Головні завдання на рік

Більшість фахівців краю, із якими довелося мати розмову щодо підбиття футбольних підсумків старого року й плани на новий, зазначали: 2018-й простим не буде.

Тим не менше, без «шкіряного» нам ніяк і за складної політико-економічної ситуації в державі. А тому важливо зберегти принаймні те, що маємо, а за можливості ще й примножити. Та не слід забувати, що футбол – це як і сама країна: багато що залежить не тільки від керівництва федерації чи клубів, а від усіх: тренерів, гравців, суддів, уболівальників, журналістів… Разом (кожен на своєму місці) необхідно попрацювати, щоб досягти бажаного результату. Він буде, якщо за пріоритет поставити реалізацію щонайменше 10 завдань.

1. Забезпечити якісне проведення основних регулярних змагань – зимової першості, Кубка області, чемпіонату й першості краю, Ліги чемпіонів Закарпаття тощо. Особливим питанням буде кількість команд у вищій та першій лігах. Число учасників щонайменше потрібно зберегти, а в елітному дивізіоні ще й додати, щоб підсилити інтригу боротьби за нагороди. Притому важливо звести невиїзди команд на ігри до якомога більшого мінімуму.

2. Подбати про перспективну юнь. Тут важливими будуть не лише змагання в ДЮФЛУ, серед дублерів у вищій та першій лігах, а й чемпіонат ДЮФЛЗ, турнір на честь Андрія Гаваші, змагання «Шкіряного м’яча»…

3. Забезпечити розвиток і популяризацію футболу на різних рівнях – серед ветеранів, дівчат, пляжного, футзалу. Адже ріка стає великою, коли в неї заходять усі струмки.

4. Залучення нових суддів та інспекторів. Один із найпроблемніших напрямків, на якому доведеться чи не найважче. Та футбол дуже потребує і додаткового, і водночас якісного арбітражного корпусу. На це потрібно скеровувати особливі зусилля.

5. Продовжити пошук шляхів виходу Закарпаття на серйозний всеукраїнський рівень – створення нової команди майстрів. Перший крок уже зроблено – «Минай» грає серед аматорів. Час і традиції диктують іти далі в цьому напрямку.

6. Збереження й примноження спортивної бази. Щороку збільшуючи її хоч на один сучасний стадіон та дбаючи про те, що вже маємо, зможемо гарантувати собі достойне футбольне майбутнє. Особливо важливо, щоб на якісних полях грали діти.

7. Робота з уболівальниками. Здебільшого ми всі хочемо до Європи, але часто забуваємо про це, коли приходимо на стадіон. І в клубах, і самі фанати повинні зрозуміти: футбол не буде святом, якщо працюватиме принцип: перемога будь-якою ціною. Виграшу потрібно прагнути, але гра повинна створювати насамперед атмосферу свята, із достойною поведінкою на полі й поза ним усіх учасників.

8. Важливо й надалі розвивати міжнародну співпрацю, яка могла б допомогти не лише із пошуком коштів, а й у покращенні підготовки, суддів, юнаків, організації клубного менеджменту тощо.

9. Футбол поза політикою. Дуже важливо й надалі залишатися однією футбольною сім’єю, незалежно від ідеологічних уподобань. Це забезпечить стабільність у розвитку.

10. Жодні змагання не матимуть достойної ваги, якщо про них не розповідати, якщо не порушувати проблеми, не анонсувати важливі заходи. Тому і ми, журналісти, повинні тягнути разом з усіма футбольного плуга. Підказуйте нам, радьте нові теми, допомагайте. якісно висвітлюючи всенародну гру, зможемо додати її прихильників.

Вищенаведені завдання не прості і не єдині, але бачаться основними. Отож важливо всерйоз над ними справді всім разом попрацювати. Якщо дружно, усвідомлено взятися, то зможемо по завершенні 2018-го сказати: а він не був гіршим за 2017-й, а можливо, і кращий!

Любімо й уболіваймо за футбол по-справжньому.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ