До підсумків сезону: Східна зона

Суб’єктивний погляд на об’єктивну першість.

Змагання в Східній зоні стали загальним індикатором набутків і проблем закарпатського футболу. З одного боку, порівняно невелика кількість команд із до того ж достроковим зняттям із першості великобичківської «Ялинки», негативний вплив трудової міграції, яка стрілою врізалася в серце «основи» ряду команд (чого вартий тільки приклад «Руського Поля»!), подекуди інциденти (на щастя, поодинокі), як ось пов’язані з матчем «Марамуреш» – «Тячів», розрив між першими й останніми командами тощо не додавали «плюсів» турніру. З іншого, ми стали свідками цікавого суперництва за медалі, яскравих матчів, як ось з участю «Тернова», у складі якого два кращі бомбардири зони (Назарій Пригара й Микола Рус), чи тересвівського «Авангарда». Зрештою, складні пазли крайового футболу, оточені ще й COVIDними реаліями, усе ж склалися в привабливу для вболівальників картину з багатьма видовищними протистояннями.

Із восьми команд, котрі дійшли фінішу, сформувалися умовні три групи. Першу склала трійка лідерів, які активно суперничали за нагороди. Лише на самісінькому фініші стало зрозумілим, хто що визмагав. І «Тячів», і «Терново» і «Вишково» продемонстрували атакувальний футбол, відзначаючись у кожному матчі в середньому фактично трьома-чотирма голами. Конкуренція за «золото» – узагалі ще одна окрема сюжетна лінія першості. Психологічно краще проявили себе тячівці, що й дозволило стати чемпіонами. Водночас і вишківцям дещиці не витачило, або приміряти срібні нагороди.

Другою йде група середняків. Щоправда, з певною умовністю. Адже якщо статус тересвівців і ясінянців тут цілком виправданий, то «Марамуреш» – настільки ж середняк, наскільки і команда, яка серйозно вела суперництво за медалі. Під кінець колектив із Солотвинської ОТГ усе ж зійшов із медалевої дистанції, але сповна продемонстрував бойову міць, якої цілком вистачає навіть для того, щоб спробувати себе в чемпіонаті. Десь тільки потрібно краще скородинувати дії команди, щоб менше пропускати й зовсім трішки більше забивати. А так «Марамуреш» має хороший потенціал – кадровий, організаційний, фінансовий…

Приємно вразив «Авангард». Більше того, хоч команда на 4 очки відстала від найближчого конкурента, що вище, проте різниця м’ячів така ж. Тересвівці роблять ставку на місцевих виконавців, дбають про резерв, а це є фундаментом для подальшого прогресу колективу.

Непростим видався сезон для «Говерли», проте й вона зуміла продемонструвати гру, достойну званню середняка. Для кращих результатів команді не вистачило потужнішої складової в атаці.

«Карпати» і «Руське Поле» замкнули турнірну таблицю. Футболісти Дубового переживають процес зміни складу, тому на цьому етапі виступи відповідні. До того ж, як і в «Руського Поля», постійним був тиск трудової міграції. Та до честі обох команд, вони не опускали руки, не зійшли з дистанції й продовжували змагатися. Це говорить про те, що в населених пунктах футбол люблять. А отже, рано чи пізно, до клубів прийдуть вагомі успіхи. Важливою є й підтримка фанів. До прикладу, руськополівці не виграли жодного поєдинку, пропускали в середньому більше 4 м’ячів за гру, але команду все одно постійно підтримувало кілька сотень місцевих уболівальників.

Загалом у 56 двобоях першості було зафіксовано 240 голів. А це понад 4 за гру. Сказане свідчить про результативність матчів у Східній зоні. Футбол тут не був «нудним». А в ряді матчів ми ще й побачили надзвичайно красиві комбінації, голи, себе розкрило чимало молодих виконавців. Отож не посипатимемо голову попелом. Не все так і погано в нашому «східному» футбольному домі!

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ