Адріан Пуканич: «Гравці ментально не змогли перелаштуватися з аматорів у професіонали»

У складі друголігового ФК «Ужгород» грає футболіст, який має досвід виступів у вітчизняному топ-клубі – ФК «Шахтар» та національній збірній України. Тож про ФК «Ужгород», закарпатський футбол, особисту кар’єру та підготовку в період карантину у розмові з капітаном ФК «Ужгород» Адріаном Пуканичем.

– Адріане, ФК «Ужгород» після завершення першої частини чемпіонату з футболу в Другій лізі займає не дуже привабливе передостаннє місце в своїй групі А. На твою думку, це те місце, на що заслуговує команда, чи все ж могло бути значно краще?

– Думаю, що могло бути краще, та й були умови для того, щоб команда значно краще виступала. Однак, не склалося, у першу чергу через те, що футболісти так і не змогли усвідомити перехід від аматорської до професійної ліги. Та й у команд-суперників склад гравців уже більш досвідченіший, ніж у нас, адже 80% кадрового складу – це футболісти, які ще донедавна виступали в чемпіонаті Закарпаття.

– Яка філософія в ФК «Ужгород»?

– Так як ми молодий професійний клуб, то своє завдання нині бачимо в тому, щоб надати можливості випускникам закарпатських футбольних шкіл, продовжити своє зростання вже у якості професіоналів.

– А от як оцінюєш рівень обласного футболу?

– Досить пристойний рівень – є дві ліги (вища та перша) де виступали в минулому сезоні 31 команда, а це чимало. Окрім того, гадаю такі команди з вищої ліги як виноградівський «Севлюш» як за рівнем гравців, так і за інфраструктурою цілком під силу достойно виступати в аматорській лізі України.

– Що скажеш про розвиток дитячо-юнацького футболу на Закарпатті?

– Дуже приємно, що за останні кілька років завдяки керівництву ЗАФ вдалося значно покращити рівень інфраструктури – з’явилися гарні поля, стала якіснішою матеріально-технічна база шкіл, однак, дивує інше – при цьому всьому маємо невеликий відсоток гравців-випускників, яких спокійно можна залучати до професійних клубів. От, до прикладу, з випускного складу ужгородського СДЮСШОРа (U-17), лише один футболіст може спробувати свої сили в нашій команді, решта не дотягує до цього рівня.

– Свою кращу футбольну кар’єру, ти провів у донецькому «Шахтарі» та маріупольському «Іллічівцю» (нині ФК «Маріуполь») та був у тебе й нетривалий період у лавах ужгородської «Говерли», чому не склалася співпраця з «Говерлою»?

– У «Говерлу» прибув на правах оренди напередодні матчу з полтавською «Ворсклою» за три дні до поєдинку. І одразу ж у найближчому офіційному матчі головний тренер В’ячеслав Грозний поставив мене в основному складі. Звісно, в новому колективі, де ще як слід не встиг зігратися той матч для мене вийшов не зовсім вдалим. У підсумку ми вдома поступилися полтавчанам – 1:3, після того відчув, що тренер на мене не розраховує, та й довелося вирішувати свої подальші питання з контрактом, адже мої права належали маріупольському клубу, тож вирішив припинити свою співпрацю з «Говерлою».

– У недавньому моєму інтерв’ю зі спортивним директором «Минаю» Михайлом Кополовцем той зазначив, що після завершення карантину через пандемію коронавірусу прийде інша криза – фінансова, через яку постраждає й футбол, а окремі клуби навіть збанкрутують. Як гадаєш, такий сценарій є реальним?

– Так, однозначно на нас чекають непрості часи. Після карантину клуби як у фінансовому плані так і в спортивному матимуть проблеми. А от чи припинять вони своє існування – питання риторичне, яке залежить від їх власників та інвесторів.

– Мені цікаво, як ти потрапив у вітчизняний топ-клуб – донецький «Шахтар»?

– Ще в юному віці виступав у складі збірної Закарпаття на одному із всеукраїнських турнірів, де мене й запримітили скаути гірників. Тоді в Донецьку створювалася футбольна академія, тож мене разом з трьома іншими гравцями запросили в новостворену академію, де вже й залишився.

– Як підтримуєш форму під час карантину?

– Наразі в рідному Виноградові щодня їжджу на велосипеді, виконую кардіопроцедури, кроси та вправи з м’ячем.

Uzhgorod.net.ua