Віктор Чумак: «Чемпіонат області – не межа для нас»

До вашої уваги інтерв’ю з Віктором Чумаком – основним захисником минулорічного чемпіона області ФК «Ужгород», надійна гра в обороні якого неабияк сприяла такому результату.

– Завершення Чемпіонату пройшло для команди з обласного центру краще не придумаєш: у вражаючому поєдинку з прямим конкурентом у останньому турі завойовані медалі вищого ґатунку. До того ж, у рідних стінах на очах місцевої публіки. Зараз же, емоції трохи вщухли. Аналізуючи сезон 2015 більш розсудливо, які моменти на твій погляд, були визначальними для команди?

– Емоції важко передати словами. Це був чудовий сезон, який завершився для нас успішно. Зараз, коли поєдинки позаду, доволі часто прокручую в голові найбільш пам’ятні епізоди. Визначальними, гадаю, були останні чотири матчі Чемпіонату. Звісно, остання гра, яка стала чемпіонською для «Ужгорода» має найбільше значення. Ми відіграли той поєдинок досить сильно, діяли злагоджено. Команда завдячує і вболівальникам, які впродовж всього матчу підтримували нас!

– Як би ти охарактеризував головних конкурентів за золоті нагороди – «Севлюш» та «Дийдо»?

– Суперники були дуже хороші. Добре укомплектовані футболістами належного рівня. Хоча, на мою думку, виноградівська команда дещо сильніша за колектив з Дийдо, що й доведено підсумковим місцем команд у турнірній таблиці. Ці команди до останнього туру боролись з нами за чемпіонство. У сезоні наступному, не сумніваюсь, що «Севлюш» та «Дийдо» боротимуться за найвищі позиції у Чемпіонаті.

– Минулий сезон подарував уболівальникам безліч пам’ятних епізодів. Який гол, за участі твоєї команди вважаєш найефектнішим?

– Так відразу і не пригадаєш, оскільки видовищних голів було чимало… Гадаю, все ж, м’яч Роберта Гегедоша у останньому матчі проти «Дийдо» після виконання штрафного. Цей гол відкрив рахунок і дав нам натхнення йти вперед до чемпіонства.

– Команді «Ужгород» виповнилося трохи більше року. Позитивні наміри миттєво принесли результат. Стараннями футбольних функціонерів вдалося створити боєздатний колектив з-поміж зіркових футболістів та відновити занедбаний колись стадіон «Автомобіліст». Наскільки важливим, на твою думку, є факт, що обласний центр нарешті має свою команду?

– Думаю, це чудово, що в Ужгороді, функціонує ще одна команда, окрім ФК «Говерла». Багато людей стало приходити на матчі команди ФК «Ужгород». Це дуже надихало нас рухатися до перемоги. Як то кажуть, футбол – для вболівальників. І я з цим твердженням погоджуюсь! Був би невимовно щасливий якби в Ужгороді грали дві професійні команди, причому з місцевими вихованцями, а не легіонерами.

– Ти зачепив тему переходу команди від аматорського рівня до професійного. Дійсно, пригадую, на початковому етапі створення клубу «Ужгород» та побудови сучасного стадіону йшлося про те, що команда у перспективі виступатиме у чемпіонаті України. Бачиш себе через кілька років гравцем ФК «Ужгород» у якому-небудь професійному дивізіоні?

– Потрібно ще багато працювати над собою, щоб закріпитися десь у чемпіонаті України. Але варто й ставити перед собою високу мету. Я був би дуже радий пройти весь шлях з 2-ої ліги до Вищої з рідним «Ужгородом»! Думаю, Чемпіонат області – не межа для нас. Якщо залишити цю команду, яка здобула чемпіонство у цьогорічному сезоні, укомплектувати кількома добротними гравцями, то можна, навіть, боротися у першій лізі України!

– Амплуа центрального оборонця вимагає чималих зусиль та повної зосередженості під час гри. Стримувати та перешкоджати атакам суперника – як відомо, ця робота залишається в тіні. А вся слава дістається футболістам атакувальної ланки. Це тебе не пригнічує?

– Я на це вчився. Я знав, яка в мене буде «чорнова» робота – забирати м’ячі. Проте, я дістаю задоволення від цього процесу. Кожен повинен займатися тим, що в нього найкраще виходить. Якщо кожна ланка працює як єдиний механізм – команда демонструє якісний футбол. Тим паче, гру захисників теж, відзначають, якщо вона вплинула на результат. Ось, до речі, у фінальній грі Кубку проти того ж таки клубу «Дийдо» мене нагородили як кращого гравця матчу. Тому варто тільки працювати над собою докладаючи зусиль – і все вийде!

– З-поміж матчів минулого сезону чи ставив тебе тренер грати з кимось персонально?

– Ні, тренер казав тільки грати в свою гру, тоді все буде добре, і для тебе, і для команди.

– Кого з нападників тобі найважче було опікати?

– Навіть не знаю кого б виділити. У нас в області багато хороших нападників, які попсували нерви. Але слід, все ж, виокремити футболіста «Севлюша» Юрія Чонку.

– Наскільки мені відомо, в юнацькому віці ти провів кілька років у академії львівських Карпат, перейшовши туди з місцевої СДЮШОР. Розкажи трохи про цей період твого життя?

– Так, я трохи пограв в львівських «Карпатах». Це був хороший період у моєму футбольному житті: нові знайомства і новий досвід. Перейшов я в «Карпати» після 10 класу. Грав у команді переднім захисником, але довелось перелаштовуватись, оскільки вони вже грали в лінію з двома центральними оборонцями. Спочатку було непросто звикнути, але через кілька тактичних занять я зрозумів цей принцип. Загалом же, мені подобалось у Львові. Тішусь, що перебував у стані «Карпат». Трохи прикро, що не зміг закріпитися, але я рухаюсь далі. Все ще попереду!

– Як проводиш зимові канікули? Не сумніваюсь – брав активну участь у всіх турнірах з футзалу. Які успіхи?

– Та думаю, що як і всі футболісти трохи відпочиваю від тренувань та поєдинків. З рідними провожу багато часу. Але без футболу ніяк! Ми грали з хлопцями у чемпіонаті міста з міні-футболу. Виступали також на кількох турнірах, що проходили у «Юності». Один з них навіть доволі позитивно для нас закінчився. На турнірі пам’яті Йожефа Беци ми зайняли 3-тє місце з поміж 24-х команд! Думаю, хороший результат.

– Команда вже почала готуватись до наступного сезону? Де зараз тренуєтесь?

– Ні, не можу сказати, оскільки ми ще не збиралися. Підтримую форму поки що індивідуально.

– Які прогнози щодо майбутнього сезону? Кого вважаєш головними конкурентами за золоті медалі?

– Упевнений, що боротьба буде не менш запекла, ніж у сезоні минулому. Всі команди відповідали рівню Вищої ліги Чемпіонату області. Думаю, цього сезону будуть не гірші, навпаки тільки додаватимуть і лідерам буде ще важче брати свої очки.

– Як охарактеризуєш наставника команди Михайла Іваницю? Не секрет, що він є доволі імпульсивним під час матчів. Були випадки, коли отримував на горіхи?

– Так, Михайло Михайлович трохи імпульсивна людина, але футбол без емоцій – не футбол!

– Кого з-поміж захисників світового рівня вважаєш прикладом для наслідування?

– Зараз багато захисників світового класу, з яких можна брати приклад для наслідування. Я б відзначив колишнього капітана «Барселони» Карлеса Пуйоля. Мені подобається його відвага на полі, він завжди боровся до кінця, а це дуже важливо для центрального оборонця.

Розмовляв Олександр КУРТА