ФОТО. Керівники районних та міських федерацій визначили пріоритетні завдання на 2019 рік

Уже традиційно на початку року керівництво ФФЗ на чолі з Іваном Дураном збирає очільників районних та міських федерацій, аби підвести підсумки минулого року й окреслити пріоритетні завдання на поточний.

Насамперед розпочали з болючих питань – єдиної бази футболістів, яка наразі притаманна всього двом районам: Ужгородському та Іршавському. Вони мають найменше проблем, як підсумок, із трансферними переходами і так званими підставками. Іншими словами – грають чесно. Щодо решти районів, де футболісти не внесені в єдину базу, переходи є частими і не завжди законними. Тож керівники федерацій одноголосно ухвалили рішення – вносити усіх футболістів у єдину базу. Який клуб цього не зробить – залишиться поза офіційними змаганнями під егідою ФФЗ.

Ще одне нововведення – без печатки районної чи то міської федерації та підпису керівника на заявковому бланку команди-учасниці, остання не буде допущена до обласних змагань.

Інфраструктура – питання одвічне й болюче. Не зважаючи на будівництво нових стадіонів, покращення умов на старих, є спортивні споруди, яким досі не притаманна гаряча вода й інші елементи повсякденних потреб футболістів та глядачів. І ми говоримо про команди, які вже не перший рік виступають в обласній першості чи то вищому дивізіоні. Керівництво ФФЗ та очільники районних федерацій у цьому питанні були категоричними: хто не виправить недоліки, на які вказав голова профільного комітету Георгій Жбора, той полишить обласні змагання.

З-поміж приємних питань – визначення кращої районної федерації футболу за підсумками минулого року. Воно, до слова, викликало не менше дискусій, ніж болючі теми. Справа у тім, що за всіма показниками нога в ногу йшли два районні підрозділи ФФЗ: Тячівський та Ужгородський. Тож вирішили проголосувати за кращу федерацію на засіданні ради президентів, яке відбудеться найближчим часом. У підсумку, комплект футбольної форми, після закарпатських дебатів та затвердження результатів у ФФУ, поїде на Тячівщину чи то Ужгородщину.

Віталій БІРОВЧАК