ФОТО. Представники Закарпаття гостювали у Німеччині. Де наше місце у футболі?

На початку тижня команда СДЮСШОР Ужгород U-14 (юнаки 2002 років народження) повернулися з престижного турніру, який проводився у Німеччині (поблизу містечка Ліндов, земля Бранденбург).

Німецький футбол – один із кращих у світі. Збірна Німеччини – чемпіон світу, клуби постійно б’ються за найвищі місця у єврокубках. Чи не тому в країні ведеться велика робота по розвитку дитячого та юнацького футболу. Тут створено майже ідеальну систему по відбору талантів.

Те, що на такий турнір запрошено юних футболістів нашого краю – вже велика честь.

У турнірі взяли участь збірні команди земель (областей) Бранденбург, Вестфаллен, Нідерхейн, Міттерхейн. У складі цих команд ми побачили юних гравців Леверкузена, Шальке, Дортмунда, Бохума, Франкфурта на Одері, Котбуса та інших великих футбольних міст Німеччини. Не зважаючи на те, що СДЮСШОР більш-менш награв склад команди (провів перше коло у чемпіонаті ДЮФЛ України) на фоні німецьких однолітків вони виглядали блідо. Календар був доволі складний. Кожного дня проводилися по два тури, тобто кожна команда проводила по два матчі (2 х 25 хв. – кожна гра). У першому поєдинку нашим суперником була збірна землі Нідерхейм. Матч закінчився перемогою господарів з рахунком 3:0. У вечірньому матчі СДЮСШОР поступився збірній землі Міттелрхейн 2:0. Наступного дня в ранковому матчі СДЮСШОР поступився збірній Бранденбурга 4:0. У вечірньому поєдинку нас «добили» юнаки збірної Вестфаллен – 11:0. Таким чином, закарпатці поступилися німецьким одноліткам в усіх чотирьох поєдинках із загальним рахунком 0:20. У відповідь спромоглися за чотири поєдинки пробити по воротах суперників 8-9 ударів усього, один із яких прийшовся у поперечину. І все.

Цей факт повністю передає те, як ми виглядали на фоні суперників. Закарпатці програли німецьким одноліткам у швидкості. Суперники на полі робили все значно швидше. У цих матчах було кілька епізодів, коли СДЮСШОРівці у центрі поля виглядали ніби і непогано, але за цими епізодами постійно слідував провал, який завершувався голом у наші ворота. Ми побачили неузгодженість у діях захисту. Три захисники чітко виконували прийом штучне положення «поза грою», а четвертий зводив нанівець усі зусилля захисту. Це – тактична безграмотність. Частина наших футболістів бігає на п’ятках, що суттєво відображається на швидкісних якостях. І ще одна деталь кинулася у вічі: упродовж одного матчу нашого лівого захисника раз за разом на швидкості проходив крайній форвард. Він просто прокидував м’яч і оббігав нашого захисника збоку. Так було більше десятка разів, і ніхто жодного разу не підстрахував партнера по команді. Тут, що «семь пядей во лбу» потрібно? У цілому, з 20 гравців, які поїхали до Німеччини, 4–5 біль-менш відповідали рівню футболу, який ми побачили там. Інші, повторюю, на сьогодні не відповідають вимогам. Інша справа, що через рік ці діти можуть змужніти, додати у швидкості, але де гарантія, що німецькі діти теж не додадуть у цих компонентах і в серпні на турнірі на честь Андрія Гаваші чи через рік знову не буде 0:20?

У серпні на турнірі на честь Андрія Гаваші, вихованці Володимира Мухлиніна теж програвали з двозначним рахунком. Тоді тренер пояснював, що команда перед стартом сезону відпрацьовувала технічний прийом положення «поза грою». Тоді виникає питання, а що команда відпрацьовувала зараз? А, може, команда просто не готова для гри на високому рівні? У чемпіонаті ДЮФЛ України СДЮСШОР U-14 посідає 5-те місце з 10 команд. Після першого матчу з командою Нідерхейма частина наших юнаків скаржилася на болі у районі пахових кілець. Це буває тільки тоді, коли гравцям доводиться грати на граничних швидкостях через «не можу». Виникає питання, чому така різниця в класі? Тут або тренер не відповідає вимогам, або провалено селекційну роботу. Після турніру Володимир Мухлинін заявив, що в його команді зібрані найкращі футболісти цієї вікової групи і кращих в області нема. «Я цих дітей веду з дитячого садка і я їх добре знаю», – запевнив тренер. Тоді виникає ще одне питання: коли востаннє було зібрано кращих дітей 2002 р.н. і комісія проводила б відбір? Чому сьогодні, коли у нас є ДЮФЛ Закарпаття, не створено збірні Східної і Західної зон і не переглянуто нові таланти? У цьому віці через рік багато чого може змінитися. Умови у СДЮСШОР доволі пристойні. Чому тоді не давати можливість зовсім юним футболістам проявити себе на більш високому рівні? Для чого вести дітей із дитячого садка? Правда, ми не знаємо, яке завдання стоїть перед тренером: чи просто навчити дітей грати у футбол, чи навчити дітей грати футбол на більш високому рівні? Федерація футболу Закарпаття ставить завдання про більш високий рівень. А які завдання ставить СДЮСШОР, на жаль, ми не знаємо, але у Німеччині, мені, патріоту свого краю, було боляче дивитися на гру юних закарпатців. Вони там були хлопчиками для биття. Невже це і є рівень нашого футболу? Якщо так, то дитячому футболу області потрібні корінні зміни.

І про приємне. Порадували наші молоді арбітри. Михайло Райда, Крістіан Ліб, Денис Дудаш провели 4 поєдинки і в усіх заслужили високі оцінки. І це теж правда. Взагалі – це була хороша школа для майбутніх арбітрів. Проводилися розбори матчів після кожного ігрового дня. Були матчі високого рівня. Наші арбітри повністю впоралися з поставленими завданнями. На що не будемо грішити, так це на поведінку юних футболістів. Як під час переїзду (а це 20-21 год. у дорозі), поведінка під час перебування на спортивній базі землі Бранденбург не викликала жодних зауважень. Подорожувати з цими дітьми я можу будь-куди. За їх поведінку я спокійний. А ось у футболі щось змінювати треба.

Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ, «Спорт тайм»