактування Правил гри арбітром.

Якщо під час гри трапляються ситуації, де можливо однозначно визначити порушення, «супервайзер» запропонує арбітру переглянути відеоповтор епізоду, після чого арбітр, оцінивши ситуацію, внесе відповідні корективи до свого попереднього рішення, якщо, на його думку, у цьому є необхідність.

Але в більшості ігрових епізодів із призначенням удару з 11-метрової позначки вносити корективи до рішення арбітрів за допомогою комп’ютерних технологій неможливо.

Вище ми запропонували практичні рекомендації застосування відеотехніки на допомогу арбітрам у найбільш суперечливих епізодах футбольних матчів. У таких ситуаціях арбітри часто припускаються помилок, які суттєво впливають на хід та результат поєдинку.

Ми звузили площину застосування комп’ютерних технологій для епізодів поблизу або в межах штрафної площі, але навіть при таких обмеженнях не змогли повністю вирішити коригування всіх помилок арбітрів. Однак наведена схема застосування новітніх упроваджень дозволить частково коригувати дії арбітрів у складних ситуаціях, що в цілому, на наш погляд, зменшить кількість хибних рішень футбольних суддів.

Спробуємо виділити позитивні й негативні сторони нової методики арбітражу.

Позитивні:

• можливість коригування частини помилок арбітрів, які істотно впливають на хід та/або підсумок футбольних матчів;
• можливість використання висококваліфікованих арбітрів у якості «супервайзерів», їх знання та досвід після закінчення активної кар’єри в арбітражі за віком;
• надання можливості арбітрам приймати рішення, оцінивши ігровий епізод з різних ракурсів;
• коригування помилок суддів у складних ситуаціях під час футбольного матчу зменшить критику арбітражу, що, своєю чергою, покращить психологічний стан арбітрів, котрі будуть почувати себе впевненішими на полі.

Негативні:

• затримки в грі, унаслідок чого відбувається збільшення регламентованого часу футбольного матчу;
• утрата в окремих епізодах динаміки матчу, що може знизити видовищність футболу;
• необхідність унесення корективів до Правил гри у зв’язку з уведенням до складу арбітрів «супервайзерів»;
• модифікація Правил гри для різного рівня змагань із футболу, відповідно до технічного обладнання стадіонів комп’ютерними технологіями;
• підвищення фінансових витрат для організації змагань.

Надіємося, що викладений матеріал зацікавить фахівців футболу й стане приводом для роздумів, дасть поштовх до виникнення нових пропозицій та ідей щодо реформування методики арбітражу футбольних матчів.

Порушити питання розробки нового методу футбольного суддівства нас спонукало бажання зрушити з мертвої точки у вирішенні багатьох проблем арбітражу на сучасному етапі розвитку футболу. Суддівство є складовою частиною футболу. Без арбітрів не може відбутися жоден футбольний матч. Тому ми повинні звернути більшу увагу на покращення арбітражу, наголошуючи на створенні сприятливих умов для роботи суддів, які знаходяться в нерівних умовах з іншими учасниками змагань. Складається враження, що арбітрів у футболі вважають другорядними дійовими особами, а іноді –просто необхідним злом. Гравці, тренери, організатори роблять усе для того, щоб футбол рухався вперед, арбітри ж заважають і гальмують процес. Необхідно зламати такий стереотип в оцінці суддівства!

Подбаймо про створення належних умов для роботи арбітрів, і від цього виграє футбол.

Анадрій ГАВАШІ, Федерація футболу Закарпаття