ТАБЛИЦІ. «Локомотив» стрибає в останній вагон власного фірмового поїзда, дорогою до чвертьфіналів підібравши «Ужгород», «Берегово» й «Копаню»

Групові етапи зимової першості залишились в історії. Вісім кращих команд на старті сезону-2016 уже сьогодні знатимуть суперників у чвертьфіналах.

Із першої групи закономірно (за підсумками року минулого) виходить ФК «Ужгород», натомість за бортом залишається срібний призер вищої ліги «Севлюш» з Виноградова. Як-що у підопічних Шанти доля путівки вирішувалась в останньому поєдинку, то новачок обласних змагань «Минай» набрав максимум очок, а відповідно покинув зону «смерті» з першої сходинки. У другій групі фаворит «Дийдо» (9-ть залікових пунктів). Наперекір прогнозам експертів з другої позиції виходить «Локомотив», а не «Витязь». У третій зоні кращими стали мукачівці. Друга сходинка в активі берегівчан. Тут у принципі усе прогнозовано, власне, як і в четвертій групі, звідки до чвертьфіналу потрапляють «Оболонь» та «Велика Копаня».

1 група

Певно, виключно у першій групі команди не мали претензій до якості газону. Позаяк, нагадую, грали вони на штучному полі «Камелоту». «Минай» забронював собі путівку до наступного етапу ще у першому поєдинку, мінімально перегравши чинного чемпіона вищої ліги «Ужгород». «Севлюш» також розпочинає упевнено – здобуває вікторію у матчі з наймолодшою «Говерлою». Команда з обласного центру не найкраще виступила і в другому турі. Хоча як сказати? Виноградівці за 17 хвилин до закінчення поєдинку мали комфортний заділ у два м’ячі, та до фінального свистка він перевтілився у паритет – 2:2. Ця гра стала переломною для Івана Шанти і його футболістів (у хорошому значенні). Зламала вона і «Севлюш»… Як підсумок, виноградівці поступаються «Минаю» і розписують мирову із «Середнім». Підопічним Білака всього із п’ятьма очками залишається споглядати за виступами «Ужгорода» й «Говерли» в очікуванні дива. Останнього, безперечно, не сталося. Минулорічні чемпіони в останніх двох матчах із «Середнім» та «У-19» набирають можливі 6 очок, сідаючи в останній вагон поїзда, що рухався до чвертьфіналу. Звинувачувати чи критикувати у чомусь говерлян чи то підопічних Дьордя, гадаю, не зовсім варто. «Середнє» зазнало серйозної трансформації: відбулись суттєві зміни у складі, тренерському штабі команди. Перед Вадимом Івановичем у Зимовій першості завдань серйозних ніхто не ставив. Власне як і перед Валентином Слюсаром. «Говерла» була симпатичною чи не у кожному матчі, навіть поступившись «Ужгороду» 1:3. Дещо здивував «Севлюш». Розчарування Івана Білака можна було бачити уже після другого матчу. Тоді він уперше заговорив про кадрові проблеми, які, на жаль, вирішити так і не вдалося у рамках Зимової першості. Команда була розсіяною і без яскраво вираженого бажання перемогти. «Минай» стабільно йшов до мети, залишивши позаду себе кращі команди області. Назвати це випадковістю доволі складно, хоча час покаже. Підопічні Миколи Гібалюка у всіх матчах перемагали з мінімальною різницею, але перемагали. Тож «Минай» забиває 7 і пропускає 3 голи. В «Ужгорода» стільки ж забитих, але на 2 більше пропущених. Для «Севлюша» характерні 3/3. У «Говерли У-19» – 4/6, а «Середнього» – 1/5. Тож команди закономірно розміщуються у турнірній таблиці.

2 група

Шкода мені газон стадіону в Кінчеші, загалом як і команду з однойменною назвою. Не знаю чи вплинула негода на гру футболістів, а от на стан поля точно поставила свій відбиток. Беззаперечним лідером тут була команда з Берегівщини – бронзовий призер вищої ліги ФК «Дийдо». Як Ви знаєте саме підопічні Гіді здобувають заслужену першу сходинку і повний багаж залікових пунктів. Вони вже в першому матчі знущаються над чопським «Локомотивом» 9:0, нівелюючи чемпіонство останнього у Західній зоні. «Локомотив», як виявиться згодом зарано списали, я у тому числі. Команда зібралась за лічені години до першості. Її полишили президент і «Укрзалізниця», а ще ряд гравців, спонсори і, здавалось на перший погляд, фортуна. Не так склалося, як комусь хотілося. Хлопчиком для биття став саме «Сокіл». Команда не зуміла забити жодного голу, не набрала жодного очка й справедливо замкнула турнірна таблиця. Гідно виступив «Витязь», який, зрештою, після «Дийдо» і був основним претендентом на вихід з групи. Але знову але. Трохи команді Пінковського забракло, аби зачепитись за очки із «Дийдо». Концгазькі футболісти зазнають мінімальної поразки. Справедливо? Не знаю, але це факт. «Витязь» побореться за медалі, щоправда уже не зимової першості. Отож усе вирішувалось в очному протистоянні «Локомотива» та «Витязя». Говорити про фаворита було б зайвим. Перевага у матчі на боці команди Пінковського, а от сила волі і воля до перемоги – за футболістами «Локомотива». Якщо багатьма голами цей матч уболівальників не потішив, то видовищністю точно. Газон був відсотків на 18 укритий водою, тому тут вдало, окрім футболу, поєднувались і водні види спорту. Чоп зумів забити єдиний і вирішальний гол, зумів вистояти стіною у власній штрафній і на власному фірмовому поїзді разом з «Ужгородом» зайти в останній вагон. «Дийдо» ж не стало знущатись над фактичними господарями поля і здолало «Сокіл» 1:0. Команда Гіді в груповому етапі заграла насухо – 0 пропущених, 11 забитих. «Локомотив» пропустив 9, забив 3 і розмістився на другій сходинці. У «Витязя» значно краща статистика – 3/2. Для «Сокола» характерні 0/6.

3 група

Матчі цієї зони прозодили у Бобовищі. Принаймні перші два тури. У зв’язку з погодніми умовами третій перенесли у Мукачево. Тут були представлені аж три вищолігові клуби, не найсильніші, але вищолігові. Перші поєдинки закінчились, можливо, дещо з алогічними рахунками, враховуючи якість гри. «Берегово» поступається мінімально «Мукачеву» і це при тому, що саме команда Мирослава Бабяка першою відкриває рахунок. Зупинимось троки саме на коучі. Він з поважних причин цей матч відвідати не зумів. Як на мене, це і є основна причина поразки берегівчан, бо саме вони гідніше дивились на полі. Хоча жорсткої й умілої руки тренера відчутно не було. «Бобовище» теж сподобалось більше, аніж «Поляна», та не допомогли господарям ні тренер, ні уболівальники, ні власні стіни. Газди, як наслідок, не зуміли набрати жодного очка за три тури, хоча, на відміну від Кінчеша, один гол усе ж забили. «Поляну» згодом гальмує «Мукачево», хоча і саме швидкість скидує, розігравши нічию, а «Берегово» здобуває перші три очки з газдами поля. Долю двох перших команд тут вирішить останній тур. Центральний матч, безперечно, «Берегово» – «Поляна». Поразка і нічия не влаштовували команду Бабяка, тому берегівчани на чолі з Мирославом бились виключно за перемогу. Домінуючи упродовж усього матчу, вони першими пропускають. Красень-гол, ударом в падінні, у свій актив записав Віктор Мондик. А далі голи привозив собі переважно голкіпер полянців Безик. Тож тричі йому довелося витягувати м’яч із власних воріт. Бобовищанці в останньому поєдинку хотіли гучно грюкнути дверима і їм це майже вдалося. Та мукачівці, тим більше вдома, поступатись не хотіли і не поступились, хоч перші й пропустили. Ще до кінця першої половини гри команда з міста над Латорицею відзначилась двічі, у такий спосіб встановивши кінцевий результат. Це була найрівніша група Зимової першості. ДЮФК «Мукачево» забиває 6 і пропускає 2, «Берегово» – 7/3, «Поляна» – 3/4. «Бобовище» 1/6. Усе логічно.

4 група

Тут були аж два господарі: «Оболонь» і «Оболонь-2». Якщо у виході першої команди не сумнівався ніхто, то друга скоріше набиралась досвіду, бо виступає вона у районному чемпіонаті. Але загалом молодці – зуміли розміститись на передостанній позиції, набравши 2 очки. Це, до слова, не гірший результат кінцевий як у першолігового золотарівського «Старта». Навіть кращий завдяки різниці забитих і пропущених голів. Тут команди у підсумку розмістяться за рейтингом виступів у чемпіонаті й першості. Я про перші дві. «Оболонь» справедливо покинула групу з результатом майже максимум: три перемоги й одна нічия. Саме ця нічия з великокопанцями дозволить згодом останнім на один заліковий пункт випередити найближчих переслідувачів «Кісву». Команда з Рахівщини справила доволі непогане враження, враховуючи виступи останніх років після тріумфу в Першій лізі. І якщо паритетний результат з «Оболонню» вважатимемо позитивним для Косівської Поляни, то нічия в останньому турі з «Великою Копанею» поставила хрест на виході з групи. Команда з Виноградівщини і вважалась насампочатку другим номером 4 групи. Вона стабільно виступає з часу створення Першої ліги, повсякчас бореться за нагороди. У цьому селі вже навіть за інфраструктуру взялись. А що «Старт»? За винятком підстав, не запам’ятався нічим, тому заслужено розмістився на останній сходинці. Команда хоч і виступає у Східній зоні, стадіон має найгірший. Якщо взагалі його стадіоном назвати можна. Треба висновки робити братам Пацканам, до честі яких футбол у Золотареві ще дихає, хоч і на ладан. «Оболонь» у 4-ох матчах забиває 10 голів, 2 пропускає. «Копаня» – 6/2, «Кісва» – 3/3, «Оболонь» – 2/2, «Старт» – 2/10.

Турнірні таблиці

І група, с. Кам’яниця, «Камелот»

ІІ група с. Кінчеш

ІІІ група, с. Бобовище

ІV група, м. Хуст

Віталій БІРОВЧАК