Підсумки першої ліги: Західна зона. Частина-2

Хто б сумнівався: усе – «по-західному»!

У другій шістці команд теж чітко виділяється перша трійка. Її впевнено очолив ФК «Заріччя». Якщо група лідерів забивала по 3 – 2,5 гола за гру, то сьомий клуб – лише півтора. Звідси й відповідне місце в турнірній таблиці при мінусовій різниці м’ячів із дисбалансом (правда, несуттєвим) виграшів і програшів на користь останніх та 30 очок у підсумку.

«Заріччя» розпочало із двох нічиїх із сильними суперниками – новодавидківцями та великокопанцями, однак у третій грі несподівано поступилося вдома «Соколу». У подальшому виступи команди характеризувалися строкатістю. Узявши в трьох поспіль (5-7) турах 7 очок, команда зазнає фіаско від «Н.Коропця» – 0:5. Та фініш знову видався більш-менш удалим: у заключних 3 турах узято 6 очок із 9, притому важливі перемоги над березнянцями й залізничниками на фоні поразки від концгазівців. Але старт другого кола знову «рваний»: 3:0 над новодавидківцями, проте одразу ж 0:3 від «Сокола» й «Бобовища». Далі вже 5:0 над ракошинцями, утім 0:3 від футболістів із Чопа. У заключних 5 турах «Заріччя» двічі виграло й тричі поступилося. Таке ж неоднозначне загальне враження справляє команда: з одного боку, має певний потенціал, демонструє в ряді матчів змістовні дії, а з іншого, не вистачає стабільності виступів. Очевидно, колектив потребує підсилення, але це проблема – не лише названого представника Іршавщини. Хоч у цілому сезон для нього, без сумніву, не став провальним.

Восьмий у Західній зоні першості – «Березний». Теж здобутки тут сприймаються неоднозначно. Непоганий старт – 7 очок у 3 іграх, зокрема стартові 7:0 над «Ракошиним». Потім перемога, дві поспіль поразки (найдошкульніша – 0:8 від «Вітязя») й нічия. А проміжний фініш видався провальним: у 3 матчах тільки одне очок. Правда, 1:2 від «Бобовища» та два матчі на виїзді, але й домашні 2:2 із «Соколом» – не особливий успіх.

Початок другого кола кращий, але усе ж посередній: 4 очки із 7. Далі три поспіль поразки з великим рахунком і на їх тлі неочікувані 2:1 над «Вітязем». І 7 очок із 12 на фініші дещо покращили становище та підсумкова «вісімка» у таблиці. -13 – різниця м’ячів. 26 очок із рівновіддаленими 4-ма від 7 й 9 місць – такі ж двоякі. Наче був характер в окремих матчах. З іншого боку, відчувалася в деяких зустрічах певна незібраність, розбалансованість. Продемонстрований результат, зважаючи на місцеві футбольні традиції, очевидно, є ні добрим, ні поганим, а таким, яким він є.

У нижній обоймі – і «Рутенія». 9 місце, на 4 очки менше, ніж у березнянців, але й на 5 більше ніж у «Сокола». Перемог удвічі менше ніж поразок, але увага: лише -1 різниця м’ячів! Тобто команда за гру в середньому майже 2 голи забивала й стільки ж пропускала.

Загалом клуб-дебютант подавав великі надії, проте зміг їх реалізувати частково. Були такі невдалі матчі, як, скажімо, 0:3 від «Березного» на виїзді, дома 0:2 від залізничників, 0:4 від «Вітязя», 1:4 від новводавидківців, 2:3 від «Сокола», але й із погляду результату доволі прийнятні на виїзді 1:1 із «Вітязем» і «Ф.Медвідя», 4:1 у Кінчеші, у рідних стінах 5:1 над «Копанею», 4:0 над «Березним», 2:2 і 0:0 із «Бобовищем», 8:0 і 3:0 із «Ракошиним» тощо. Особливо показові матчі з «Невицьким замком»: 7:2 у гостях і 2:5 удома… Чому так? Десь, можливо, щось не вийшло із запланованого із внутрішніх причин, а десь і конкуренція в зоні далася взнаки. Адже, як бачимо, навіть на аутсайдерів потрібно було серйозно налаштовуватися.

Фактично замикає групу команд із нижньої частини «турнірки», якщо не брати «дно» останньої, «Сокіл» (Кінчеш). У нього немає міцних фінансових тилів. Звідси, мабуть, основна причина того, як команда виступала в першості. 2 поразки – 1 виграш (на виїзді із «Заріччям 2:1) – 4 поразки (зокрема, 1:4 від «Ракошина», 2:4 від «Невицького замку») – 1 виграш (3:2 на виїзді» із «Рутенією») – 2 нічиї – 3 поразки – виграш (3:0 над «Заріччям») – 2 поразки – перемога (3:0 над «Ракошиним») – 2 поразки (зокрема, 1:4 від «Рутенії» дома) – нічия – поразка – ось такою виявилася повна траєкторія виступу «Сокола». У підсумку перемог майже втричі менше від поразок, -19 – різниця м’ячів. Недостатні забиті в середньому 1,3 гола за гру… Але цей ФК виступав не найгірше.

ФК «Невицький замок ОК ДЮСШ «Україна». Не маючи великого кадрового потенціалу, протягом сезону рухався на великій любові до гри й, незважаючи на продемонстровані результати, практично завжди виходив на поєдинки з вогником. Часто авантюрно грав у відкритий футбол, проте так само нерідко, навіть незаперечно поступаючись по грі, завдавав клопоту суперникам. У підсумку був дещо винагороджений: весь час безнадійно йдучи в ролі першого аутсайдера, таки фінішував передостаннім. Показники, звісно, негативні: виграшів тільки три, а поразок більше ніж у 5 разів. -30 – різниця м’ячів. Притому команда забивала в середньому 1,7 гола за гру, а пропускала 3. І лише 11 очок із 66, тобто близько 17 відсотків з усіх набраних. Гірші матчі: 0:4 від «Ракошина», 1:5 від «Копані», 2:7 від «Рутенії» й 1:5 від гравців із Чопа, 0:3 від «Рутенії» (в останніх трьох випадках дома). А кращі: на виїзді 1:1 із залізничниками, 4:2 над «Соколом», 5:2 над «Рутенією», у рідних стінах 6:1 над «Ракошиним». Водночас майже половину ігор команда програла з різницею тільки в один-два м’ячі.

І останнє – «Ракошино». Лише 12 відсотків набраних очок (2 виграші та 2 нічиї), майже вдвічі більше пропущено голів ніж забито, -30 різниця м’ячів – коментарів не потребують. 13 (!) поразок із великим (3 і більше пропущених голів) рахунком, хоч були на виїзді 2:2 із «Заріччям» і «Березним», дома 4:1 над «Соколом» та 4:0 над «Невицьким» замком». Виступ основного аутсайдера цілком наочно ілюструє: навіть перша ліга має достатньо високий рівень, і на матчі в ній потрібно мати як певну кількість гравців пристойного рівня, так і належно налаштовуватися на суперників.

Доволі пристойна конкуренція є однією з головних характерних рис для Західної зони. Справді: навіть у ряді матчів із аутсайдерами командам верхньої частини турнірної таблиці очки давалися нелегко, якщо давалися взагалі! Тут не настільки відчутна проблема трудової міграції, як у колег-«східняків» (хоч і не знімається), а дефіцит гравців ланки нападу, як на мене, більш помітний за нестачу захисників. Окремі з колективів могли б підсилити вищу лігу, але для цього потрібно покращити клубну інфраструктур й мати відповідне фінансове забезпечення.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ