Юрій Свистак мріє про Єврокубки в Закарпатті саме з «Ужгородом»

Спортивний директор клубу працює 25 годин на добу.

Наша довідка. Перші тренери – Степани Сербайло та Войтко

1978–1986 займався в Ужгородській ДЮСШ (ст. «Авангард»), фіналіст «Шкіряного м’яча» Радянського Союзу. Переможець Всесоюзному турніру пам’яті Тамари Гранаткіної (1984 р.) тощо.

1985–1988 – «Сокіл» (Кінчеш).

1994–1998 – віце-президент ФК «Динамо-УМВС» (Ужгород).

2011– ….. – спортивний директор ФК «Ужгород-Ветерани».

2016–….. – спортивний директор ФК «Ужгород».

З 1998 до 2011 року Юрій Свистак робить перерву з футболом у зв’язку з роботою в УМВС, охоронній установі. Та без улюбленої гри всього світу пан Юрій не міг жити. І футбол для нього був завжди на першому місці. Було так до 2009 року. «У мене народжується донька. Дружина тоді запитує чи й надалі футбол буде першим номером? Я відповідаю. Звичайно, ні. Донька на першому місці, гра мільйонів на другому, а ти змістилась на третю позицію. Жарти-жартами, та скажу відверто, футбол, робота і сім’я мають по 33, 3% мого життя. Насправді я працюю 25 годин на добу», – ділиться спортивний директор.

Юрій Свистак у футбольний клуб «Ужгород» переходить у 2016 році. «Тоді головним тренером був Іван Шанта. Якщо бути точним, ми разом із ним прийшли в команду. Начальником клубу – Руслан Лютнянський. До слова, команда другий рік поспіль стала чемпіоном у вищій лізі. Згодом змінюють коуча – Тарас Тулайдан очолює команду, далі – Мирослав Бабяк. Виокремлювати когось я не стану, позаяк увесь час в «Ужгороді» були достойні і тренери, і футболісти. Єдине, що можу додати, тепер команда на колосальному підйомі. Цьому передувало ряд факторів, але підвищення у класі першочергово. Футболісти повірили у себе, у тренера. Мирослав Бабяк повірив у футболістів, тому все у нас гаразд»», – продовжує Юрій Свистак.

Наразі пан Юрій виконує функції, щонайменше трьох працівників: він і спортивний директор, і адміністратор, і начальник команди. А ще донедавна був і прес-секретарем клубу. «З-поміж моїх завдань – навколофутбольні питання, усі, окрім тренувального процесу та роботи лікаря. Довго пояснювати. Скажу на правду, іноді, аби все встигнути треба забути про те, що ти одружений, маєш сім’ю і десь працюєш. Треба повністю віддатися футболу. Не подумайте, я не скаржуся. Навпаки – робота в клубі приносить неймовірне задоволення», – говорить пан Свистак.

Наразі в клубі нема жодних проблем з інвентарем. Керівництво, зокрема, президент Андрій Андріїв, забезпечують усім необхідним футболістів, тренерів, працівників клубу. «Єдине, що б хотілося удосконалити, так це, безперечно, інфраструктуру. Я безмежно хочу, аби на «Автомобілісті» були усі необхідні уболівальнику комфортні умови: добудувати трибуни, привести до ладу підтрибунні приміщення та й на другому поверсі, зокрема кімнату лікаря та жінки арбітра, встановити бруківку, збудувати туалети для глядачів, складські приміщення. Загалом, роботи – не початий край. Та не все одразу. А ще мрію, аби матчі «Ужгород» транслювались у прямому ефірі. Бо багато хто фізично не завжди може особисто відвідати поєдинки за участю головної команди (з останнім ми Вам допоможемо – авт..) », – розповідає Юрій Свистак.

Грає пан Юрій у футбол і досі. Щонайменше два рази на стадіоні «Спартак» із колегами-ветеранами. «Наймолодшому – 40 років, найстаршому – 71. З цією командою ми просто тренуємось для підтримки фізичної форми. Граємо, до речі, уже 17 років одним складом. 60% – відомі крайові футболісти.

А з командою «Ужгород-Ветерани» ми двічі ставали бронзовими призерами, двічі срібними і, як не дивно, двічі чемпіонами», – пригадує спортивний директор ФК «Ужгород».

Практично на усі матчі з паном Юрієм їде і його донька. Дружина – теж часта гостя стадіонів. «Та коли неділя – вихідний у футболі, я увесь час віддаю сім’ї. У такий спосіб компенсовую їхнє розуміння мого захоплення. Їздимо в Невицьке, Воєводино чи просто гуляємо набережною, але виключно із сім’єю», – каже Юрій Свистак.

Живе спортивний директор ФК «Ужгород» за принципом: «Якщо не можу допомогти, то не зашкоджу точно».

Прес-служба ФК «Ужгород»