Берегівська стабільність

Команди, які представляють місто, що славиться виноробними традиціями й лікувальними водами, 8 разів вигравали чемпіонат, іще 4 рази були срібними та 5 разів – бронзовими призерами. Їх славні традиції нині продовжує ФК «Берегово». І хоч у нинішньому чемпіонаті клуб посів тільки шосте місце, але й такий результат (за неймовірно серйозної конкуренції) заслуговує на повагу.

Правда, тренер колективу Мирон Бабяк усе ж констатує: «Сезон видався неоднозначним. З одного боку, його підсумками незадоволений, бо не потрапили в число призерів. Правда, до нас прийшла половина нових гравців, зокрема і з району. Можливо, тому й початок чемпіонату видався невдалим. Потім наче зігралися, але так само провалили останню гру чемпіонату із «Середнім», хоч перший тайм був 0:0. А могли ж і 4 місце посісти! Але це футбол: десь виграєш, а десь і поступишся. З іншого боку, я радий, що хлопці старалися, віддавалися боротьбі за м’яч, у команді хороша аура. Ще хочу подякувати нашому президентові й міському голові Золтану Бабяку, який завжди дотримує свого слова».

ФК «Берегово» сповідує формулу гри «4-3-3», однак тактично готується під кожного суперника індивідуально. Особливо до матчів із лідерами. Утім в основі дій команди, без сумніву, головним є контроль м’яча. І хоч не все виходило протягом сезону, та колектив виступав загалом стабільно. У першому колі здобуто 5 виграшів і три нічиї при чотирьох поразках, а після «екватора» – 6 вікторій, три «мирові угоди» й стільки ж разів гравці «Берегова» поступилися. Притому команда тільки в трьох матчах програвала з різницею в три й більше м’ячів, але в чотирьох здобула аналогічні перемоги. Цікава й іще одна закономірність: обидва кола розпочиналися з поразок і завершувалися так само. Натомість друга частина кожного з етапів змагань виявлялася більш удалою за першу.

ФК «Берегово» і «Севлюш» – єдині колективи, кому вдалося переграти чемпіона, ФК «Ужгород». Районне дербі з «Дийдо» двічі зведено внічию. Натомість уболівальників особливо порадували дві перемоги з надвеликим рахунком: 6:0 над «Боржавою» та 7:1 над «Поляною». Берегівці мають позитивну різницю м’ячів – плюс 11 і практично рівноцінні ланки: пропущено близько півтора м’яча за гру та забито в середньому 1,9 гола за поєдинок.

Команда за забитими м’ячами (46) посідає 5 місце, а за пропущеними (35) – шосте. Вона змогла тричі перемогти на виїзді та п’ять разів зіграти внічию. Натомість у 12 домашніх поєдинках здобуто 8 вікторій та «підписано» одну «мирову угоду». Здобути медалі команді М.Бабяка завадили переважно суперники, які розташовані в першій п’ятірці. Скажімо, якщо з «Ужгород» та «Дийдо» очки було поділено навпіл, то «Севлюшу», «Минаю» й «Середньому» програно обидві зустрічі. Тут, очевидно дається взнаки коротка лава запасних. Скажімо, один з основних гравців Василь Луца добре грав, але потягнув ногу, певний час не тренувався. Звичайно, нестача таких гравців відчувається. Звідси велике навантаження на гравців «основи», у якій слід виділити насамперед таких виконавців, як той же нападник Василь Луца, півзахисники Василь Ковтун та Олександр Міклош, «опорники» Василь Красношлик і Олександр Балаж. Універсалом зарекомендував себе Андрій Микитишин. Добре в цілому влився в колектив Василь Бонтей із Концова, допомігши команді закрити позицію лівого захисника. Іноді амплуа гравців є досить умовними, але в цілому всі ланки діяли більш-менш стабільно, особливо півзахист.

Подальші успішні виступи потребує такого ж сталого складу і вправних виконавців. За умов їх наявності «Берегово» й надалі перемогами даватиме радощів своїм уболівальникам і менше засмучуватиме поразками.

У понеділок команда повинна зібратися, підбити підсумки сезону й, очевидно, намітити плани на новий чемпіонат. Хочеться вірити, що в ньому «Берегово» змагатиметься за високі місця в чемпіонаті.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ