ФОТО. Згадуємо Василя Стеца

В Ужгороді відбувся товариський матч ветеранів футболу.

Пам’ять сильніша за час, а футбол – одна з її найщиріших мов. На полі, де колись лунав голос трибун і вирували пристрасті, знову зібралися ті, хто знав, грав поруч і пам’ятає…

Матч пам’яті В.Стеца – це більше, ніж гра. Це жива історія, переплетена з людськими долями, спогадами, вдячністю. Адже Василь був не просто гравцем команд майстрів «Закарпаття» (Ужгород), «Полісся», (Житомир), а також ФК «Ай-ві-спорт», СК «Перечин», вигравав Кубок області й Суперкубок Закарпаття. Зрештою, працював учителем фізкультури, тренером. Але найголовніше – був особистістю не лише на полі, а й поза ним. І коли потрібно було стати на захист держави, то зодягнув військову форму.

На жаль, так склалася доля, що В.Стецо не дожив навіть до свого 50-ліття. Але про нього не забули. Навіть посмертно отримав звання «Почесний громадянин міста Ужгород». Та найголовніше, що про нього пам’ятають ті, із ким він знаходився поруч, ділив радощі від перемог і смуток від поразок як у житті загалом, так і в спорті зокрема.

Отож на футбольний матч зібралися і рідні Василя (мама Ганна Андріївна, брат Едуард, удова Наталія, донька Валерія, внук Станіслав) і його військові побратими (Євген Макар, Олег Черненко, Павло Мешко, Артур Слов’як), футбольні (вистачило на дві команди), а також голова ЗАФ Іван Дуран, голова Асоціації футболу Ужгорода Василь Гомонай, міський голова Перечина Іван Погоріляк, голова Закарпатської обласної організації ВФСТ «Колос» Василь Хмельницький, просто друзі та колеги, для кого померлий був по-особливому дорогий.

У матчі з рахунком 3:2 «Перечин», у складі якого кращим визнано Владислава Микуляка, виграв у «Закарпаття», кращим у якому названо Василя Поповича. Перемога виявилася вольовою, яким у житті сам був Василь Стецо. Але рахунок не головний. Тут кожен пас – як відлуння минулого, кожен гол – як знак пошани. І поки м’яч ветерани котитимуть футбольним полем, ім’я В.Стеца звучатиме не лише в словах, а й у серцях тих, для кого він був справді більше, ніж просто футболістом…

На завершення слід додати, що церемонію нагородження провели Іван Погоріляк, Василь Гомонай та вдова Наталя з донькою Валерією. А подяки за допомогу в організації турніру було оголошено Михайлові Готрі та Іванам Качуру, Ковачу й Цибику.

Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ,
Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ