Андрій Гаваші: «Футбол найкраще, що придумало людство»

Сьогодні, 24 серпня, на кращих стадіонах області стартував ІІ міжнародний дитячо-юнацький турнір, присвячений відомому голкіперу Закарпаття – Андрію Андрійовичу Гаваші. Турнір триватиме протягом п’яти днів (27 серпня – вихідний), а фінальні матчі відбудуться 29 серпня.

Цього року у престижному турнірі беруть участь команди Києва, Донецька, Львова та Ужгорода. Завдяки таким змаганням наш край може знову стати одним із центрів підготовки футболістів у період міжсезоння, чому також сприяють й кліматичні умови Закарпаття.

Крім цього, під час літніх канікул, у юних футболістів є можливість краще підготуватися до Чемпіонату ДЮФЛ.

***

Закарпаття пишається футбольними талантами. Це Георгій Лавер, Василь Турянчик, Іван Мозер, Йосип Беца, Іван Диковець, Михайло Коман, Йосип Сабо, Федір Медвідь, Степан Варга, Іштван Секеч, Михайло Михайлина, Стефан Решко, Віктор Пасулько, Володимир Плоскіна, Юрій Чирков, Іван Яремчук, Василь Рац, Андрій Гаваші… Цей список можна продовжити.

По праву висококласних футболістів буде кілька сотень. У час розквіту футболу області уболівальники готові були їх носити на руках, адже вони – закарпатці. Ці люди навіть після закінчення професійної кар’єри, продовжували жити футболом: хтось став тренером, менеджером, організатором… різні долі, але жодного дня вони не були поза футболу. Серед них Андрій Гаваші…

Щоб вшанувати відомого футбольного діяча за багаторічну працю у 2014 році ФФЗ започаткувала турнір на його честь.

Інтерв’ю, яке брав Степан Селменський з відомим закарпатцем, пропонуємо вашій увазі.

– Андрію Андрійовичу, чим для Вас є футбол?

– Мені важко відповісти на це питання одним словом. За більше ніж 60-річне життя у футболі мої погляди на нього змінювалися. Але це є нормальним явищем. Футбол розвивається, вдосконалюється. Не зникла тільки любов до цієї гри. Футбол – це моє життя.

– Ви були висококласним голкіпером, Вас пам’ятають як тренера, Ви 16 років очолювали Закарпатську Федерацію футболу, вже 9 років – технічний директор ФФЗ. Коли почували себе комфортніше?

– Коли я ще був підлітком, я марив стати голкіпером як Адальберт Товт, коли виходив на поле у светрі київського «Динамо», я був щасливим. Я працював тренером аматорського клубу, бачив тоді плоди своєї роботи. Мої вихованці були гравцями команд майстрів. Я був щасливий. Очолюючи Федерацію футболу краю, я намагався розуміти всіх. Я щасливий зараз, тому що я маю можливість передати свій досвід молодим. Тому важко дати відповідь, коли було найкраще.

– Ви очолювали ФФЗ у 80-ті роки, коли був розквіт футболу краю. На обласному рівні виступало 110 команд. Ви очолили Федерацію, коли людям було не до футболу. Наскільки гостро відчувалась ця різниця?

– Різниця справді була відчутною. На початку 80-х кожне село прагнуло грати в обласному чемпіонаті. Коли я очолив ФФЗ у 1994 році, залишилося тільки бажання грати на обласному рівні. Розвал не зміг оминути футбол.

Ми робили все, щоб зберігати аматорський футбол. У нас була чудова команда, яка мала повагу у футбольних колах всієї України. Це дало позитивний результат. Футбол ми зберегли.

– Яку оцінку Ви даєте обласному аматорському футболу?

– Він сьогодні один із найкращих в Україні. Ми маємо 32 команди обласного рівня і стільки ж юнацьких. Практично у кожній групі є 6–8 команд, які борються за медалі і взагалі нема аутсайдерів. Незважаючи на складні часи, це чудово.

– Андрію Андрійовичу, а як Ви оцінюєте розвиток дитячо-юнацького футболу на Закарпатті?

– Ми багато втратили, не створивши в області футбольний інтернат, тому що були впевнені, що у нас ростуть таланти як гриби після дощу, але це була хибна думка. Сьогодні у нас є СДЮСШОР, є «Говерла». Діти отримали шанс вчитися футболу на найвищому рівні. Щоправда, з’явилася ціла прірва між цими відділеннями футбольних ДЮСШ у районах. Наше завдання на сьогодні- підняти рівень тренерів у районах, ставити більш серйозні вимоги перед ними. Тоді це принесе результат. У цілому,стан дитячо-юнацького футболу задовільний, але попереду ще багато роботи. Великим досягненням, я вважаю, створення повноцінного чемпіонату ДЮФЛ Закарпаття. Головне, не розгубити ці таланти по дорозі до дорослого футболу. Це, мабуть, завдання номер один.

– Наскільки змінилася інфраструктура футбольного господарства за останні роки?

– У цьому напрямку у нас відчутний рух. Майже 85% стадіонів, на яких проводяться матчі обласного рівня, відповідають вимогам ФФЗ, а стадіони Поляни, Чопа, Мукачева, Середнього, Берегова, Тячева, Сваляви, Вишкова є окрасою нашого футболу. Є хороші бази, тож обов’язково буде результат.

– Нині, коли у більшості областей майже не проводяться чемпіонати, Закарпаття показує приклад. З чим це пов’язано?

– Нам поталанило з керівниками, які є відданими футболу людьми, до того ж є хорошими організаторами. Саме завдяки їх здібностям, футбол нашого краю прогресує.

– Які Ви бачити резерви футболу Закарпаття. Можливо, не всі задуми вдалося втілити у життя?

– У нас випали населенні пункти, де десятки років були великі футбольні традиції. Це Міжгір’я, Воловець, Буштино, В.Бичків, Вилок, Чинадієво, Кольчино, Н.Давидково, В.Лучки, Петрово, Свалява, Солотвино, Бедевля. Ще майже ціла ліга залишилася поза обласним футболом, а з них розвивається і дитячо-юнацький футбол. Працювати є над чим. Резерви наш футбол має і ми зробимо все, щоб їх втілити у життя.

– Андрію Андрійовичу, яким Ви бачите футбол Закарпаття у майбутньому?

– Головне – не зупинятися. Якщо зупинитися, нас відразу відкине на узбіччя. Закарпаття – футбольний край і у нас хороше майбутнє. Ми знову голосно заявимо про себе, як це було 60–70 років тому. Футбол не зникне. Це найкраще, що придумало людство.

– Який рівень закарпатського футболу у порівнянні із всеукраїнським?

– Зазвичай рівень розвитку певного регіону оцінюють по виступах головної команди краю. Якщо виходити з таких позицій, то ми випереджаємо ті області, в яких нема команди рівня Прем’єр-ліги, але, крім цього критерію, існує ще багато чинників, які визначають рівень футболу. До них відноситься кількість дитячо-юнацьких команд, аматорських дорослих команд обласного та районного рівнів, кількість і рівень спортивно-масових заходів обласної федерації тощо. До речі, Комітет масового футболу ФФУ розробив Положення оцінки рівня дитячо-юнацького футболу на 2015 рік. У кінці року будуть підведені підсумки і поки що не можу Вам сказати, як ФФУ оцінить нашу роботу, але я переконаний, що ми не будемо пасти задніх

– Щодо Першого турніру на Вашу честь? Чи виправдав він очікування організаторів. Яка його мета? Що найбільше сподобалося?

– Для мене минулорічний турнір був надзвичайно приємним сюрпризом і великим подарунком до 75-річного ювілею.

Тогорічний турнір зібрав грандів вітчизняного футболу. На подібних змаганнях ми можемо порівняти рівень команд у двох вікових категоріях і відповідно рівень дитячо-юнацького футболу різних регіонів України. За результатами змагань буде виявлено і роботу закарпатських тренерів. Звернемо також увагу і на наших гравців.

Вважаю, що Перший турнір пройшов на хорошому рівні. Усі учасники турніру позитивно оцінили організацію та проведення змагань. Сподіваюсь, що й цього року Закарпаття гідно прийме учасників турніру.

ІІ Міжнародний турнір проходитиме під егідою Федерації футболу Закарпаття, за підтримки віце-президента Федерації України, народного депутата України Михайла Ланьо, голови Ради президентів м.Ужгорода, секретаря Ужгородської міської ради Богдана Андріїва.