Зимова першість. Слово до підсумків

Позаду лишився перший із трьох найважливіших обласних змагань сезону. Попри те, що вони мали статус тренувальних, усе ж турнір передбачав боротьбу й за звання чемпіона. У спортивній площині зимова першість запам’яталася кількома аспектами.

Команди

Хоч вони й готувалися до сезону, але подарували чимало яскравих ігрових моментів і матчів. Насамперед слід зазначити, що стартувала рекордна кількість команд – 23. Звертає увагу на себе увагу й висока результативність. Скажімо, на груповому етапі – приблизно 3 голи за гру.

Без сумніву, запам’ятався чемпіон – виноградівський «Севлюш», у якого в змаганнях традиційно була потужна атака. Заслуговує на шану і «Минай» із добором зіркових виконавців та «Середнє» з монолітним захистом. А JJ CLUB та СДОСШОР як новачки змагань, котрі полоскотали нерви не одному супернику? Або ж команда-характер «Карпати» (Дубове), котра єдиною з першолігівських пробилася до півфіналу.

Найголовніше ж, що всі учасники отримали хорошу нагоду потренуватися в ігровому режимі, переглянути потрібних виконавців та закласти фундамент фізичної підготовки на сезон.

Суддівство

Узагалі тема арбітражу вічна. І як би ідеально судді не обслуговували матчі, усе одно знайдуться невдоволені. Що вдієш: такий ефект психологічного сприйняття. В окремих матчах зимової першості, щоправда, траплялися помилки служителів футбольної Феміди. Але хто не помиляється? І не слід забувати: арбітри так само поступово входять у сезон, як команди, а тому теж мають право на «осічку». Як не забивають пенальті форварди, як пропускають курйозні голи воротарі, як помиляються з визначенням «основи» на гру тренери, так може помилитися й арбітр, котрому потрібно приймати рішення за доволі короткий час. Тим паче, що є й молоді судді, яким ще потрібно набиратися досвіду. Та в цілому арбітри справилися з роботою. Зрештою, для затятих песимістів: інших суддів узагалі немає, тож піклуйтеся про тих, хто лишився. А коли ж «осіб у чорному» ще до матчів звинувачують в усіх гріхах, як же тоді холоднокровно виходити на поле зі свистком? Зрештою, самі можете спробувати!

Уболівальники

Незважаючи на загалом прохолодну пору, глядачів на матчах збиралося здебільшого чимало. Це ще один доказ того, що футбол на Закарпатті люблять. Навіть якщо він «зимовий». Фани здебільшого вболівали толерантно, проте в окремих випадках мала місце непристойна поведінка: із використанням ненормативної лексики, образливими словами на адресу гравців команди суперника чи суддів, спроб психологічного тиску, появи в нетверезому стані тощо. Притому невдоволення окремих глядачів спостерігалося часто у випадках, які абсолютно не потребували й тіні такої агресивної реакції. У фіналі зимової першості навіть доводилося в мікрофон пригрозити, що суддя в полі може призупинити гру. На щастя, гарячі голови вдалося охолодити. Що приємно, у ряді випадків таких горе-фанатів часто приборкували інші вболівальники «свого ж табору». Скажімо: «Яке порушення, про що Ви говорите?» На цьому інцидент вичерпувався й гра переходила в спокійніше русло. Так і має бути, бо ніяка помилка на полі арбітра чи неадекватна поведінка гравця не повинні давати привід глядачам утрачати своє людське обличчя. Футбол повинен бути святом і місцем відпочинку, а не джерелом агресії та войовничості. Іноді достатньо почитати правила гри та практичні рекомендації, щоб зрозуміти: не все те порушення, що здається. Також «дорослим дядям» не слід забувати, що на футбол приходять і «дорослі тьоті» та діти. Який же перед ними створюємо образ поведінки? Давайте, як у журналістиці: любити в собі футбол, а не себе у футболі. Тим паче, що вже розпочалися матчі на Кубок, далі – чемпіонат. Усе рідні команди не можуть вигравати, а поразки потрібно сприймати достойно, а не з тенденційними висловлюваннями на кшталт: «Судді вбили», суперник грав грубо, поле було погане…

До речі, поля…

Особливий ажіотаж викликав штучний покрив у Середньому. Коли довкола всім доводилося місити бруд або потопати у сніговій відталині, футболісти мали можливість грати на чудовому покритті. Де ж такого не було, як кажіть, відчуйте різницю. Керівництво ФФЗ це розуміють, подекуди на місцях також. Отже, курс на спорудження штучних полів стандартних розмірів узято й буде продовжено. Відтак матимемо нові покращені футбольні бази в краї.

«Гепі енд»

Звичайно, можна ще згадати чимало яскравих миттєвостей зимової першості, але й на підставі вищесказаного впевнено констатую: вона вдалася. І це головне.

Грайте у футбол, активно вболівайте, притому підтримуйте якість гри, культуру поведінки, виявляйте взаємоповагу, і «спорт № 1» приємно здивує нас новими відчуттями.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ