Перше коло у вищій лізі: 3+3+2

Аналізуємо першу частину чемпіонату.

Поки увага закарпатських уболівальників прикута до чвертьфінальних поєдинків Кубка області. А між тим завершилися баталії в першому колі чемпіонату, і час підбити проміжні висновки.

Загалом усе починалося не так і просто. Пандемія, «нерозбериха» в ОТГ, неготовність окремих команд до підвищення в класі… Як наслідок, пошук щонайменше восьмого учасника дещо ускладнили старт нового сезону в найвищому крайовому дивізіоні. Тож уже сам початок змагань дав якось полегшено зітхнути. А в підсумку були зіграні всі матчі, за якими часто спостерігала значна кількість уболівальників.

Що ж маємо на проміжному фініші? Умовно команди доцільно поділити на три групи. Першу трійку склали хустяни, іршавці та виноградівці. Головні претенденти на «золото» на відстані щонайменше трьох очок. А тому друге коло обіцяє не менш захопливе суперництво. Принаймні між названими клубами. Поки доволі несподівано лідером є «Хуст». Власне неочікуваним є те, що команда зіграла по-особливому стабільно. Як наслідок, у жодному матчі не поступилася. Дві нічиї стали результатом виїздів до Виноградова й Поляни. За різниці м’ячів 16-2 у команди непоганий напад і відмінний захист.

Бужорці – другі. Вони розпочали з мінімальної поразки в Хусті й надалі тільки в Рахові в 6 турі несподівано втратили 2 очки. А так виступ чемпіона області – цілком пристойний, хоч за різниці м’ячів 15-7 деякого підсилення потребують як атакувальна, так і захисна ланки.

«Севлюш» – третій. Дуже потужно розпочав, здобувши три перемоги. Далі – поспіль: незапланована домашня нічия з хустянами й так само необов’язкова «мирова угода» у Вільхівцях. І ще провальний поєдинок в Іршаві – 1:4 від місцевої «Бужори». У виноградівців чудова ланка нападу, та ось коригування заслуговує оборонна лінія. Цікаво буде поспостерігати за виступами ексчемпіона області, адже цей клуб очолив Василь Варга, відомий за тренерською роботою в ФК «Ужгород». Відповідно колектив зазнає, очевидно, зміни ігрового почерку. А ось у який бік – покаже друге коло.

Наступну трійку учасників змагань складають представники так званої золотої середини. Її очолює «Медея», яка доволі гучно заявила про себе. У команди хороший атакувальний потенціал, і якщо підсилити позиції в захисті, то головний колектив Оноківської ОТГ щонайменше змагатиметься за медалі. Адже до них і так незначна відстань – лише в 4 очки. Щоправда, підопічні Івана Ковача поки програють поєдинки лідерам, але остання зустріч у Хусті на Кубок області продемонструвала: висновки з поразок потроху робляться правильні. Отож є надія, що «Медея» іще розкриє себе з кращого боку після «екватора».

П’яті – «Вільхівці». Їх колектив переживає болючу зміну поколінь. Як наслідок, поки команда більше програвала ніж збирала вікторії. Хоч по-справжньому провальними є підстави вважати тільки завершальні поєдинки першого кола – 0:4 в Хусті та 0:2 вдома від «Медеї». Саме остання поразка й дозволила команді з Ужгородщини обійти підопічних Юрія Бучка.

І чільну трійку золотої середини доповнила «Поляна». У команді болісно відбувається входження молодих гравців у колектив, тож через це десь і не вдається досягти стабільності виступів. Особливо це було помітно на старті: команда Михайла Кондрі розпочала з трьох поразок. Та колектив не опустив рук. Більше того: продемонстрував, що може успішно давати бій основним лідерам. Отож, віриться, і полянці більше себе розкриють у другому колі.

Ще одну групу – із числа аутсайдерів – сформували команди рахівських «Карпат» і СДЮСШОР. Представники спортивного клубу жодного поєдинку не виграли, але зуміли відібрати очки в «Медеї», «Вільхівців» і «Бужори», хоч десь неочікувано втратили залікові пункти в поєдинку з СДЮСШОР. Та в цілому я б усе ж відзначив карпатівців із кращого боку: їм нелегко подорожувати областю на великі відстані, чи не найбільше доводиться стикатися з проблемою заробітчанства й відповідно нестабільності «основи»; натомість команда не ховається в комфортніше лоно першої ліги, має чудових уболівальників, тому і в підопічних Андрія Панасюка, думається, ще будуть попереду кращі поєдинки.

При всьому провалі виступів слід віддати належне й основному аутсайдерові – ужгородській СДЮСШОР. Молода команда, знаючи, що потрапить під прес досвідчених візаві, усе ж не побоялася заявитися у вищій лізі й самовіддано намагається набути досвіду та протистояти «зубрам» чемпіонату. Як наслідок, уже є одна нічия в активі.

Підсумовуючи сказане, маємо, відповідно до турнірної таблиці, вищу лігу у форматі «3+3+2». Шість команд доволі конкурентні, а це вселяє спортивну віру в друге коло. До того ж порівняно невелика кількість учасників може багато що кардинально змінити в турнірній таблиці. Відіграватимуть роль і суб’єктивні фактори у вигляді тієї ж трудової міграції або ж у вигляді фінансових можливостей. Одне слово, навіть за «ковідних» реалій ми можемо мати не менш непередбачливе друге коло. Хочеться вірити, із кращого боку. Чого всім нам і бажаю!

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ