Погляд на Вищу лігу Чемпіонату Закарпаття

Чемпіонат Закарпатської області сезону 2015 року завершено. Він повністю відрізнявся від багатьох попередніх. Раніше одна з команд майже зі старту впевнено крокувала до чемпіонського звання – «Поляна», «Пістрялово», «Мукачево», «Берегвідейк», «Авангард» (Свалява). Майже 15 років такий розклад ми бачили в обласному футболі. Добре це чи погано?

Однозначну відповідь на це питання дати складно. Але плюсів, мабуть, тут більше. У свалявському «Авангарді» були зібрані хороші місцеві виконавці, яких доповнювали 2-3 гравців із-за меж району. Команда 6 років поспіль не сходила з футбольного Олімпу. Так діяло й «Мукачево». «Берегвідейк» та «Пістрялово» пішли іншим шляхом. Було запрошено левову частину гравців із-за меж області, причому хороших. Команда давала результат. Зрозуміло, що при такому підході збільшувалися фінансові витрати, зменшувалася робота з ростом перспективних футболістів, але амбіційні керівники йшли на це, щоб досягти успіху. «Поляна» зробила ставку на хороших закарпатських футболістів. І цей підхід повністю себе виправдав.

Чим же цей чемпіонат відрізнявся від попередніх? Покращилася робота у клубах. У більшості команд налагоджено хороший тренувальний процес. Значно кращою стала організація футбольного господарства. Практично нема зауважень до інфраструктури. Футбольні газони стадіонів у Поляні, Берегові, Мукачеві, Ужгороді, Виноградові, Середньому – ідеальні. В Іршаві, Дідові, Хусті – пристойні. Відповідають вимогам ФФЗ поля й у Тячеві. У другому колі попрацювали над газоном у В. Бийгані, що дало позитивний результат. Не найгірше футбольне поле у Довгому. Стосовно роздягалень, то косметичний ремонт проситься у Довгому, В. Бийгані, можливо, в Дідові. Із завершенням будівництва стадіону «Автомобіліст» відпаде проблема роздягалень і в Ужгороді. Це практично всі недоліки. Безпека під час проведення футбольних матчів була на належному рівні. Поведінка глядачів, у порівнянні із Першістю, нарікань не викликала (відчувається рівень). Порадувала відвідуваність стадіонів. На кожному матчі за перебігом подій на полі спостерігало від 500 до 1500 глядачів і більше. Більше вболівальників збирали стадіони Довгого, Іршави, Дідова, Виноградова, Хуста, Тячева. Із будівництвом «Автомобіліст» покращилося відвідування стадіону в Ужгороді – на матчі з «Дийдо» було понад 1000 глядачів. Пристойна глядацька аудиторія у В. Бийгані, Поляні. Хотілося би бачити більше вболівальників у Мукачеві, Середньому, Берегові. Особливо дивує Мукачево та Берегово. Це одні з найбільш футбольних міст Закарпаття. Ми пам’ятаємо забиті вболівальниками трибуни у цих містах. Можливо, десь втратився зв’язок між командою і містом, без якого повноцінно не може існувати сам футбол. Слід покращити роботу з уболівальниками в Середньому.

У цілому футбол Вищої ліги Закарпаття, навіть на рівні України, – гідний. Дев’ять команд із 12 – дуже хороші. Саме вони під час чемпіонату були претендентами на медалі. Такого ми не спостерігали на обласному рівні давно. Ще три команди були хороші, але відбиток на гру наклали деякі невирішені проблеми, які в загальному привели до гірших показників.

Основним показником у грі команди є роль тренера і організація тренувального процесу. У Вищій лізі є багато тренерів, які мають знання і досвід. Є тренери відносно молоді, але перспективні, які працюють над собою. Із найкращого боку проявили себе Іван Білак, Михайло Іваниця, Золтан Сільвашій, Іштван Гіді, Тарас Вайданич, Мирон Баб’як, Олександр Браєр, Павло Іванчов. Без образ, але тренери Іршави і Довгого сьогодні не дотягують до рівня Вищої ліги обласного футболу. Це відразу наклало відбиток на гру команд. І пов’язано це в першу чергу з організацією тренувального процесу, тактичною побудовою гри. Притому в обох командах є цікаві місцеві футболісти, з яких можуть вирости хороші гравці. Проблема Тячева зовсім інша. Там працює один із кращих тренерів області, але були серйозні проблеми в організації роботи клубу, підтримці команди місцевою владою. Є ще одна проблема у тячівців. Команда розпочала підготовку до чемпіонату за тиждень – десять днів до старту. Вони єдині, які практично не провели підготовчий збір, належну селекційну роботу за брак часу, не зібрали кращі таланти Тячівщини, а віддали перевагу гравцям із-за меж району. Відсутність браку часу унеможливило планомірність роботи. Не зважаючи ні на що, команда видала кілька хороших матчів, які відчули на собі ряд суперників.

Далі буде

Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ