Цифри і факти Вищої ліги Закарпаття. ФК «Оболонь»

ФК «Оболонь» – одна з кращих команд двох останніх сезонів нашого краю. У сезоні 2015 року «Оболонь» набрала 41 очко з 66 можливих. Після І кола хустяни набрали 18 очок, команда перебувала на 7 місці. У другому колі здобула 23 очки і завершила чемпіонат на четвертому місці. У сезоні 2014 року «Оболонь» теж завершила чемпіонат четвертою. У І колі сезону 2015 року хустяни здобули 6 перемог, у II – 7.

Усього у «Оболоні» 13 перемог, 2 нічиї і 7 поразок. Підопічні Олександра Браєра досить непогано розпочинали як перше, так і друге коло. У 5 стартових турах кожного кола хустяни набрали 24 очки, а в шести заключних – 17. Мова може йти про те, що в команди могли бути проблеми з фізичною підготовкою, і гравців не вистачало на всі ігри кола. Під кінець кожного кола хустяни різко здавали. Особливо болісним був спад наприкінці другого кола, коли здавалося, що медалі зовсім поруч. Після перших 5 турів «Оболонь» набрала 9 очок із 15 можливих і ділила III-IV місця з командою «Середнього». У наступних 6 турах команда набрала 9 очок із 18 можливих, що відкинуло їх на 7 сходинку після І кола, але відрив від лідируючої групи був мінімальний: 3 очки від другого місця і 5 – від лідера «Бийгані». У перших 5 турах II кола хустяни набрали максимум – 15 очок із 15 можливих. Це дозволило «Оболоні» підтягнутися у трійку лідерів, відстаючи від «Ужгорода», який перебував тоді на другій сходинці, всього на одне очко. У заключних шести турах «Оболонь» не витримує напруги і набирає всього 8 очок із 18 можливих. Команда зазнає 2 поразок, 2 гри зводить внічию і тільки двічі святкує перемогу. Невдачі на фініші відкидають команду на 4 місце у підсумковій турнірній таблиці. Уже другий рік поспіль «Оболонь» гальмує на фініші чемпіонату, що полишає їх медалей чемпіонату. Левову частку очок хустяни втратили саме у виїзних матчах, що теж говорить про фактор чужого поля. На виїзді «Оболонь» втратила 17 очок із 33 можливих, що все таки більше 50 %. Хустяни в 11 виїзних поєдинках зазнали 5 поразок і 1 матч зіграли внічию. Вдома підопічні Олександра Браєра втратили 8 очок, зазнавши двох поразок і 1 матч звели внічию. У чемпіонаті «Оболонь» зазнала 7 поразок. У III турі хустяни програють 0:4 у В.Бийгані, у V турі 0:4 у Виноградові, у VII турі «Оболонь» поступається вдома «Мукачеву» 2:4, у VIII турі хустяни «горять» 0:5 у Дийдо, у X турі поразка у Берегові 0:2, у XIX турі вдома вони програють «Дийдо» 1:2, у XX турі поразка в Ужгороді 0:3. Внічию хустяни зіграли двічі: у XVIII турі виїзна нічия в Мукачеві 2:2, у XXI турі домашня нічия з «Береговом» 2:2. Голи у ворота суперників «Оболоні» давалися доволі важко. Всього 37 голів, що є сьомим показником у лізі.

У першому колі у ворота суперників проведено 14 голів, у другому – 23. За 22 матчі у ворота «Оболоні влетіло 34 голи, що є 5-6 показником ліги. У першому колі пропущено 22 голи, у другому – 12. Як бачимо, у другому колі «Оболонь» покращила свої показники, але спад наприкінці чемпіонату не дозволив їм здобути медалі. Хустяни мають у своєму активі 3 перемоги з великим рахунком: у першому колі одну, в другому – дві. Зазнали підопічні Олександра Браєра і 4 поразки з великим рахунком, у І колі – 3, у другому – 1. Вдома «Оболонь» набрала 25 очок, що є третім показником ліги, а на виїзді – 16 очок, що відповідає 4-6 показнику.

У мікротурнірі шести кращих команд чемпіонату «Оболонь» набрала 10 очок, що п’ятим показником. У матчах з «Ужгородом» здобуто 3 очки, із «Севлюшом» – 3, «Дийдо» – 0, «Бийганю» – 3, «Мукачевом» – 1 очко. По завершенню чемпіонату можна говорити, що «Оболонь» не змогла завоювати медалі чемпіонату, бо невдало провела кінцівки кожного кола, на що могла вплинути фізична готовність гравців, бо для команди існував фактор чужого поля, а це вже психологічна готовність, бо програла основні матчі своїм конкурентам із першої шістки турнірної таблиці. А це вже свідчить і про різницю у класі. Хустяни не втрачали практично очок із середняками й аутсайдерами, а ось із лідерами у них не склалося. Скоріше за все, «Оболонь» у чемпіонаті посіла місце, яке заслуговувала по грі.

Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ