Іван Ковач: «Кумиром є Лука Модріч»

До вашої уваги інтерв’ю з Іваном Ковачем – футболістом молодіжного складу ФК «Говерли» та основи ФК «Дийдо», який доклав чимало зусиль, аби його клуб завоював бронзові медалі обласного Чемпіонату.

‒ Завершився сезон, він видався напрочуд насиченим і цікавим. Нині можна перезарядити батарейки. Більше відпочиваєш, чи навпаки взимку футболу тільки додалося?

‒ Погоджуюсь, сезон, дійсно, був дуже виснажливим, тому кожен футболіст взимку потребує відновлення. Звичайно, як і всі, я відзначав Новорічно-Різдвяні свята у колі близьких. Трохи відпочив від футболу, як морально, так і фізично. Проте довго це не тривало. Без тренувань мені стає нудно. Я швидко повернувся до своїх кондицій. Знову почав працювати, готуватись до зборів. Це, звичайно, вимагає дотримання спортивного режиму та плідної роботи над собою.

‒ Що найбільше запам’яталося у розіграші обласного Чемпіонату-2015?

‒ Звичайно, є що згадати. Чемпіонат вийшов доволі напруженим та видовищним, вболівальники мали на що подивитись кожної неділі. Моя команда (ФК «Дийдо») провела багато сильних матчів, боротьба точилася до останнього туру, не було визначено переможця чемпіонату достроково. Запам’ятався він також вражаючими голами та сейвами, інтригуючими поєдинками.

‒ Упевнений, що кожен футболіст після чергового матчу завжди прокручує в голові всі епізоди, які вплинули на результат. Чи аналізував особисто ти виступ своєї команди у Чемпіонаті загалом та окремо власний?

‒ Мені здається кожен футболіст аналізує свою гру: вдалі дії або ж помилки, щоб вдосконалити свою майстерність у наступних матчах. Я не виняток. Намагаюсь після кожної гри робити ґрунтовний аналіз. Командно ми теж аналізуємо поєдинки, є над чим працювати тактично, тренер намагається кожного разу пояснити нам допущені помилки, розібрати епізодах, в яких ми зіграли добре, а в яких – невдало. Гадаю, партнери по команді та тренер підтримають мене, якщо скажу, що цей сезон можна занести нашій команді до активу.

‒ Чи брав участь у якихось зимових турнірах з футзалу? Як охарактеризуєш виступи своєї команди?

‒ Звичайно, навіть узимку є непереборне бажання брати участь у якихось турнірах. Нещодавно проводився один чемпіонат на штучному полі у спорткомплексі «Зінедін». Моя команда зайняла третє місце. На мою думку, дуже хороший вийшов турнір, конкуренція серед команд була непогана. Ще брав участь у турнірі, що проходив в ужгородському спорткомплексі «Юність». Теж, сильні у плані організації змагання. Команда, в якій я виступав дійшла до чвертьфіналу.

‒ Якби у футболістів була можливість обирати кращого гравця Чемпіонату, хто б на думку Івана Ковача увійшов у трійку сильніших?

‒ Трійка найкращих, на мою думку, ‒ це Микола Гібалюк, Юрій Чонка і Василь Піняшко. Ці футболісти часом самотужки робили результат для команди.

‒ Чи плануєш залишитись у команді з Дийдо? Можливо вже є якісь конкретні пропозиції від інших клубів?

‒ Я твердо вирішив, що залишусь в «Дийдо». Переходити нікуди не збираюсь, мене тут все влаштовує. У нас хороший, боєздатний колектив, який може боротися за найвищі місця. Футболістам забезпечують належні умови роботи. Ми вже почали тренуватись, готуючись до чемпіонату.

‒ На якій з позицій тобі найзручніше виступати?

‒ У сезоні минулому я провів більшу частину Чемпіонату на позиції опорного півзахисника. Там мене і «награвав» тренер. Проте, звичайно, не обійшлось і без експериментів. Два матчі я провів на позиції правого та лівого півзахисника. Ситуація була вимушена, оскільки гравці цих позицій були травмовані і доводилось виступати у незвичній для себе ролі флангового гравця. Функції ж, звичайно різні, але згодом призвичаївся.

‒ Чи збирались командою та керівництвом разом після матчів? Можливо президент чимось міг частувати, якщо результат позитивний…

‒ Звісно збирались. Після кожної гри! Президент завжди нас підтримував, навіть якщо результат і не був позитивний.

‒ Чого не вистачило команді «Дийдо» у заключному матчі проти «Ужгорода»? Довго переживав гіркоту поразки?

‒ Варто віддати належне супернику. «Ужгород» – команда добре підготовлена тактично і фізично, з хорошими виконавцями. Вони зіграли, відверто, сильніше. Нічого страшного. На таких матчах ми і вчимось, є над чим працювати. Сподіваємось, у наступних наших очних дуелях ми реваншуємось.

‒ Які прогнози щодо майбутнього Чемпіонату? Конкуренція стане сильнішою чи лідери братимуть свої очки легкою кров`ю?

‒ Легких очків не буває. І в наступному Чемпіонаті, я переконаний, не буде. Завжди є боротьба на полі. Аутсайдер може нав’язати справжню боротьбу фавориту. Чемпіонат обов’язково буде цікавий, адже команди демонструють чудову гру.

‒ Чи бачиш перспективу гри у рідному краї? Є сильний потяг спробувати свої сили десь за кордоном?

‒ На жаль, сумно це визнавати, але перспектив у нашому краї, як це всі бачать, нема. Розвиватись тут як футболісту доволі складно. Бажання спробувати себе за кордоном, як і в будь якого футболіста, присутнє.

‒ Якими якостями, перш за все, повинен володіти опорний півзахисник, на твою думку?

‒ Насамперед – це бачення поля, володіння точним пасом, хороша тактична та фізична підготовка. Центральний півзахисник повинен вести гру своєї команди. Руйнувати атаки суперника і миттєво розпочати контр-випад.

‒ Хто для тебе є кумиром у футболі?

‒ Кумиром є хорватський футболіст мадридського «Реала» Лука Модріч. Часом полюбляю дивитись гру в його виконанні. Дуже хороший футболіст.

‒ Як відомо, ти вчишся на математичному факультеті. Доволі незвично бачити футболіста, що здобуває подібний фах. Чому саме цей факультет, а не скажімо поширений серед спортсменів факультет здоров’я людини?

‒ Порадившись з батьками після закінчення школи вирішили, що так буде найкраще. Звичайно, присутність спортсмена на подібному факультеті трохи суперечить усталеним нормам. Проте кожен обирає для себе те, що йому підходить. Якщо ти футболіст – це не означає, що ти обмежуєшся виключно тренуваннями. Звичайно, чимало часу витрачається саме на грі у футбол, оскільки це моє життя. Але я відкритий і до всього іншого!

Розмовляв Олександр КУРТА