Вища ліга. Цифри, факти, підсумки. ФК «Вільхівці»-2017

У футбольному сезоні 2016 року команда із Тячівщини була напрочуд цікавою, мобільною, непоступливою та по спортивному агресивною.

У міжсезоння команда втратила низку гравців атакуючого плану, що відразу відобразилося на результатах. Завдяки роботі головного тренера Юрія Бучка, залишилося багато хорошого, притаманного цьому колективу, але виникла серйозна проблема реалізації створених моментів. Голи команді давалися вкрай важко. Серйозною загрозою була і коротенька лавиця запасних гравців. Травми та трудова міграція теж боляче відобразилися на грі команди в цілому. Провідні гравці Артур Апіян, Михайло Матяш, Едуард Нергеш, Михайло Бенко, Мирослав Скрип відіграли від 6 до 14 поєдинків. На рахунку кращих гравців атакуючого плану останніх років (Апіяна та Матяша) по одному забитому м’ячу. Через ці проблем відбувалися і накладки в тренувальному процесі, що відразу дало про себе знати. Кожне коло «Вільхівці» розпочинали значно краще, ніж завершували його. Із-за недостатніх фізичних кондицій статистика свідчить про регрес виступів команди. Для прикладу, на початку І кола команда набрала 46,6% можливих очок, а на фініші – 33,3%. На початку ІІ кола – 40%, на фініші – 16,6%. Це чітко проглядається і у виступах команди в І та ІІ колах. У І колі набрано 40,7% очок, а в ІІ – тільки 29,6%. В останні роки склалася думка, що «Вільхівці» – чисто домашня команда. Статистика технічних результатів цього не підтверджує. Так, «Вільхівці» – дуже непоступлива команда, яка веде боротьбу на кожну клаптику поля, з ними важко грати, але, як показує аналіз, у них не існує фактору «чужого поля». Із рівними собі показник результатів виїзних матчів дуже пристойний. У вільхівчан провалені матчі з призерами чемпіонату. У домашніх поєдинках вони давали бій лідерам, а ось на виїзді майстерності вже не вистачало. Слід віддати належне й уболівальникам команди, які вдома і в гостях гаряче підтримують свою команду. А при такій підтримці погано грати неприпустимо. «Вільхівці» – самобутня команда, яка вносить свій вклад у розвиток футболу нашого краю. Вона не відноситься до грубих команд. У неї досить багато попереджень, але більшість із них отримані через велику самовіддачу гравців. Про дисциплінованість говорить факт: жодного вилучення упродовж сезону тут не було. Як показують дані підсумків сезону, найбільшою проблемою у «Вільхівців» була відсутність «забивних» гравців. У нападі не було явно вираженого лідера. Голи давалися гравцям вкрай важко. Один гол за матч у порівнянні з минулим сезоном – це справді дуже мало. І це, скоріше за все, основна проблема вільхівчан у цьому сезоні. Що стосується інфраструктури, то керівництвом клубу вже справді зроблено багато. За останні два роки стадіон став набагато «цивілізованішим». Проблемою залишається стан футбольного газону. Інколи складається враження, що у Вільхівцях футбольне поле не проводять до ладу, щоб створити проблеми командам, які пропагують технічний і швидкий футбол («Минай», «Середнє», «Севлюш»). Тут потрібно три речі: поливати газон, косити його та катати катком. Для початку цього досить. При бажанні, це їм під силу.

У сезоні 2017 року ФК «Вільхівці» здобули 5 перемог, чотири матчі зіграли внічию і зазнали 9 поразок. Правда, 6 поразок команда зазнала у матчах із призерами чемпіонату. Очковий доробок становить 19 очок із 54 можливих або 35,2% із співвідношенням м’ячів 18:35 або 1,0:1,94. Найвдалішими для команди були старти першого і другого кола. Фінішували вільхівчани на цих відрізках дуже посередньо. Так, із 1 по 5 тур вони здобули 2 перемоги, зазнали 2 невдач і один раз розійшлися миром. Набрано 7 очок із 15 можливих або 46,6% із різницею м’ячів 7:9 або 1,4:1,8. Заключні 4 тури І кола вже гірші: 1 перемога, 1 нічия, 2 поразки. Набрано 4 очки із 12 можливих або 33,3% із різницею м’ячів 3:5 або 0,75:1,25. Старт ІІ кола був трохи вдалішим. Набрано 6 очок із 15 можливих (2 перемоги і 3 поразки) або 40% із різницею м’ячів 7:12 або 1,4:2,4. Найгірший показник на четвертому відрізку – із 15 по 18 тур. Здобуто 2 очки з 12 можливих (2 нічиї, 2 поразки), або 16,6% із різницею м’ячів 1:9 або 0,25:2,25. Підтверджують ці показники і дані виступів команди на цих відрізках. Набрані очки – 7, 4, 6, 2, забиті м’ячі – 7, 3, 7, 1. У І колі здобутки вільхівчан трохи кращі, ніж у ІІ. Так, у І колі здобуто 3 перемоги, двічі зіграно внічию і команда зазнала 4 поразок. Набрано 11 очок із 27 можливих або 40,7% з різницею м’ячів 10:14 або 1,11:1,55. У ІІ колі здобуто 2 перемоги, 2 нічиї і 5 поразок. Набрано 8 очок із 27 можливих або 29,6% із різницею м’ячів 0,88:2,33. Порівнюємо відсоток набраних очок: 40,7% і 29,6%, забиті м’ячі 1,11 і 0,88, пропущені м’ячі 1,55 і 2,33. Ці цифри чітко показують, що команда різко підсідала під кінець кожного кола. На це можуть бути дві причини. Перша – незадовільні фізичні кондиції, друга – відтік кадрів або велика кількість травм і коротка лавиця для рівноцінних замін.

Найгірші показники вільхівчан у матчах із призерами чемпіонату. У шести поєдинках («Минай», «Середнє», «Севлюш»), не здобуто жодного очка, а різниця м’ячів становить 1:19. А це вже повний провал. У домашніх матчах «Вільхівці» чинили гідний опір лідерам, самовіддача була колосальною, але вона не була підкріплена необхідними технікою та фізичними кондиціями. Вдома програли «Минаю» 0:1, «Середньому» 0:2, «Севлюшу» 1:2. А ось на виїзді справи були значно гіршими, «Минай» 0:5, «Середнє» 0:4, «Севлюш» 0:5. У цих шести поєдинках у середньому вони забивали по 0,165 гола за гру, а пропускали по 3,12 гола за матч – 0,165:3,12. Різниця відчутна. І це при тому, що ФК «Вільхівці» до аутсайдерів не відносять.

Із рівними собі «Вільхівці» зіграли значно краще. Тут показники справді непогані. І домашні, і виїзні поєдинки вільхівчани провели вище середнього рівня. Десь навіть фактор «чужого поля» не сильно відчувався. У домашніх поєдинках набрано 13 очок із 18 можливих або 72,2% із різницею м’ячів 8:6 або 1,33:1,0. («Боржава» – 2:1, «Оболонь» – 3:1, «Бужора» – 1:0, «Карпати» – 2:1, «Поляна» – 0:0, «Ужгород» – 0:3). На виїзді набрано 6 очок із 18 або 33,3 із різницею м’ячів 9:10 або 1,5:1,66 («Карпати» – 1:1, «Поляна» – 1:3, «Ужгород» – 1:1, «Боржава» – 4:1, «Оболонь» – 1:3, «Бужора» – 1:1). У цілому в матчах із рівними собі набрано 19 очок із 36 або 52,75%, забито 17 голів у ворота суперників або 1,42 гола за гру і пропущено 16 голів або 1,33 гола за матч. У чемпіонаті «Вільхівці» провели 9 матчів на виїзді і 9 – на власному полі. Вдома здобуто 13 очок із 27 можливих або 48,14% із різницею м’ячів 9:11 або 1,0:1,22. На виїзді набрано 6 очок із 27 або 22,2% із різницею м’ячів 9:24 або 1,0:2,66. Ці показники говорять, що команда посідає місце нижче середини турнірної таблиці. Так воно насправді і є. Якби у розпорядженні Юрія Бучка були ще принаймні 2-3 гравці більш-менш хорошого рівня, із них хоч один більш-менш забивний нападник, то доробок команди збільшився б очок на 10, а це вже було б місце відразу після призерів. На рахунку кращого бомбардира команди Михайла Дудаша 7 голів, у Володимира Товта, Віктора Жоффчака та Сергія Щербанича – по 2. Ще п’ятеро гравців провели по одному голу. Це один із найгірших показників у лізі. До найбільш недисциплінованих гравців відносяться Едуард Нергеш та Мирослав Скрип, у яких по 4 попередження, по три жовті картки за сезон отримали Іван Грубінка та Сергій Щербанич.

Усі очікували від «Вільхівців» кращого виступу, у всякому разі для цього були підстави після сезону 2016 року. Добре, якщо тренерський штаб врахує допущені помилки і зможе зробити такі необхідні висновки. У всякому разі, «Вільхівці» вважаються дуже непоступливою командою із великою самовіддачею гравців, але для досягнення більш вагомих успіхів цього недостатньо.

Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ, «Спорт тайм»
Далі буде