Першість Закарпаття. Перша ліга-2019. Західна зона: підсумки виступу юнаків

Змагання відобразили загальний стан справ в обласному футболі.

Оприлюднена в підзаголовку думка насамперед ілюструє той факт, що першість відбувалася відповідно до загальної ситуації в області та країні загалом. Про що вкотре доводиться констатувати. Там, де підростає заміна й удалося уникнути міграційних процесів, футбол юнаків був на кращих позиціях. В інших населених пунктах ситуація за несприятливих умов становище склалося гіршим.

Звичайно, вплив мали й суто спортивно-організаційні фактори. Зокрема, піклування про забезпечення дублерів, організацію для них повноцінного тренувального процесу також – не на останньому місці. Десь навіть «терпіли» невдалі виступи дорослої команди, щоб зберегти юнаків, а з цим і перспективи розвитку команди, клубу.

Утім, навіть попри проблеми змагання заслуговують на увагу, відбувалися в непоганому конкурентному середовищі. Так, доля золотих нагород вирішилася тільки в передостанньому турі, а срібних і бронзових медалей – узагалі в завершальних матчах. Або ж: тільки 8 відсотків усіх матчів завершилися з різницею в 5 і більше м’ячів.

Крім того, доволі потужно виглядає перша п’ятірка; дещо менша, але теж у «тонусі» золота середина (колективи, які посіли 6–8 місця); і цілком непогана сформувалася група аутсайдерів, яка теж остаточно місця між собою могла з’ясувати у фінішних іграх.

Що ж до конкретних колективів, то розпочнемо з лідера. «Ф.Медвідя» набрав 45 очок, на 5 залікових пунктів випередив основного конкурента, найбільше забив, що цікаво: п’ятий за пропущеними голами, але в цілому за непростого суперництва зумів фінішувати першим і подарував селу «золоте» свято. Це тим паче приємно новодавидківцям, що дорослі фінішували значно скромніше, а отже, саме юнаки підтримали фубольний імідж свого населеного пункту.

Порадував і ФК «Сільце». Основна команда хоч і непогано виступила, та загалом зірок із неба не хапала. Отож і в цьому випадку без свята на селі не обійшлося. Радість срібним успіхом подарували юнаки. Вони другі за забитими й пропущеними голами та остаточно закріпилися на другому місці в останньому турі.

Хороша команда і в Кінчеші. Місцевий «Сокіл» – третій за забитими й пропущеними м’ячами, удвічі більше виграв ігор, ніж поступився в них, а свою долю вирішив в останньому турі. Притому хоч і в матчі з демотивованим чемпіоном, та все ж із лідером.

В основному квартеті команд – і «Невицький замок ОК ДЮСШ Україна». Він має бездоганний захист (перше місце за пропущеними голами!). Усе, чого не вистачило колективу, то це продуктивнішого нападу. А в цілому можна було б фінішувати і в трійці – завадила серйозна конкуренція.

До п’ятірки кращих з таким же очковим багажем, як і конкурент вище (35 залікових балів), потрапив «Н.Корпець». Команда, традиційно сильна, цього разу теж трішки не дотягнула до «бронзи», а в суперечці за 4 місце поступилася тільки за різницею м’ячів.

У золотій середині – «Бобовище» (6 місце). Різниця м’ячів +3 та випередження сьомого колективу на одне очко зайвий раз підкреслили, наскільки важко було фінішувати услід за чільною п’ятіркою. Щоправда, значною мірою проблем додав слабкий фініш: 4 очки з 12 в завершальних чотирьох іграх. А так до снаги був і вищий результат.

Сьомий – «Колос» (Іванівці). Команда має найбільше нічиїх (8), «плюсову» різницю м’ячів. Дуже добре зіграла в другому колі, але попередньо втрачений темп не дозволив фінішувати краще.

Восьмий результат має в «турнірці» ФК «Боржава». У довжанців відчутна не на свою користь різниця м’ячів – -12. Мало команда й забивала (24 голи в 20 іграх). Сукупно й вийшов таким результат.

На десятій позиції – «Колос» (Ракошино). Причини невдач теж простежуються на прикладі статистики: 12 забитих м’ячів і 61пропущений. Отож без відчутного підсилення і в нападі, і в захисті для поліпшення результатів не обійтися.

Приблизно такий же стан справ і в ФК «Заріччя»: мало забитих (13), багато пропущених м’ячів (51) і 10 очок у підсумку.

12-ий – ФК «Фаворит» (Шишлівці), але команда достроково зійшла з дистанції разом із дорослими, тому й говорити про неї нема сенсу.

Загалом учасникам удалося показати футбол, який дозволяє першість Західної зони серед юнаків занести до активу за непростої політико-економічної ситуації в країні. Адже будемо відверті: Чимало перспективних юнаків достроково залишили область, щоб не йти в Збройні Сили, не кажучи вже про навчання й трудову міграцію. Таким чином у майбутньому сезоні перед клубами основне завдання – зберегти насамперед тих, хто залишився, уникати невиїздів, які негативним іміджем осідають на весь обласний футбол, а вже потім думати й про «земні» спортивні «речі» для дублерів: тренувальний процес, психологічну підготовку, награвання складу тощо.

2019-ий закінчується. Як би важко не було, а ми з оптимізмом завжди споглядаємо в рік прийдешній. Отож дякуємо цьому сезону, зокрема за змаганнях юнаків Західної зони й сподіваймося на краще в наступному…

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ