ФОТО. В Ужгороді на ІV турнірі пам’яті з мініфутболу ушанували Олександра Когутича

6 команд долучилися до змагань.

…Як сьогодні яскраво світило сонце, а легкий вітерець вигравав свій неймовірно енергійний танець весняної свіжості! І… як же стискалося від болю серце, що ось так разом із друзями на мініфутбольний майданчик міг вийти він разом із колегами, друзями, односельчанами, знайомими, хто добре знав його видатну гру. Натомість – уже ІV турнір пам’яті…

На урочистому відкритті меморіального заходу ведучий член виконкому ЗАФ Степан Селменський іще раз нагадає присутнім особливі штрихи зі спортивної біографії цього видатного футболіста: «Олександр Когутич – центральний захисник, ліберо, багаторічний капітан ФК «Закарпаття». За ужгородський клуб виступав у 1990–1991 та 1992–2004 роках. Провів 457 матчів, забив 48 м’ячів, що є найкращим показником серед гравців захисного плану в області. 14 березня 1992 року в переможному першому матчі першого чемпіонату України серед колективів першої ліги проти «Росі» із Білої Церкви на 31-ій хвилині розпочав відлік голів рідної команди в чемпіонатах України. Грав і за ряд аматорських клубів, угорський «Кишлет». У 2013–2015 роках працював тренером юнацької та молодіжної команд «Говерла» (Ужгород). Із 2016 року був тренером-гравцем «Ракошина», клубу зі свого однойменного рідного села. Як гравець, Олександр Когутич цементував захист команди, на нього приходили вболівальники. У сезоні 1992–1993 став кращим бомбардиром рідної команди майстрів, забивши суперникам 8 м’ячів. Устигав захищати свої ворота й забивати в чужі. Уболівальники пам’ятають його удари із-за меж штрафного майданчика, одинадцятиметрові, штрафні. Олександр Когутич став легендою футболу Закарпаття. На жаль, життя видатного футболіста обірвалося на 51-ому році. Та пам’ять про майстра живе…». І живе ось у такому турнірі…

На відкриття заходу завітало чимало гостей, які сказали багато добрих слів на адресу О.Когутича. Зокрема, це Юрій Гузинець, заступник голови обласної державної адміністрації, котрий, принагідно вручив почесні грамоти за внесок у розвиток футболу голові Ужгородської футзальної ліги Олександрі Терембець та її заступникові, головному судді змагань Петрові Миляну, Іван Дуран, голова Закарпатської асоціації футболу, Василь Гомонай, голова Асоціації футболу Ужгорода, Василь Коштура, голова Великолучківської ТГ, односельчанин О.Когутича. Приємно було бачити доньку Олександра Наталію з ріднею, багатьох ветеранів футболу й просто тих, хто захоплювався грою уславленого майстра й приходив на його матчі…

Перед турніром семінаристи Ужгородської греко-католицької богословської академії імені блаженного Теодора Ромжі виконали Державний гімн України та Молитву за Україну. Відтак за справу взялися мініфутболісти-ветерани. Традиційно в турнірі виступили 6 команд. Спочатку вони грали в підгрупах, надалі в стикових поєдинках визначили остаточну долю місць:

5–6 місця. «Здоров’я» – «Ужгородська міська рада» – 1:4.

3–4 місця. «Ракошино» – «Злагода» – 2:0.

1–2 місця. «Медея» – «Автомобіліст» – 2:0.

Було названо кращих гравців турніру:

Юрій Фрінцко («Здоров’я»),

Іван Завидняк (УМР),

Ярослав Рущак («Злагода»),

Євген Когутич («Ракошино»),

Олег Казаков («Автомобіліст»),

Іван Риблян («Медея»).

Крім того, призи отримали кращі учасники турніру в амплуа:

«Голкіпер» – Олег Маркович («Автомобіліст»),

«Захисник» – Андрій Меденці («Ракошино»),

«Нападник» – Михайло Чаварга («Медея»).

Спеціальні призи отримали й воротарі Василь Коштура («Ракошино») та Олександр Сусік.

Усі команди-учасниці отримали дипломи, а колективи-призери – ще й кубки та медалі.

Церемонію нагородження здійснили Іван Дуран, голова ЗАФ, Василь Гомонай, голова АФУ, та донька О.Когутича Наталія. Через неї організатори й учасники передали кошик квітів на могилу батька, а Іван Петрович від Закарпатської асоціації футболу подарував м’ячі для юних футболістів Ракошина, які займаються на стадіоні імені Олександра Когутича…

Як же в той день світило сонце й вигравав вітер!..

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ