«Ми як одна сім’я, тобто майже родичі» – Габор Кемень

Екс-гравець «Торпи» про настрої та переспективи «Ужгорода».

Наша довідка: Габор Кемень 1994 р.н., футбольна позиція – інсайд. Улюбленою грою всього світу почав займатись із 6 років. Першим тренером вважає Ігоря Муску. Виступав за ФК «Берегвідейк», молодіжний та дублюючий склади ФК «Говерли», ФК «Середнє», ФК «Дийдо». Останній клуб – «Торпа». У вищій лізі Закарпаття приміряв бронзові нагороди («Середнє», «Дийдо»), фіналіст кубка області та володар Суперкубка («Дийдо»).

– Упродовж останніх двох років ти захищав кольори угорської «Торпи». Чому вирішив перейти до «Ужгорода»?

– Так, справді, перший рік ми боролись у першій лізі, яку виграли і відповідно підвищились у класі. Наступного року з «Торпою» змагались уже у вищому дивізіоні. Загалом, усі умови мене влаштовували. Та нещодавно я отримав дзвінок від керівництва ФК «Ужгород», яке запропонувало перейти до команди з обласного центру Закарпаття. Я сказав, що подумаю. Подумав і вирішив – відверто, вдома грати завжди краще, рівень футболу в Україні вищий, тут кращі тренування і тут мій дім. Та й умови запропонували ліпші. Хоча доволі складно було прощатись із друзями, які виступають в угорській «Торпі»: Ференцом Бартою, Олександром Розманом, Роландом Анталом.

– Ти згадав про закарпатських друзів в Угорщині, а чи є у тебе друзі в «Ужгороді»?

– Аякже, кожен футболіст – мій друг. Скажу більше, ми як одна сім’я. Тобто майже родичі (посміхається – авт.). Та особливо міцна дружба у мене з голкіпером Юрієм Славіком.

– До речі, як тебе сприйняла команда?

– Добре сприйняла. Майже з кожним, хто тепер представляє «Ужгород», я був знайомий і свого часу виступав за той чи інший клуб. Тренер Мирослав Бабяк теж добре до мене відноситься. Тому не бачу ніяких проблем.

– Ти згадав про тренера і тренувальний процес. Наскільки складними видалися перші дні зборів?

– Я вже другий тиждень в Ужгороді. Команду Мирослав Бабяк зібрав 24 липня. Щоденно нас чекали два тренування. У п’ятницю було одне, поскільки у суботу ми провели перший контрольний поєдинок з «Мункачем». Насправді тренування дуже складні. Але такий підготовчий процес обрав тренер і він правильний, якщо перед командою поставлені серйозні завдання.

– А які завдання поставлені перед командою?

– Я повторюся, що в команді всього два тижні. Особисто я завдань ще не чув, тому не хочу бути голослівним.

– Спілкуючись із президентом клубу Андрієм Андріївим, скажу відверто – перед командою і справді складні завдання: закріпитись у трійці призерів, а при нагоді виграти чемпіонат області і завдання-максимум поставлене в Чемпіонаті України з-поміж аматорів. Розпочнемо з крайової вищої ліги.

– Думаю, що виключно «Середнє» та «Севлюш» будуть основними конкурентами у боротьбі за золото, але при належних тренуваннях, ми зможемо їх обіграти і спокійно поборотись за перше місце.

– Не складно буде грати на два «фронти»?

– Безперечно, складно. Кожен третій день буде гра – серед тижня, і у вихідні. Тим більше, ми не просто граємо у футбол, а хочемо виграти.

– 12 серпня ФК «Ужгород» проведе перший матч у Чемпіонаті України з-поміж аматорів із ФК «Рочин» (с. Соснівка). Чи відомо щось про команду суперника і чи готує Вас Мирослав Бабяк уже виключно на цей поєдинок.

– Чесно, про команду «Рочин» я ще не знаю нічого. Але більш, ніж переконаний, їй тренер приділить особливу увагу.

– Є розмови, що «Ужгород» наступного року підвищиться у класі і виступатиме у Другій лізі Чемпіонату України…

– Так, я чув, що «Ужгород» буде грати у Другій лізі. Я буду дуже задоволений, якщо команда стане професійною. Хотілося б у такій пограти, звісно, якщо мене тренер бачитиме у складі. Це одна з моїх мрій – зіграти достойно за достойну команду на професійному рівні.

Прес-служба ФК «Ужгород»