Іван Шанта: «Хлопці влилися в ритм та стиль гри…»

Цьогорічним чемпіоном області з футболу став ФК «Ужгород». Команда надзвичайно потужно виступила: у 24 іграх здобуто 20 виграшів, 2 нічиї та забито… 101 м’яч!

Студент відділення журналістики Богдан Зілінець (газета «Погляд») взяв інтерв’ю у старшого викладача кафедри фізвиховання, головного тренера колективу Івана Шанти. 

– Що стало передумо­вою Вашого призначення на посаду головного тренера ФК «Ужгород»?

– У кінці січня зателефонував президент клубу Андрій Андріїв і запропонував очолити команду. Пропозиція мені сподобалася.

– Важко було віднайти спільну мову з гравцями, які мають значний досвід висту­пів на високому рівні?

– Ні, у цьому питанні проблем не виникало ні в мене, ні у футболістів. Я знав, куди йду, із ким доведеться працювати. Ставку під час тренувань робили на витривалість, воднораз достатньо часу приділяли й тактичній підготовці та різним додатковим комплексам вправ.

– Під час невдалих ігор у яке русло прагнули спрямува­ти негативну енергію?

– Намагався стримувати себе, не дозволяв «вириватися» емоціям назовні. Матчі знімали на відео, після кожної гри аналізува­ли помилки, тактичні перебудови в ході поєдинку. Таким чином потріб­ну інформацію прагнули донести футболістам, щоб менше помилок припускалися в майбутньому.

– Ви працюєте в УжНУ. Чи залучали до колективу студентів?

– Так, до складу команди при­вів шість молодих гравців: Євгена Добровольського й Станіслава Ко­тьо (факультет здоров’я людини), Олександра Бако (географічний), Романа Білінського (математич­ний), Еріка Гречку (факультет між­народної політики, менеджменту та бізнесу). Хлопці влилися в ритм та стиль гри, добре діяли на полі у такий спосіб гідно захищали й честь університету.

– Яке завдання стави­ло перед Вами керівництво на початку сезону?

– Закріпитися в першій п’ятірці. Із часом команда почала показувати хороші результати, ми виграли зимову першість, Кубок області й не збиралися зупинятися на досягнутому. Ставили перед собою дедалі вищу планку, тобто здобувати перемогу в кожному матчі. І в такому шаленому ритмі провели сезон та досягли бажаного результату – посіли перше місце.

– Що відчували після останньої гри чемпіонату зі «Спартакусом», коли команда здобула титул переможця?

– У вирішальному матчі дуже хвилювалися, адже заявили дале­ко не основний склад через ряд дискваліфікованих і травмованих гравців. Однак не підвели футбо­лісти з лави запасних. А після фі­нального свистка переповнювали тільки позитивні емоції, які просто виривалися з грудей (сміється).

– Чи планує клуб спробу­вати себе на вищому рівні, приміром, у другій лізі?

– Поки невідомо, адже ще не було предметної зустрічі з прези­дентом. Із часом визначимось, які завдання будуть на новий сезон.