Коли гравець – півкоманди…

Можливо, це і загучно сказано, але саме такі футболісти є в юнацькому колективі, зокрема, ФК «Вітязь» (Концгазо).

Як відомо, вищолігівський колектив дублерів із села Концово Ужгородського району завершив змагання серед ровесників на другому місці. Левова частка цього успіху лежить, щонайменше, на двох виконавцях. Мова про Василя Качаєва – кращого бомбардира першості (у 16 матчах забив 21 гол; до слова, кращим голеадором сезону був і минулоріч!) та Олександра Костика – воротаря, котрий пропустив найменше голів (у 20 іграх концівський колектив засмутили тільки 11 разів).

Із юними героями цього сезону вирішив поспілкуватися. І не пожалкував. Хлопці виявилися привітними, комунікабельними, які знають свою справу й люблять футбол.

Так, Василь Качаєв у коментарі зауважив: «Якщо бути відвертим, то не очікував, що двічі поспіль стану кращим бомбардиром. Завдяки чому досягнув такого результату? Із 12 років тренуюся. Василь Орос – перший тренер. А взагалі завдячую всім наставникам. Ще спасибі хлопцям по команді, котрі допомагають забивати. Є, звичайно, і власне гольове відчуття. Із тих голів, які запам’яталися в сезоні, найкрасивішим вийшов у ворота іршавців у 2 турі. Тоді метрів із 25 поцілив у «дев’ятку». Люблю грати у футбол. У ньому успіх залежить від командного настрою. Праця кожного важлива, щоб здобути перемогу в матчі. У планах – продовжити заняття видом спорту №1. Мрію заграти в якійсь команді майстрів».

Олександр Костик, своєю чергою, зазначив: «Займаюся футболом з 11 років. Розпочинав теж у Василя Ороса. Приказка, що воротар – півкоманди, є справедливою. Якщо голкіпер упевнено діє в «рамці», то й загалом команда комфортно почувається. Звідки мій внесок у те, що наш колектив найменше голів пропустив у сезоні? Зосереджені тренування! Я сам собі ще на початку офіційних змагань поставив завдання: пропустити найменше голів. Так і вийшло! Найкращими матчами, у яких «відстояв на «0», уважаю дві зустрічі з чемпіонами-мукачівцями. Це в 3 й 14 турах, коли перемогли з однаковим рахунком 3:0. Ставлю цілі добре заграти на рівні області, а в дальшій перспективі – потрапити до команди майстрів. То буде суттєвим кроком уперед у моїй спортивній кар’єрі. Із дитинства люблю футбол. Хотів грати. Є змога. І користуюся нею!»

До сказаного хлопцями мені особисто додати нічого. Бажаю їм тільки подальшого прогресу на футбольному шляху!

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ