Політ «Сокола» і не тільки…

До підсумків виступу юнаків у першості Закарпаття.

Кожні змагання мають свою особливість. Першість юнаків у першій лізі – не виняток. Але цього разу вона має і свою характерність, схожу до баталій дорослих команд. Зокрема: упевнений фініш золотого та срібного призерів і таке ж безкомпромісне суперництво за «бронзу»… Та про все по порядку.

«Сокіл» (Холмківська ТГ). Прекрасний «політ» команди з Кінчеша: 12 виграшів, одна нічия при одній поразці. 37 очок. Притому фантастична різниця м’ячів (+52), неймовірна результативність (у середньому понад 4 м’ячі за матч) і така ж надійна гра в захисті: у 14 поєдинках пропущено тільки 6 шкіряних. Команда видала феєричний старт із 4 двобоїв. Рахунки говорять самі за себе: 3:0, 11:0, 8:0, 3:0. І лише після цього доволі несподівана поразка вдома від «Вишкова» – 2:3. Та холодний душ подіяв цілюще: у наступних 9 зустрічах «Сокіл» тільки раз зіграв унічию (і знову очки відібрало «Вишково»!), решту – перемоги! Що важливо, команда з Кінчеша робить ставку на місцевих вихованців, а отже, буде поповнення й для дорослого колективу. І сподіватимемося, що справу Степана Боднара (царство йому небесне) продовжать інші фанати футболу, зокрема й турботою про найближчий резерв. Виступ же чемпіона видався справді феєричним: такі показники хотіла б мати кожна команда!

Другим фінішував ще один представник Ужгородського району – «Зірка-SPAR». 29 очок. Відставання від лідера на самому фініші – 7 залікових балів. Та все ж виступ більш ніж достойний: десять перемог за чотирьох поразок. Дві з них припадають на поєдинки із «Соколом». Ще одна від «Вишкова» в стартовому турі та інша – від мукачівців. Притому команда не зіграла жодного поєдинку внічию. Непогано забивала (у середньому майже 3 м’ячі за гру) та мало пропускала (трішки більше одного шкіряного за двобій). «Зірка» може теж пишатися своїм виступом, тим паче, що хоч «Соколу» поступилася 1:3 і 0:6, але «Вишкову» та «Мукачеву» відповідно 2:3 й 1:2.

За третє місце було безкомпромісніше суперництво. Зрештою, випередивши тільки на два очки переслідувача, бронзовими фінішували футболісти з міста над Латорицею. Їхній актив: 8 виграшів та дві нічиї за 4 поразок. 26 залікових пунктів. Мукачівцям не дуже вдалося перше коло – досягли тільки половинного результату: у 7 поєдинках 3 виграші, стільки ж поразок (притому поспіль і технічних у зв’язку із запізненням формування молодіжного складу) та одна нічия. А ось після «екватора» гра налагодилася: у тих же 7 матчах лише одна поразка та одна нічия, зате 5 вікторій. Саме завдяки успішним виступам переважно в другій частині змагань «Мукачево» змогло фінішувати третім. Утім, різниця м’ячів доволі посередня: 26–20. Команда таки замало розписувалася у воротах суперника й забагато пропускала (щоправда, майже половина пропущених м’ячів – технічного характеру; відповідно й недорахувалася забитих). Водночас: «бронза» є «бронза».

Тільки трьох залікових балів не вистачило «Вишкову», щоб обійти найближчого конкурента вгорі. Але команді із селища з Хустського району є чим пишатися. По-перше, хоч десь і не пощастило (усе ж 6 нічиїх!), та за двох поразок є шість перемог. По-друге, команда має 24 очки й хорошу різницю м’ячів – +19 (46–27). По-третє, неймовірно, але вишківці – єдині, хто дійсно відібрав очки в головного лідера. А крім того, команда із 18 залікових балів у двобоях із першою трійкою узагалі набрала половину… І якби не втрати очок у поєдинках із суперниками з нижньої частини «турнірки», то бути «Вишкову» у призерах.

ФК «Лідер» (Сторожниця) фінішував п’ятим. Притому більш ніж упевнено: хоч на 6 залікових пунктів здобув менше від «Вишкова», але й на 7 випередив «Заріччя». У чільному квартеті команді не дозволила фінішувати менша кількість виграшів: 5 за 6 поразок та 3 нічиїх. Негативна (притому цілком виражено) і різниця м’ячів: -12. Але в «Лідера» були й пам’ятні зустрічі в найкращому розумінні цього слова. Зокрема, сторожницька юнь переграла ровесників із Вишкова – 2:2 й 3:2. І якби успішніше команда діяла в матчах із призерами (не набрала жодного залікового пункту), то й більшу конкуренцію склала б тому ж «Вишкову».

Шостим фінішувало «Заріччя» – 11 очок. Різниця м’ячів говорить сама за себе: -29. Теж цілком закономірні 3 виграші, 2 нічиї за 9 поразок. Парадоксальний старт: 1:9 від «Перечина», 3:0 над «Мукачевом» і тут же 0:8 від «Сокола», 1:11 від «Вишкова», 0:4 від «Білок»… Перше коло команда відверто провалила: у 7 зустрічах із 21 очка набрано 4; тоді як після перерви все ж майже вдвічі більше. Але й так лише третина від можливих. Звідси й місце в другому квартеті.

Передостаннім фінішував «Перечин»: 8 очок, тобто 2 виграші, 2 нічиї за 10 поразок. Але притому колектив зумів як уже зазначалося, по-футбольному нокаутувати «Заріччя» та ще «Білки» (10:0). Іще відібрав очки у «Вишкова» на виїзді (2:2; хоч удома поступився 3:5). Були й провальні матчі: як ось після 9:1 над «Заріччям» 0:11 від «Сокола»… Отож і підсумкове передостаннє місце.

За «Перечином» розташувалися «Білки»: 2 перемоги за 12 поразок і лише 6 очок. Різниця м’ячів – -48 – говорить сама за себе. Найменше команда забила (фактично гол за матч) та найбільше пропустила (4,5 гола за гру). Утім, змагалася. Як наслідок, третина всіх поразок – із різницею в один м’яч. А в останньому турі, якби виграла у «Вишкова» (4:5), то взагалі уникла б остатньої сходинки в «турнірці». Підвело ж команду друге коло. У ньому із 63 м’ячів команда пропустила 43. Отож і закономірна роль основного аутсайдера.

У цілому першість мала як свої позитиви, так і негативи. Скажімо, щодо останніх, то кожен п’ятий матч завершився з різницею в 5 і більше м’ячів. Та головне, що першість в умовах воєнного стану таки відбулася. Також ми спостерігали за конкуренцією в суперництві за 3 місце, серед аутсайдерів. І звичайно, іще раз згадаємо, тріумфальний політ золотого «Сокола»…

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ