«Бруньки» на «Броньці», або Нечергове слово про позачерговий виконком ДЮФЛЗ

В обласному футболі значного резонансу набула справа про ДЮФК «Бронька», який зняли з розіграшу змагань дитячо-юнацької футбольної ліги краю. Федерація футболу Закарпаття з огляду на розголос та дбаючи про збереження команд, тим паче на рівні школярів, ініціювало в Мукачеві зустріч із виконкомом ДЮФЛЗ.

Задум був цілком благородний: якщо стосовно вищеназваного клубу з Іршавщини прийняли радикальне рішення на емоціях, то дати можливість його змінити. Якщо ж не помилилися, то після переголосування залишити в силі. Але в будь-якому разі вислухати сторони й більше довідатися в такий спосіб про біди й проблеми, пов’язані з вихованням підростаючої зміни.

На зібранні були присутні віце-президент Федерації футболу України Михайло Ланьо, голова Федерації футболу Закарпаття Іван Дуран, його перший заступник Станіслав Сухан та заступник Віктор Наскалов, голова ДЮФЛЗ Василь Качур, члени ліги, виконкому ФФЗ, представники батьківських комітетів Броньки, Берегівщини, суддівського корпусу тощо.

Висловлювалися всі, хто бажав, прагнучи викласти власну й аргументовану думку. Так, В.Качур намагався розповісти про системність порушень, які призвели до зняття «Броньки» зі змагань. Очільника підтримали представники з місць, зокрема з Тячева, Виноградова, Мукачева, Ужгорода, Берегова, а також окремі представники батьківського комітету з Берегова, суддівського корпусу… Основні звинувачення зводилися до того, що поведінка тренера «Броньки» В’ячеслава Шусти, його підопічних та їх батьків викликають серйозні нарікання, адже постійно відбувалися якісь інциденти: спроби тиску на суддів, бійки дітей із ровесниками-суперниками, словесні випади на адресу керівництва інших команд тощо.

Представники батьківського комітету самого клубу-винуватця, захищаючись, зазначали: масштаб претензій занадто перебільшено; також апелювали до питання заангажованого суддівства.

Ішлося на зустрічі й про використання підставних гравців, взаємостосунки між учасниками матчів, роботу правоохоронних органів на стадіонах.

Своєю чергою, член виконкому ФФЗ Степан Селменський радив не зациклюватися на вузькості проблеми, тим паче в кінці чемпіонату, а дивитися ширше, щоб зберегти футбол у Броньці, допомогти з налагодженням навчально-виховного процесу, яким у клубі керує молодий і ще достатньо недосвідчений тренер.

М.Ланьо й І.Дуран зазначили, що жодним чином не впливатимуть на прийняття виконкомом остаточного рішення (Іван Петрович навіть запропонував провести таємне голосування), однак радили: застосувавши міру покарань до винуватців, усе ж зберегти команду в змаганнях, тим паче, що вона демонструє високі спортивні здобутки. С.Сухан навіть пообіцяв узяти своєрідне шефство над проблемним клубом, тільки щоб дати йому шанс продовжити виступати в лізі. Утім чи то вже так «допекли» багатьом командам броньківці, чи то присутні батьки не знайшли переконливих слів для вибачень за серйозні упущення у виховній роботі в ДЮФК, чи відсутність самого В.Шусти, який у такий доленосний момент вирушив із дітьми на турнір і не приїхав до Мукачева, але члени виконкому виявилися непохитними: із 10 присутніх 9 висловилися «за» збереження санкцій (1 – утримався; попереднє голосування 27 травня: 7 – «за», 2 – «проти»). Нагадаю, у рішенні йдеться: «За систематичні порушення регламенту, ст. 21, п. 1, 2, відповідальність клубу, керівників та футболістів, ст. 12, п. 5, забезпечення громадського порядку та безпеки на стадіоні, ст. 22, п. 5, офіційна процедура перед початком та після закінчення матчу, за ганебну поведінку тренера, батьків-уболівальників команди ДЮФК «Бронька» після ряду попереджень зняти клуб «ДЮФК «Бронька» з чемпіонату ДЮФЛ сезону 2015/2016 рр. без права брати участь у чемпіонаті ДЮФЛ Закарпаття протягом одного наступного року».

На яку б сторону (виконкому чи ДЮФК «Бронька») не став би широкий загал уболівальників та фахівців, очевидно, що розгляд цієї справи продемонстрував: на прикладі «Броньки» вже пустили бруньки (даруйте за таке порівняння) проблеми у дитячо-юнацькому футболі. І до останніх слід уважніше придивлятися, завчасно вирішувати (а почасти діяти й на випередженння), адже йдеться про занадто чутливу категорію гравців, а фактично наших дітей та онуків, для яких футбол повинен бути святом, засобом гартування душі й тіла, формування волі до перемоги в чесному суперництві, дружніх відносин між ровесниками, поваги до старших і толерантного ставлення до всіх учасників спортивного дійства, а не жадобою перемоги будь-якою ціною.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ