Перша ліга. Західна зона. Цифри, факти, підсумки. ФК «Локомотив-Чоп»

Чемпіон Західної зони І ліги сезону 2015 року. Рік 2016 чопська команда розпочала з серйозної проблеми. Футбол у Чопі міг припинити своє існування. Тільки завдяки міському голові, громадськості міста, федерації футболу Чопа та безпосередньо голові ФФЗ Івану Дурану вдалося своєчасно припинити процес розпаду і розпочати відновлення команди. Мало хто вірив в успіх практично новоствореного колективу.

Провідні гравці покинули клуб, але, доклавши майже титанічних зусиль, футболісти ледь не повторили минулорічний успіх. Хоча, якщо ставити на шальки терезів золоті медалі сезону 2015 р. і срібні 2016 р., можна посперечатися, які більш вагомі. Значно пожвавилася робота в Чопі з дитячим та юнацьким футболом. Налагоджено тренувальний процес, проводяться турніри, команда молодших юнаків бере участь у ДЮФЛ Закарпаття. Значний прогрес бачимо у виступі юнацької команди «Локомотив-Чоп» у першості області. Налагоджується футбольна піраміда в місті, яка охоплює і навколишні села. Футбол у Чопі став частинкою життя містян.

У першості області сезону 2016 р. «Локомотив-Чоп» провів 22 поєдинки, в яких здобув 45 очок із 66 можливих або 68,18%. Як бачимо, цей показник не дотягує до чемпіонського графіку, але достатній для завоювання медалей першості.

У сезоні командою забито 49 м’ячів, що є теж другим показником ліги або 2,23 гола за матч. Це хороший результат, але він підкреслює, що з реалізацією все ж були невеликі проблеми, які полишили чопську команду кількох очок. Пропустили вони за сезон 21 гол або 0,95 гола за матч. Показник 2,23:0,95 добрий, але не ідеальний. Особливо це стосується забитих м’ячів.

У першому колі набрано 21 очко з 33 можливих або 63,63%. У ворота суперників проведено 29 м’ячів або 2,63 гола за гру, пропущено у свої 13 або 1,18, що є доволі багато, як для лідера. Де і з ким втрачала очки команда Чопа в І колі? Стартував «Локомотив-Чоп», як не дивно, доволі впевнено. У перших 4 матчах здобуто максимум 12 очок із співвідношенням м’ячів 12:3. А потім настав доволі затяжний спад. У наступних 5 матчах завойовано всього 3 очки із 15 можливих при співвідношенні 13:9. (Показник забитих м’ячів позитивний через виїзну перемогу в Перечині 8:2). «Локомотив-Чоп» зазнав 4 поразок. Вдома – від «Вітязя» й «Бобовища», на виїзді – від «Сокола» й «Н.Коропця».

Спад у грі команди був передбачуваний. Не маючи належної лавиці запасних, команда одним складом провела Зимову першість, Кубок області, стартові матчі першості з величезною самовіддачею, що і призвело до спаду. Як бачимо, він був доволі затяжним, але, до честі чопських футболістів, вони зуміли вийти з кризи й продовжити боротьбу за медалі першості. Останні два матчі «Локомотив-Чоп» виграв, здобув 6 очок із співвідношенням 5:2.

Після І кола підопічні Олега Яворіва посідали третє місце, але знизу їх підпирали ще чотири команди. У перерві першості чопська команда плідно попрацювала, добрала гравців і друге коло відіграла значно рівніше, хоча старт виявився нелегким.

У ІІ колі «Локомотив-Чоп» здобув 24 очки із 66 можливих або 72,72 %. У ворота суперників забито 20 голів або 1,81 за матч. Пропущено 8 голів або 0,72 гола за гру. Якщо порівняємо І і ІІ коло, то побачимо результав: 2,63:1,18 і 1,81:0,72. Можна зробити висновок, що у першому колі команда атакувала, не оглядаючись на свої ворота, що інколи виходило боком. У другому колі чопська команда грала в більш раціональний футбол. Якщо в І колі «Локомотив-Чоп» зазнав 4 поразок, то у ІІ – тільки одну при трьох нічиїх. За перші чотири тури здобуто 6 очок із 12 можливих (3 нічиї і перемога) із співвідношенням голів 6:3. У наступних 4 матчах – 9 очок із 12 можливих із співвідношенням 5:4. Саме цей період став ключовим. Команда набралася впевненості, відчула знову смак до гри, пропала сумбурність, вималювався стиль гри. Останні три тури принесли їм 9 очок із 9 можливих із співвідношенням 9:1. Упевнений фініш дав можливість «Локомотиву-Чоп» здобути срібні нагороди. Тут ключовою була гра на виїзді з основним суперником у боротьбі за срібні нагороди. Це ФК «Бобовище», де чопська команда в очному протистоянні здобула перемогу 2:0 і відкрила собі шлях до медалей. Не зовсім вдало «Локомотив-Чоп» проводив матчі з рівними собі. Здобуто всього 7 очок із 18 можливих. («Вітязь» – 0, «Баранинці» – 4, «Бобовище» – 3). Значно краще проведено поєдинки з командами, які реально претендували на медалі першості – 15 очок із 18 можливих («Н.Коропець» – 3, «Дерцен» – 6, «Карпати» П. – 6). А ось із середнячками ліги «Локомотив-Чоп» пробуксовував. Здобуто 11 очок із 18 можливих («Сокіл» – 3, «Ракошино» – 4, «Березний» – 4). Як бачимо, недооцінка трішки слабших суперників полишила чопську команду чемпіонського звання. Команда, яка претендує на високе місце, не має права витрачати очки із середняками ліги. У матчах із аутсайдерами здобуто 100% результат – 12 очок із 12 можливих.

Якщо аналізувати виступ ФК «Локомотив-Чоп» у першості області, то кинулася у вічі аритмія матчів. Вдалий старт, потім затяжний спад у 5 матчів і на фініші дві успішні ігри. Старт ІІ кола успішним не назвеш, але й не провальним також. Знову в 5 матчах набрано 6 очок із 15: три нічиї, перемога і поразка. А потім успішний фініш – шість перемог поспіль.

Чи можна було запобігти таким спадам? По «Локомотиву-Чоп» судити важко. Команда грала своїми вихованцями. У багатьох досвіду було не так багато, зате самовіддача колосальна. Зборів, як таких. команда не проводила. При всьому тому рано чи пізно сили закінчуються і настає спад. Що таке спад? Це коли гравець розуміє, що потрібно робити, але від втоми сигнал від голови до ніг поступає із запізненням. Щоб попередити такі явища, потрібен приплив свіжих сил або довга лавиця запасних. У «Локомотиву-Чоп» не було ні того, ні іншого. Із «ями» гравців витягував тренер Олег Яворів. Ліки тут доволі прості: відпочинок – фізичні навантаження, відпочинок – фізичні навантаження. Період, щоб вийти на рівень, залежить від величини втоми. Щоб зменшити втрати від спадів, потрібно своєчасно запустити в основний склад 3-4 нових свіжих гравців. У Яворіва не було такої можливості з різних причин. Він працював, не покладаючи рук, і домяг хорошого результату.

Велику допомогу команді надавала Чопська міська рада. Ще було кілька фанатично-відданих людей, але більшість підприємств і підприємців міста не поспішали на допомогу. Якщо потрібний чопському футболу прогрес, то без допомоги не обійтись. Розуміємо, що в даних реаліях залізниці вже футбол не потрібний, і допомагати вона не буде. Все лягає на плечі самого міста. Добре, що тут футбол у пошані, і є такі люди, як Валерій Самардак, президент клубу Віталій Русин, головний тренер Олег Яворів, актив Володимир Суліма, Вадим Федчик, Людвиг Чорба, Сергій Покидько, Володимир Чайка, Олександр Ломов, Михайло Сивак, Василь Бабинець, Василь Пилипинець, Віталій Слободян та інші. Саме завдячуючи цим людям футбол у Чопі збережено. Зважаючи на прекрасну інфраструктуру й футбольні традиції, прийшов час футболу міста рухатися вперед.

Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ,

Далі буде