Юрій БУЧОК: «Є два варіанти…»

Коли «Вільхівці» постали новачком вищої ліги, далеко не всі пророкували їм місце під сонцем у турнірній таблиці. Та по закінченні першого кола вийшло за аналогією, як в одному з оповідань І. Франка: «Едь Федь, та не тедь». Тим приємніше бачити команду Юрія Бучка у п’ятірці кращих.

– Пане Юрію, за рахунок чого спромоглися показати високий результат у «доекваторній» частині змагань?

– Насамперед маємо амбіційного президента клубу, із яким працюю вже другий рік. Хоч у «Вільхівців» немає значних фінансових можливостей, на початку не всі й сприймали команду серйозно, та за рахунок самовіддачі й високої ігрової дисципліни діяли доволі непогано. До побачення з «Ужгородом» за пропущеними м’ячами поступалися фактично лише «Севлюшу» і тільки чемпіону в одному матчі пропустили п’ять м’ячів. Фактично йдеться про один поєдинок, де не дотрималися ігрової дисципліни. Десь, можливо, футболісти вже уявили себе професіоналами, не дослухалися до моїх установок, що «Ужгород» був би одним із кращих у другій лізі й навіть міг би спробувати себе в першій. Отож удало проти нього могли б виступити за рахунок саме, повторюся, ігрової дисципліни та самовіддачі. На жаль, поступилися. В інших іграх показали себе з кращої сторони. Навіть у зустрічах із виноградівцями й «Минаєм» виглядали достойно, а «Середнє» ще й здолали. Притому ставку зробили не на відомих футболістів, як у провідних, і з великими фінансовими можливостями, клубах області. Більшість наших футболістів раніше ніхто особливо не знав: Нуцу Арделян, Михайло Матяш… А ще ж і працювали у важкому режимі, бо вісім членів команди з Ужгорода, двоє з Мукачева, один зі Сваляви, є з Тячівського району. Отож стикнулися з серйозною проблемою: не можемо разом проводити тренування. Півколективу займалося в обласному центрі, половина – у Тячеві. Тому якісь «заготовки» повноцінно не змогли награти. Відповідно в окремих матчах не отримали того результату, на який розраховували.

– «Вільхівці» часто називають домашньою командою. Погоджуєтеся?

– Таке судження – помилкове. Просто, скажімо, в іграх із «Минаєм» і «Оболонню» трапилося декілька моментів, котрі, вважаю, через помилки арбітрів вплинули на хід гри. Ми не повинні були програвати в тих зустрічах. І на виїзді достатньо набирали очок. Зокрема, з мукачівцями розійшлися 0:0, здолали «Поляну» 3:0 тощо.

– У «Вільхівців» – особливий командний дух. Але помітні й лідери. Узяти того ж Артура Апіяна чи Нуцу Арделяна…

– У нас практично в кожній лінії є свої лідери. Так, Михайло Матяш прекрасно відіграв перше коло. Потім два центральні захисники: Володимир Товт і Мирослав Скрип. Воротар Іван Ковач. Ми сильні командою. Але є істотна проблема: не маємо великого фінансування. І нашим провідним футболістам уже пропонують захмарні зарплати з окремих клубів. Утримати таких виконавців надскладно. Очікую відчутних втрат. Нуцу Арделян уже на 99 відсотків не наш – тренується з «Минаєм». Адріан Пуканич під питанням, бо його запросили в ФК «Тернопіль», де має високі шанси залишитися. До Михайла Матяша та інших гравців приглядаються…

– Ураховуючи цю обставину, на кого робитимете ставку?

– У неділю вперше зберемося. Матимемо контрольну гру з «Терновим», говоритиму з президентом про завдання на друге коло. У першому набрали 23 очки. Від «Середнього», яке третє, відстаємо лише на одну перемогу. Отож дивлюся не лише на гру, а й думаю про результат. Однак, зустрінуся з Михайлом Михайловичем, і тоді приймемо рішення, що робимо далі. Є два варіанти, щоб компенсувати кадрові втрати, які будуть однозначно. Перший: запрошую нових гравців, яких ніхто в області фактично не знає, так як і до цього не знали більшість, зокрема Нуцу Арделяна, Едуарда Негреша, Михайла Матяша… Якщо з’ясується, що мета – потрапити до чільної п’ятірки, пропонуватиму за підсумками міжсезонної підготовки дозаявити трьох–п’ятьох виконавців. Якщо особливо не вдасться підсилитися, доведеться задіювати молодь. Є кілька перспективних хлопців, але вони поки не готові повноцінно виступати у вищій лізі. І в такому разі втриматися наверху турнірної таблиці буде вкрай складно.

– Тішить, що хоч є перспективна молодь…

– Я подивився на кількох виконавців. Скажімо, помітив Василя Габора. Є ще кілька хлопців у Терновому, Ганичах, Калинах. Це гравці в основному 2000 – 2002 років народження, але з ними повинен хтось систематично займатися. Запропонував президентові клубу створити у Вільхівцях відділення ДЮСШ, де необхідно налагодити чіткий тренувальний процес, інакше перспективна юнь в основній команді не зможе себе проявити. Із такими футболістами повинен займатися досвідчений гравець рівня Артура Апіяна, котрий пройшов велику футбольну школу. Спілкуюся з ним постійно, він фактично виконує функції граючого тренера. Або ж Василь Фіцай чи хтось інший. Однак займатися з юнаками повинен хтось у будь-якому разі, інакше вони не заявлять про себе. Рівень вищої ліги в області надзвичайно високий. 10 команд можуть виступати й у другій лізі.

– Саме з неї потрібно відроджувати команду від Закарпаття в чемпіонаті України. Якою б повинна бути така команда?

– Оскільки Закарпаття залишається кузнею футбольних талантів ще з радянських часів і це нікуди не поділося (видно, у нас така благодатна по-футбольному земля), то добре б мати й дві команди в другій лізі – в Ужгороді й у Мукачеві, де теж великі традиції. А далі один із колективів повинен пробитися в перший дивізіон. І захищати честь краю потрібно переважно місцевим виконавцям.

– Що ще потрібно зробити для розвитку футболу в області?

– Щоб у дублюючих складах вищої ліги, а краще б іще й першої, налагодили серйозний тренувальний процес. Необхідно залучити висококваліфікованих наставників для здійснення систематичних занять, тактичної підготовки тощо. А в нас такі іноді «фахівці» готують молодь, що, заповнюючи протокол матчу, імен хлопців не знають…

– На завершення розмови запитання–прогноз: хто на фініші буде серед головних конкурентів за «золото» чемпіонату»?

– Станом на сьогодні і з урахуванням тієї інформації про переходи гравців, яку маю, то, найімовірніше, «Севлюш» і «Минай». Це два основні претенденти. «Ужгород», думаю, буде третім.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ