Із надією у футбольний 2024-ий…

І ось він, другий день нового року. Звикаємо до дати з четвіркою наприкінці. Така особливість цього свята, що ми підсумовуємо те, що мали в «старого дідуся» і з надією дивимося на молодика, хай і у вигляді Дракона.

Що ж слід згадати в 1923-ому значимого? У складний час, під постійними загрозами тривог у районах та області таки проводили регулярні змагання – чемпіонати, Кубки, першості (зокрема й зимові: основна з них, обласна, цього разу через війну відбулася під назвою «Благодійного турніру на честь воїнів ЗСУ») … Було багато яскравих комбінацій, голів, перемог. Скажімо, «повнокомплектний» тріумф «Севлюша». А Руслан Соскида, виступаючи за ужгородський «Будівельник», став лідером серед обласних бомбардирів у послужному списку голеадорів імені Віталія Лофинця, відзначившись 317 голами.

Мали баталії і серед юнаків, що особливо важливо. Крім команд дублерів вищої ліги та першості, до змагань долучалися й у ДЮФЛ Закарпаття. Юні краяни виступили також у Кубку та першості ДЮФЛУ. Порадували поєдинки в жіночому та ветеранському футболі. Притому не лише на місцевому рівні. Дівчата з команди WU-15 стали фіналістами Кубка України, а доросла жіноча команда «Миная» спішно дебютувала в першій лізі України й нині є одним із лідерів турніру. Рівняння і на коритнянський «Поступ» (із Холмківської територіальної громади) – став чемпіон V Європейських ігор майстрів із футболу (серед ветеранів).

Цікавими баталіями відзначилася Ужгородська футзальна ліга, згадуємо злети й падіння «Хуста», який дебютував у першій лізі, та «Миная» у прем’єр-лізі, успішні виступи «Марамуреша» та «Вільхівців» в аматорському чемпіонаті України. Наші арбітри регулярно з’являлися на всеукраїнській та міжародній аренах, а Ярослав Козик став одним із кращих суддів найелітнішого футбольного дивізіону.

Мали також яскраві турніри в районах не лише на великому полі, а й у мініфутболі. Що подвійно приємно, багато із заходів відзначилися донатами на ЗСУ.

Своєю чергою Ужгородські дитячі футбольні ігри від комітету міжнародних дитячих ігор подарували ще один цікавий захід. Системно, надавав допомогу дітям, котрі постраждали від воєнно агресії росії, проєкт «Поруч».

Ужгородський стадіон «Авангард» зустрів своє 70-річчя. На ньому проводили чимало цікавих матчів кращі команди країни, щедро донатили, зокрема на прощальному матчі Євгена Селезньова…

Була й неприємна історія з відлученням наших стадіонів від прем’єр-ліги, але й рішуча позиція ЗАФ, ініціатива якої з іншими регіональними асоціаціями, скликати позачерговий конгрес УАФ із виборами нового голови, сподіваємося, покладе край і цій проблемі.

Хотів би також відзначити своїх колег. Зокрема, цікаві публікації з історії футболу з’являлися на сайті нашої асоціації в істориків та статистиків футболу Василя Гаджеги, Володимира Католика, Михайла Рущака. А ще в нас з’являться футбольні вулиці Володимира Пінковського та Валерія Онуфера, ми переобрали Івана Дурана на новий термін, забезпечивши стабільність роботи ЗАФ у складний час…

Отож минулий рік хоч був і важким, але ми вистояли в ньому. Наперед загадувати важко. Багато що залежатиме від ситуації на фронті. Та Леся Українка вірила: «Contra spem spero! (Без надії сподіваюсь!) » Давайте вірити й сподіватися! Попри все.

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ