«Поза грою» та «віч-на-віч» із Машталіром
20.08.2019 - 15:09Лівий вінгер «Ужгорода» – Сергій сьогодні відзначає 21-річчя.
А, власне, прес-служба клубу розпочинає цикл публікацій-знайомств із футболістами друголігової команди, не пов’язаних з грою мільйонів. Ну, майже. Отож, знайомтесь: Сергій Машталір, у миру – Маша, поза ним – Машталеро. Наразі один із трьох представників головної команди Закарпаття, який входить до топ-10 найкращих голеадорів Другої ліги у групі «А». Серхіо – третє «ймення» Машталіра, уже втретє поспіль проводить свої іменини на виїзді. Двічі це було в рамках всеукраїнського аматорського чемпіонату: спочатку з «Минаєм» проти «Покуття», далі із «Ужгородом» проти острозької «Кобри». Наразі – в ранзі професіоналів у кубковому матчі із «Альянсом». Коротко про, на перший погляд, не головне – далі в інтерв’ю.
– Сергію, вітати поки не буду. Зроблю це після матчу. Я розумію, що на Закарпатті прийнято усе робити «дотричі». Ще не набридло?
– Навпаки – стало доброю традицією. Я поки неодружений, тож можу собі дозволити. Футбол став для мене основною в житті нішею. А женитись, гадаю, ще встигну. Якщо, звісно, гратиму добре й не на аматорському рівні… (сміється – авт.).
– Принаймні дівчина у тебе хоч є?
– Це тобі, Віталію, краще запитати у неї. Я ж не можу відповідати за двох. А то вийде лишень на 50 відсотків: я «за», а вона про це ще не знає.
– Жарти-жартами, проте навколо тебе повсякчас багато прекрасних людства цього…
– Якщо ти про маму Юліану Діларитівну, так, вона найкраща для мене. Ти ж уже одного разу сплутав мою маму з моєю дівчиною. До слова, респект за це. Хоча ти не перший. У мене є багато подруг, але поки-що на серйозний крок – одружитись я не готовий. Прагну в першу чергу розписатись із професійним футболом. І так, випереджаючи тебе у запитанні – з ФК «Ужгород».
– Я ж пообіцяв, що про футбол намагатимусь не говорити. Але як святкуєш поза грою мільйонів?
– У мене вибір насправді великий. Зіграємо із «Альянсом», а далі 20 годин простору у просторому автобусі. З’їмо з хлопцями торт. Тебе теж запрошую, якщо що. І з Божою поміччю доїдемо до Ужгорода. Далі готуватимусь до гри із «Вересом». Бачиш, не виходить без футболу…
– Я й не сумнівався. Заб’єш сьогодні?
– Я не екстрасенс, не провідний прогнозист і навіть не знаю чи гратиму. Тому заб’ю на усілякі прогнози і просто викладусь на максимум, якщо тренер довірить.
– Якщо «Ужгород» виграє, то й святкування буде більш пафосним.
– Безперечно, куплю два торти…
– Що тобі, переважно, бажають з нагоди Дня народження?
– Те, що має найбільші шанси здійснитись: здоров’я (бо молодий), професійного росту (бо молодий) і кохання (бо молодий). А насправді, чого ми собі самі бажатимемо, те в підсумку й отримаємо.
– А чого ти побажаєш іншим у свій 21-й День народження?
– Здоров’я, професійного росту й кохання. А ще багато щасливих років життя своїм батькам, бо, завдячуючи саме їм, я тут, зараз і ще й даю інтерв’ю. Люблю Вас! Вас усіх…
Залишити відповідь