ФК «Боржавське»: самобутня команда з Виноградівщини, в якої половина стартового складу – родичі

Одним із приємних сюрпризів цьогорічного чемпіонату Закарпатської області у першій лізі став виступ ФК «Боржавське» з однойменного села, що у Виноградівському районі.

У другом за значенням дивізіоні (зона «Захід», підгрупа 1) на груповій стадії сільські футболісти достроково посіли друге місце і тепер зіграють у фінальному етапі.

В інтерв’ю кореспонденту спецпроекту сайту FootBoom «Аматорський футбол» 43-річний граючий президент і тренер ФК «Боржавське» Михайло Брич розповів про цьогорічні нововведення в регламенті першої обласної ліги, завдання на сезон, історію команди, її кадровий потенціал та майбутню перспективу.

– Михайле Івановичу, на початку нашої розмови розкажіть про формулу проведення чемпіонату у першій лізі Закарпаття?

– Чемпіонат, як і торік, проходить у двох зонах – «Схід» і «Захід». Проте на відміну від 2019 року цього сезону кожна зона розділена на дві підгрупи. Усього стартували двадцять три команди, турнір відбувається у два кола. 1 листопада був зіграний заключний тур групового етапу: «Боржавське» в гостях виграло (3:6) у «Сільця». Результат цієї зустрічі вже не мав значення, адже наша команда у своїй підгрупі достроково посіла друге місце. На дві найкращі команди очікує фінальний етап. Якою буде система проведення фіналу поки що не знаю. Найближчим часом Закарпатська асоціація футболу повинна проінформувати нас із цього питання.

– Результат, який цього сезону демонструє «Боржавське» зовсім протилежний до торішнього…

– Так. Зміни в кращу сторону у грі ФК «Боржавське» очевидні, задоволені цьогорічним сезоном. Торік ми пленталися у хвості турнірної таблиці, цьогоріч налаштовані поборотися за медалі першої ліги. У чемпіонаті області «Боржавське» радує своїх відданих уболівальників цікавою та осмисленою грою. Завдяки продуманій селекційній роботі у команді підібрався боєздатний колектив, укомплектований сильними виконавцями.

– За тур до завершення групового етапу «Боржавське» відстає від лідера «Нижнього Коропця» на три очки.

– «Нижній Коропець» – це досвідчена команда, яка доволі давно виступає у чемпіонаті області. «Боржавське» у зустрічах зі своїм головним опонентом виглядало гідно. Домашній поєдинок першого кола між «Боржавське» і «Нижнім Коропцем» був вкрай драматичним. Ми вели у рахунку 3:0, потім вилучили нашого голкіпера, що відобразилося на перебігу подій на полі. Команда з Мукачівщини вирівняла становище, а сама гра завершилася бойовою нічиє 4:4. 17 жовтня відбувся гостьовий поєдинок другого кола. На жаль, «Боржавське» у ньому поступилося 0:3. Матч був рівним був, в якому суперник використав свої моменти. Ми ж «стріляли» лише по «горобцях». Зазначу, що суддівство у зустрічі «кульгало». Але це аж ніяк не знімає відповідальності з наших футболістів за програш.

– Відколи ви опікуєтеся командою?

– Усе своє життя я мріяв про власну команду. Напевно, ще з часів чемпіонату Радянського Союзу, який я добре пам’ятаю. Мене не можна було відволікти від телевізора, коли київське «Динамо» грало проти московського «Спартака», ленінградського «Зеніта» чи тбіліського «Динамо». То був неймовірний футбол. Просто космос! Ми, дітлахами, бігали з м’ячем на вигоні, наслідуючи Олександра Заварова, Юрія Желудкова, Олександра Чивадзе та інших кумирів. Мої старші брати грали за місцеву команду на районну першість. Боржавське має давні футбольні традиції, тут завжди приділяли значну увагу дитячо-юнацькому та масовому футболу. Однак не було хорошого організатора, по-сучасному – менеджера. Коли мені виповнилося 18 років, то поїхав на заробітки за кордон, не було можливості займатися футбольною діяльністю. Після повернення в Боржавське, на початку 2000-их, з хлопцями почали вечорами збиратися на футзальному майданчику. А коли мова зайшла про створення у селі футбольної команди я погодився її фінансувати. Але поставив одну умову – що буду президентом-гравцем і виходитиму на поле. Взимку почали тренуватися в залі, навесні зіграли кілька «товарняків» і заявилися у чемпіонат Виноградівського району. ФК «Боржавське» існує з 2007 року: були чемпіонами та призерами районної першості.

У сезоні-2019 команда дебютувала у першості Закарпатської області. У моєму кабінеті зберігаються кубки, медалі та грамоти, завойовані футболістами «Боржавського». На сьогодні я і меценат, і президент, і тренер, і гравець. По суті, моя ігрова кар’єра на аматорському рівні почалася у тридцятирічному віці. Але нічого страшного в цьому не бачу – намагаюсь бути не гіршим за своїх значно молодших партнерів по команді.

– При формуванні складу команди обходитесь власними, сільськими, футболістами?

– Відсотків на 60-70 склад «Боржавського» сформований уродженцями нашого села. Решта хлопців – з сусідніх сіл району. Вибираємо кращих з кращих. «Боржавське» – це справжня сільська любительська команда.

– Що можете сказати про рівень цьогорічної першої ліги області?

– Порівняно з минулим сезоном рівень чемпіонату області виріс. В обох зонах виступає велика кількість цікавих та самобутніх команд, які мають певні цілі. Наприклад, в нашій підгрупі ще не було жодного прохідного поєдинку.

– Особливістю «Боржавського» є те, що у її складі виступають п’ятеро футболістів, які мають однакове прізвище – Брич…

– У Боржавському це поширене прізвище. А у нашій команді Бричі – це суцільні родичі: окрім мене, грає мій рідний брат Юрій, його син Михайло та два троюрідні брати Юрій та Василь. До речі, Михайло Юрійович Брич разом із Романом Мідянчиком («Сільце») очолюють список бомбардирів у зоні «Захід», а Юрій Брич ділить друге місце.

– Чи не плануєте наступного сезону заявити команду у вищу лігу чемпіонату області?

– Грати у вищій лізі нам ще зарано. У нашому розпорядженні є ошатний симпатичний сільський стадіон, в облагородження якого я вклав значні особисті кошти. Втім він все рівно не відповідає вимогам вищого дивізіону. Існують також інші фактори, які не дозволяють ФК «Боржавське» піднятися на одну сходинку вгору. Водночас гравці сподіваються на більше, вони хочуть прогресувати та покращувати результати. А це можливо завдяки багатьом складовим, зокрема тому, як у подальшому розвиватиметься мій бізнес. Зауважу, що футбол у Боржавському користується шаленою популярністю: на ігри чемпіонату в середньому збирається 300 вболівальників, а на ключові дербі – 500.