Юнацькі тривоги

Сьогодні хочу продовжити актуальну тему, яку в матеріалі «Перед зимовими канікулами є над чим подумати» порушив мій колега Денис Чегіль. 

Дійсно, виступ наших юнаків у чемпіонаті ДЮФЛ України утішним назвати аж ніяк не можна. Про це красномовно свідчить і місце наших шкіл у загальному рейтингу (за підсумками виступів у всіх вікових категоріях). Так, для вищої ліги станом на тепер маємо такі показники:

Примітка: у команд U-14 і U-16  «Прикарпаття» й «Ніки» ще по грі в запасі.

А для першої ліги:

Є, звичайно, певні тактичні прорахунки у виступах команд, але є й системні причини, які, на мою думку, можна звести до таких основних:

1. Дефіцит достатньої кількості талановитої молоді. А та, що є, часто «прибивається» до шкіл із кращим забезпеченням. Який же вихід? Кращий пошук, заохочення хлопців із високими потенційними даними до занять футболом та запрошення перспективних гравців з інших регіонів за рахунок створення ліпших умов для занять футболом. Дещо в цьому плані вже робиться. Скажімо, реорганізовано школу в Мукачеві із залученням закордонного інвестора, у СДЮСШОР Ужгород планують брати дітей із 7 класу тощо. Зрештою, той факт, що тячівці наважилися заявитися в першій лізі, також показовий: адже видно, на якому місці школа принаймні в західному регіоні, та за рахунок зіграних матчів на високому рівні можна проаналізувати, над чим необхідно працювати далі.

2. Недостатня кваліфікація тренерів або їх відсутність. Тут об’єктивним фактором гальмування розвитку є заробітна плата наставників. Потрібно шукати можливості для стимулювання; віднаходити кращі кадри за рахунок (знову ж) створення ліпших умов для праці, формування конкурентного середовища; організовувати перепідготовку (тренінги, лекції, семінари), задіюючи грантові, спонсорські можливості, підписання взаємовигідних міжнародних угод; удаватися до переатестації; створювати кадровий резерв.

3. Брак належної матеріально-технічної бази. Звичайно, її потрібно покращувати, будувати нові центри. І певні кроки в цьому напрямку також здійснюються, адже з’являються нові поля, зокрема і штучні. Однак потрібно думати й про багатокомплексні різнофункціональні сучасні бази. Для цього слід використовувати як ресурс державного бюджету, так і спонсорів і меценатів.

4. Відсутність команди майстрів. Поки її не буде відроджено, у молоді не буде стимулу лишатися в рідному краї. І над цим слід теж подумати, щоб новостворений ФК існував не кілька років, а діяв на постійній основі. Без підтримки влади тут не обійтися.

Звичайно, існують також інші причини. Зрештою, і названі слугують предметом для дискусій, особливо щодо шляхів їх вирішення. Тому тут я повністю погоджуюся з Денисом Чегілем: «Перед зимовими канікулами є над чим подумати». Якщо фахівці та спортивна влада вчасно зроблять правильні висновки, то прийде результат, навіть якщо його доведеться чекати декілька років.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ