Вища ліга. Цифри, факти, підсумки. ФК «Севлюш»-2017

Кандидат на чемпіонське звання у сезоні 2017 р. Реальний кандидат, на що було достатньо підстав. Срібний призер сезону 2016 р. Команда, в якій був чудовий підбір гравців – запросили кращих за підсумками минулого сезону – Михайла Реплюка, Івана Бандуровича, Віктора Чумака.

Видно, гравці справді думали, що вони найкращі і що чорнова робота у підготовчий період їм не потрібна. Скоріше за все, на лаврах довго спочивав і срібний склад «Севлюша». У підсумку одної майстерності не вистачило. Негативно на грі виноградівців відобразилася й тренерська чехарда. У підсумку належної фізичної підготовки закладено не було. У багатьох матчах гравці «мучили» м’яч. У підсумку, не витримавши напруги, команда «посипалася». Друге коло гравці просто здали фізично. Це підтверджують статистичні дані. Дивимося за відрізками: відсоток набраних очок – 86,7%, 83,3%, 66,7%, 75%. За відрізками набраних очок: 13, 10, 10, 9. Регрес очевидний. І третій фактор – дисципліна. У команди найбільше зафіксованих порушень – 37 попереджень і 3 вилучення. Усе правильно. Коли гравців не вистачає фізично, вони вдаються до безпідставних порушень правил. У Вашкеби 6 попереджень, Чумака – 5, Вайди, Чонки – по 4, Ребрика, Ковтуна – по 3. Крім того, у Вайди, Микуляка, Мішеніна вилучення. Статистику не обдуриш. Свідомості гравцям не вистачило – гору взяло зазнайство й лінь. У всякому разі, «ціна» на таких гравців, як Реплюк, Чонка, Бандурович, Ребрик, Ковтун, Чумак сильно впала. Одним словом, «коли нема фундаменту, хата стояти не буде». У провалі виступу команди винні провідні гравці, які дозволили собі слабинку. Є тут і провина керівництва клубу, яке півроку вирішувало питання тренера і втратило основний період – період підготовки до сезону. Це ще один приклад, що без тренера навіть кращі футболісти самі готувати себе не будуть. Це закладено на підсвідомому рівні і такі прості істини потрібно знати.

Упродовж сезону ФК «Севлюш» набрав 42 очки із 54 можливих. Здобуто 13 перемог, 3 матчі зіграно внічию і двічі виноградівці зазнавали поразок. У підсумку 77,8% із 100% можливих. Як бачимо, графік чемпіонський, а підсумкове місце третє. Рідкісний випадок у футбольній практиці. Із 1 по 5 тур виноградівці здобули 13 очок із 15 можливих – чотири перемоги і одна нічия, що становить 86,7%. Команда провела у ворота суперників 14 голів або по 2,8 у кожному матчі й пропустила у свої 4 або по 0,8 за гру. Із 6 по 9 тур набрано 10 очок із 12 можливих або 83,3%. Три перемоги і одна нічия. Забито у ворота суперників 18 голів або по 4,5 гола у кожному поєдинку і пропущено 5 або по 1,25 за гру. На старті другого кола з 10 по 14 тур набрано 10 очок із 15 можливих або 66,7%. У ворота суперників проведено 12 голів або по 2,5 гола за гру і пропущено 4, що становить 0,8 за матч. У заключному відрізку «Севлюш» набрав 9 очок із 12 можливих, 3 перемоги і 1 поразка, що становить 75%. Команда провела 11 голів у ворота суперників або по 2,75 за гру і пропущено 4 голи або по 1 голу за гру. У І колі виноградівці набрали 23 очки із 27 можливих (7 перемог, 2 нічиї, 0 поразок), що становить 85,2%. Забито 32 голи, пропущено 9. У ІІ колі «Севлюш» набрав 19 очок із 27 можливих (6 перемог, 1 нічия, 2 поразки), що становить 70,4%. Забито 23 голи і пропущено 8. Чітко проглядаються наші припущення про недостатню фізичну підготовку. Що стосується мікротурніру між командами призерами, то провал команди саме тут. У матчах із «Минаєм» та «Середнім» здобуто 4 очки із 12 можливих або 33,3%. Менше 50 відсотків. У цих 4 матчах забито 6 голів і пропущено 9. Дома набрано 3 очки із 6, із співвідношенням м’ячів 2:2, на виїзді 1 очко із 6 співвідношенням м’ячів 4:7.

У мікротурнірі з командами, які не потрапили до призової трійки, у виноградівців більш-менш добре, хоч окремі матчі забрали багато нервових клітин у керівників клубу та вболівальників. Удома набрано 19 очок із 21 можливого, що становить 90,5%. У ворота суперників проведено 33 гола або по 4,71 за гру і пропущено 4 або 0,57 за матч. На виїзді набрано 19 очок із 21 можливих, що становить 90,5%. У ворота суперників проведено 17 голів або по 2,43 за гру і пропущено 5, або по т0,71 за матч. У тому, що «Севлюш» третій, крім себе, винити більше нікого. По 2 очки втрачені з ФК «Ужгород» вдома та «Оболонню» на виїзді та 3 вдома із «Минаєм» – це 7 очок. Все, ФК «Севлюш» – чемпіон. Навіть нічия з «Минаєм» виводила б «Севлюш» на перше місце. Та допущені помилки не дозволили втілити в життя всі задуми. Крім матчів із «Ужгородом» та «Оболонню», де було втрачено очки, дуже непростими були поєдинки на виїзді з «Боржавою», «Вільхівцями», частково з «Бужорою» та «Карпатами», коли футболісти «попили крові» у своїх уболівальників, але перемоги все ж були досягнуті. У матчах із цими командами достатньо було індивідуальної майстерності гравців і не потрібно було прикладати надзусиль. Там, де потрібно було зіграти через «не можу», у футболістів «Севлюша» просто не вистачило сил.

Удома виноградівці здобули 22 очки із 27 можливих або 81,5%, із співвідношенням м’ячів 35:6. На виїзді їх доробок становив 20 очок із 27 або 74,1%, із різницею м’ячів 21:9. Як бачимо, фактору «чужого поля» у виноградівців не існувало. За забитими голами у «Севлюша» третій показник. За пропущеними – теж третій. Найрезультативнішими в команді стали: Михайло Чедрик – 15 голів, Василь Луця – 8, Василь Ковтун – 6, Юрій Чонка – 5. Провідні гравці команди: Юрій Чонка, Михайло Реплюк, Іван Бандурович, Михайло Чедрик, Василь Ковтун, Василь Луця, Денис Ребрик, Василь Вашкеба, Віталій Гринишин, Артур Вайда, Андрій Ломага, Віктор Чумак, Віталій Микуляк, Борис Ковня. До речі, у команди було досить багато травм. Коли не закладено достатньої фізичної готовності, і гравець грає на межі, травми – це закономірність.

На помилках вчаться. Якщо керівництво збереже основний склад і буде проведено відповідну підготовку до сезону, то ця команда стане реальним кандидатом на перемогу. Потенціал у команди справді потужний. Крім того, інфраструктура клубу просто чудова. Нещодавно встановлено штучне футбольне поле стандартних розмірів. А це вже прорив. Залишається просто попрацювати у «поті лиця».

Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ

Далі буде