Вадим Дьордь: «Наша філософія – готувати молодих місцевих футболістів»

Сім команд поповнили Другу лігу цього літа. Серед них – чотири клуби-дебютанти і три резервних колективи клубів Першої ліги. Напередодні старту сезону 2019–1920 Sport Arena знайомить читачів із цими командами. Розпочали серію публікацій розповіддю про ФК «Ужгород» – закарпатську команду із акцентом на місцеву молодь, зірковим ветераном у ролі плеймейкера та аншлагами на домашньому стадіоні.

У ранзі професіоналів: клуб №1, ФК «Ужгород».

* * *

На Конференції ПФЛ президент організації Сергій Макаров вручав новачкам Другої ліги прапори – символічна церемонія, яка знаменує прийом команд у родину чемпіонату України з футболу. Від імені ФК «Ужгород» прапор приймав Вадим Дьордь – відомий тренер, який свого часу очолював юнацьку збірну України покоління Романа Зозулі, а нині входить у виконком ДЮФЛУ та очолює СДЮСШОР Ужгорода. Ми обговорили з ним ідеологію та завдання команди, а також розібралися у причинах футбольного буму на Закарпатті.

– Вадиме Івановичу, передовсім, що за клуб – ФК «Ужгород»? Яка його філософія, кадрова політика, план розвитку?

– Ми пройшли шлях із чемпіонату області через аматорський чемпіонат України. І за весь цей час у нашому складі не виступало жодного футболіста з-за меж Закарпатської області. Єдиний – це захисник Селещук, уродженець іншого регіону, але він займався футболом на Закарпатті ще з юнацького рівня, не один рік, тому вважаємо його своїм.

У цьому й полягає наша філософія – готувати молодих місцевих футболістів, давати їм шанс проявити себе на всеукраїнському рівні. Довгий час після «Говерли» наших команд не було на професіональному рівні. Добре, що в останні роки ситуація покращилася, зараз «Минай» грає в Першій лізі, а ми готуємося дебютувати в Другій лізі. Вважаємо, це дасть поштовх у розвитку футболу всього нашого регіону.

Уже зараз, до речі, наша команда провела медогляд, тренувальний процес, педагогічне тестування. Залучено близько 30 місцевих футболістів.

Вадим Дьордь отримує прапор ПФЛ від Сергія Макарова та Євгенія Мороза, фото Артура Валерка

– ФК «Ужгород» – колеги «Атлетика» з Більбао?

– Насправді, ми не вводимо якісь ліміти на «своїх» або заборони на «чужих». У жодному випадку. Щойно головний тренер побачить, що хтось із місцевих недотягує і на якусь позицію дуже треба взяти досвідченого гравця, ми запросимо іногороднього футболіста, за умови, якщо його особистий рівень допоможе команді й молодим футболістам навколо нього.

Але хочу також зауважити, що ареал пошуку посилення для ФК «Ужгород» дуже широкий. На сьогоднішній день вихованці закарпатського футболу грають у дорослих та молодіжних складах клубів усієї України, а також сусідніх зарубіжних країн. За всіма своїми земляками ми стежимо, тримаємо тренерський штаб у курсі подій – хто де грає, хто має довіру тренерів й ігрову практику. І якщо хтось матиме проблеми в інших клубах, а разом із цим – бажання розвиватися в ФК «Ужгород», обов’язково запросимо. Наша місія – розвивати молодих футболістів Закарпаття.

– ФК «Ужгород» – команда місцева й досить молода. За винятком Пуканича, всі інші, напевно, в віці до 30 років, а більшість – 1998–2001 років народження. Нам зі сторони незрозуміло, чого чекати від такої команди. А зсередини як це все бачиться і які будуть завдання на сезон?

– У нас чітка ціль – після того, як ми два роки розбудовували інфраструктуру, щоб із високо піднятою головою брати участь у змаганнях ПФЛ, ми почали створювати команду. Так, нашим молодим гравцям не вистачає досвіду виступів на такому рівні, але їхній потенціал нічим не гірший від тих 30-річних гравців, яких ми могли б запросити на їхні місця.

Адріан Пуканич

У них є бажання, характер, а нестачу досвіду вони будуть перекривати своєю самовіддачею та бажанням проявити себе на футбольних майданчиках. Дійсно, щоб молодь прогресувала, треба мати 3-4 більш досвідчених гравців. Таке моє бачення – і добре, що футболісти досить серйозного класу у нас уже є і ще будуть.

А відносно завдань, то в дебютному сезоні буде важко добитися великих висот. У нас якихось особливих завдань наразі нема, старатимемося «набити ґулі» й освоїтися на новому для нас рівні. Для початку, спробуємо потрапити у вісімку найкращих. А сама гра покаже хлопцям і на їхні недоліки, і на їхні можливості.

– Можу припустити, що одна із вигод виходу на професіональний рівень – це можливість підписувати контракти із власними вихованцями. Адже поки вони лише на договорах про підготовку, їх кожен може забрати, а за певних умов – зовсім безплатно, а тут з’являється можливість довести гравців до готовності й започаткувати, в хорошому сенсі слова, футбольний бізнес.

– Дійсно, 100%, хочеться, щоб наші вихованці мали нормальні контракти й послідовно, серйозно готувалися до великого футболу. Але про футбольний бізнес мова на сьогоднішній день не йде. Ми хочемо залучити в нашу команду гравців із усіх куточків області, а за ними – й уболівальників із різних міст і сіл Закарпаття. На ігри будуть приїжджати їхні рідні та знайомі, потягнуться люди на футбол. Адже коли у нас була така команда, як «Говерла», більшість гравців складали іногородні – не було ні результату, ні глядачів. Як на мене, це не дуже правильний варіант розвитку команди для Закарпаття.

Саме тому ми шукаємо перспективну молодь і хочемо повернути в нашу команду більш досвідчених наших, закарпатських, футболістів. І лише на кілька позицій можуть прийти більш досвідчені гравці з інших областей. Тут не футбольний бізнес наразі, а робота над фундаментальними речами – залучення гравців із рідної області, підготовка їх до виступів серед професіональних команд із інших куточків України, залучення вболівальників.

– До речі, якщо брати навіть аматорський чемпіонат, ФК «Ужгород», виділявся однією особливістю. Ми звикли, що глядачів на стадіонах нема, а от у вас під час домашніх матчів невеличка трибунка завжди була заповнена повністю. Не боїтеся, що в Другій лізі стадіону не вистачить для всіх бажаючих?

– Справа в тому, що в ААФУ ми грали на стадіоні «Автомобіліст», дійсно, місць не вистачало, люди стояли навколо поля. Зараз же будемо грати на стадіоні «Авангард», місць там багато, з цим проблем не буде. У нас там дуже хороший газон: пройшов капітальний ремонт покриття футбольного поля, зараз займаємося наступними кроками, щоб стадіон підвести під ті вимоги, які потрібні в ПФЛ. Проблем з місцями для глядачів там уже зараз точно не буде! Головне, щоб вони приходили й підтримували команду.

– Ми говорили, що одне із джерел формування гравців – власні вихованці, а ще один – чемпіонат області. Рівень футболу на Закарпатті зараз достатній для вашої комплектації?

– Зараз на перегляді дійсно молоді хлопці, які не були залучені в основному складі ФК «Ужгород». Але у нас відбулася зміна головного тренера – Мирослава Бабяка змінив Василь Варга (раніше очолював ФК «Середнє» якраз у чемпіонаті області). Новий штаб надав нам список футболістів, яких він хоче переглянути. Ми створили для них умови – харчування й проживання, щоб він міг їх передивитися в справі.

Якщо говорити про рівень обласного футболу, то ось приклад ФК «Минай», який послідовно пройшов із обласного чемпіонату через чемпіонат України серед аматорів і Другу лігу, до свого нинішнього положення в Першій лізі. І весь цей час у них постійно грали вихованці ужгородського і закарпатського футболу, отже, вони відповідали цьому рівню.

Я люблю спиратися на факти. ФК «Минай» із закарпатськими футболістами в своїй основі за три роки пройшов такий шлях, то, значить, рівень наших вихованців достатній. Не скажу, що ФК «Ужгород» зробить так само, у нас інакші завдання, але це теж показник розвитку закарпатського футболу. Аматорський чемпіонат у нас на хорошому рівні.

Василь Варга

– ФК «Ужгород» і ФК «Минай» – товаришують, співіснують чи ворогують?

– 100% не ворогують, 100% не товаришують, бо товариш – це близька людина, але ми хороші колеги, постійно ведемо перемовини, спілкуємося в тих робочих моментах, коли перетинаємося. У нас робочі, професійні взаємини.

– Останнє питання до вас не лише як до людини із керівництва ФК «Ужгород», а й очільника СДЮСШОР. Нещодавно чемпіоном світу став ваш земляк Булеца (представник «Динамо», який новий сезон почне в оренді в СК «Дніпро-1»). А ким ще можете похвалитися із власних вихованців?

– Ну, тут список величезний насправді. Граючий спортивний директор ФК «Минай», легенда «Карпат» Михайло Кополовець. Його одноклубники Юрій Путраш і Владислав Микуляк, відомий за виступами у «Говерлі» та інших вітчизняних клубах. Воротар Олександр Надь, який після «Говерли» грає в Угорщині. В’ячеслав Чурко із ФК Маріуполь.

Із тих, хто нині подає надії, Крістіан Біловар – у «Динамо». Олександр Кобеляш, брати Петро і Василь Луціви – ФК «Олександрія». Денис Слюсар випустився з УФК і має перейти в «Карпати». Двоє зовсім молодих хлопців – Макара і Кічун – перейшли у «Пушкаш Академію» (Угорщина). Є декілька футболістів 2005–2007 р.н., якими цікавиться команда «Варда» (Кішварда) з Угорщини.

Для довідки:

ФК «Ужгород» (Закарпатська обл.)

Рік заснування: 2015

Президент: Андріїв Андрій Євстахійович

Спортивний директор: Дьордь Вадим Іванович

Головний тренер: Варга Василь Іванович

Тренер: Бундаш Мирослав Омелянович

Стадіон: «Автомобіліст»/«Спартак»/«Автомобіліст» (Ужгород)

Досягнення:

Чемпіон Закарпатської області 2015 та 2016 років.

Володар Кубка Закарпатської області 2015 та 2016 років.

У чемпіонаті ААФУ:

6 місце серед 10 учасників Групи 1; 18: +6=2–10; 26:37 (–11); 20 очок

ФК «Ужгород» в інтернеті:

fcuzhhorod.com

https://www.facebook.com/ФК-Ужгород-192004771491948/