Іштван Гіді: «Ми нікому ігор не продавали»

Після невиходу «Дийдо» на домашній матч із «Ужгородом» минулого, 15-го, туру в колі футбольних уболівальників і фахівців розповсюдилося чимало різних чуток. Аби якось їх прояснити, пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з наставником команди з Берегівщини Іштваном Гіді.

– Пане Іштване, перше й основне питання: чому все ж таки команда «Дийдо» не вийшла на гру з одним із лідерів чемпіонату, а водночас і одним із безпосередніх конкурентів у боротьбі за нагороди?

– В Угорщині, в одному з населених пунктів, було велике свято, яке за датою практично збіглося з календарною грою обласного чемпіонату, тобто з «Ужгородом». Ми підтримуємо добросусідські стосунки із найближчим закордонням, і туди запросили президента нашого клубу, мене та футболістів. Особисто я не поїхав через родинні обставини, президент, наскільки знаю, поїхав. Щодо гравців, а це майже цілий десяток, то Ви розумієте, яка в країні економічна ситуація, кожен намагається заробляти на життя так, як йому вдається, і я не міг своїм підопічним заборонити їхати грати до Угорщини. Ми просили перенести нам гру, але…

– Але було покликання на статтю 8 «Календар змагань» «Регламенту змагань з футболу серед аматорських команд Закарпатської області», у пункті 5 якої сказано, що «участь клубу у міжнародних або будь-яких інших турнірах під час проведення чемпіонату та першості не є підставою для перенесення ігор».

– Можна дискутувати з цього приводу, адже ігри в цьому чемпіонаті вже переносили, проте суть в іншому: нашу гру не перенесли. Звичайно, я міг би виставити тих гравців або юнаків на гру з «Ужгородом». Вони б у кращому випадку протрималися декілька хвилин і зійшли б із поля або поступилися з великим рахунком. Знову ж: не в цьому питання. Головне, ми не змогли б дати гідний бій своєму безпосередньому конкуренту. Зрозумійте мене правильно: команда Дийди вже три роки в обласному чемпіонаті і весь час змагається за найвищі місця що в першій, що у вищій лігах. Та дуже образливо, коли мені телефонували окремі вболівальники, тренери й відкрито питали: «За скільки Ви продали гру «Ужгороду»? Дуже боляче чути таке. Про мене що хочуть хай кажуть, але поганих слів точно не заслуговують ні наш президент, ні самі футболісти. Ми нікому ігор не продавали.

– Тим не менше Ви ж розумієте: подібні ситуації можуть повторитися, і коли Ваші футболісти знову поїдуть грати за кордон, а в цей час в обласному чемпіонаті доведеться зустрічатися, приміром, знову з кимось із лідерів, Вашу команду вчергове можуть звинуватити…

– Я проти того, щоб у нашій області огульно виступали футболісти з-поза меж Закарпаття, однак цілком підтримую норму, яка повинна запрацювати з наступного обласного чемпіонату: «Один гравець – одна команда». Гадаю, це усуне те протиріччя, із яким довелося зіткнутися нині.

– Може статися так, що провідні гравці ФК «Дийдо» оберуть більш привабливе у фінансовому плані закордоння, і команда залишиться без хороших виконавців. Чи означатиме це, що в наступному чемпіонаті вона не братиме участі?

– Я не можу приймати рішення за президента клубу, який усе робить, щоб у Дийді існував достойний футбольний колектив. Утім припускаю: такий варіант не виключений. Адже наше село невелике: дві тисячі жителів. А отже, немає 100 – 200 висококласних футболістів, із яких легко поповнити великі кадрові втрати. Одне скажу цілком упевнено: за будь-яких обставин цей чемпіонат дограємо. І в кожному матчі боротимемося до кінця. А далі буде видно.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ