Іван Дуран: «Хай у новому році буде футбол і будемо всі ми!»

Завершується 2015 рік, а з ним і насичене подіями футбольне життя. Яким воно було в області, поділився думками голова ФФЗ Іван Дуран.

– Іване Петровичу, загальновідомою є ситуація в країні. Тим не менше, футбол в області був і є. Яким Ви побачили його в 2015 році?

– Звичайно, негатив хочеться забути, проте він був. Зокрема, траплялися випадки з побиттям суддів і невиїздами команд. На жаль, це хронічна хвороба не лише нашого обласного футболу. Воднораз вистачало й позитиву. Особливо приємно, що в усіх трьох чемпіонатах – у Вищій лізі, Західній і Східній зонах першої ліг трималася інтрига практично до останнього туру. Уболівальники отримали чимало яскравих емоцій від такого безкомпромісного суперництва. Побільшало також об’єктивного суддівства. І хоч траплялися помилки, а в матчі між ФК «Вільхівці» й ФСК «Говерла» вони безпосередньо вплинули на розподіл місць, загалом не арбітри визначали результат ігор, а чесне спортивне протистояння.

– Федерація футболу Закарпаття практично весь рік проводить змагання, починаючи із зимової першості та завершуючи Лігою чемпіонів, що теж фінішує «білої» пори року. Якщо в ряд уявно викласти всі турніри, який би з них виділили особливо?

– Найбільше радію, що нам удалося оптимізувати, пожвавити роботу в дитячо-юнацькій футбольній лізі області. Адже школярі – наше майбутнє і в футболі. Працюватимемо над тим, щоб у новому році приділяти найближчому резерву якомога більше уваги. Особливо звернемо увагу на покращення інфраструктури, забезпечення формою, м’ячами.

– Цього року, як ніколи, федерація інтенсивно розвивала міжнародні зв’язки, прорубавши своєрідне вікно в Західну Європу. Що Ви, почерпнули, зокрема, від підписання угоди з однією з місцевих федерацій у Німеччині, насамперед який звідти винесли досвід?

– Минуло ще надто мало часу, щоб говорити про глобальні напрацювання, але певні ремарки вже можна виокремити. Так, мені особливо сподобалася селекція в дитячо-юнацькому футболі, правильність відбору учнів, вирішення проблеми тренерських кадрів. Нам потрібно в цьому плані ще багато працювати. Адже наставники часто набирають школярів у групи не за спортивним принципом, а з меркантильних міркувань. Ми повинні мінімізувати роль людського фактора, щоб дійсно талановиті футболісти мали всі можливості розвиватися змалку.

– У житті футбольного краю активну участь беруть і журналісти. Що можете сказати про роботу моїх колег по цеху, якщо виділити і позитивний, і негативний досвід…

– Засоби масової інформації – той основний канал, через який ми популяризуємо футбол, намагаємося донести, чим займається федерація, показати результати її роботи. Я з повагою ставлюся до нелегкої праці журналістів і в подальшому з ними будемо тісно співпрацювати. Більше того, із нового року спробуємо заснувати новий інформаційний ресурс, щоб якомога більше розповідати про футбольне життя й загалом про спорт. Це розширить кола читацької аудиторії, інвесторів. Радий, що є молодь, яка з ентузіазмом висвітлює змагання, виїжджає в райони й оперативно повідомляє новини з різних місць. Утім таким медійникам ще потрібно набути досвіду, особливо в аналізі футбольних подій, процесів, явищ. Будемо вдосконалювати й роботу сайту федерації, щоб зростала кількість уболівальників, котрі постійно бажають дізнаватися про найважливіші події. Бо, якщо відверто, то з інформуванням у нас виникали труднощі. Скажімо, вирішили передплатили на місця газету «Спорттайм», а вона півроку фактично не виходила. Потім перестала існувати «Закарпатська правда», де ми теж регулярно давали свої матеріали. Незабаром зберемо наш журналістський актив, щоб порадитися, як краще надалі працювати. Хочеться, щоб були різні погляди на одній ті ж події. Адже, як показує практика, одна людина, хай і досвідчена, не здатна охопити все розмаїття аспектів, пов’язаних зі змаганнями.

– Чи будуть якісь новації в календарі заходів-2016, котрі відбуваються під егідою Федерації футболу Закарпаття?

– Надзвичайних подій не очікуємо. Усі турніри за планом. Єдине: хочемо відновити Суперкубок області, який уже 4 роки не проводили. Ці змагання вирішили організовувати за тиждень після чемпіонату, щоб команди могли виступити одними й тими ж складами, що й у Кубку та чемпіонаті краю.

– Хто сьогодні є правофланговим серед міст і районів у розвитку футболу?

– Ужгород, Мукачево, Ужгородщина, Берегівщина. Гірше справи в гірських районах – Перечинському, Великоберезнянському, Міжгірському. Здав і Виноградівський район. Він, приміром не уникнув скандалів, тоді як у сусідньому Берегівському – наче такі ж умови, а пристойні змагання в двох лігах, усе відбувається без потрясінь.

– Якою бачите співпрацю з футбольним клубом «Говерла»?

– Останнім часом В’ячеслав Грозний критично висловлюється про вихованців місцевого футболу. І очевидно не володіє ситуацією, бо таланти в нас є. За ними потрібно тільки більш уважно спостерігати. Якби тільки одного Юрія Чонку взяли для виконання штрафних, то він би більше приніс користі команді, ніж окремі заїжджі гастролери. Якщо в клубі не повернуться обличчям до обласного шкіряного м’яча, не шукатимуть місцеві таланти на Закарпатті, існування «Говерли» буде безперспективним.

– На завершення розмови: Ваші побажання любителям футболу з нагоди новорічно-різдвяних свят…

– Потрібно мати надію на краще, уболівати за свої команди, грати у футбол. Він дарує нам яскраві миттєвості насолоди від удало організованих комбінацій, забитих голів, духу суперництва. Хай у новому році буде футбол і будемо всі ми! З Новим роком і Різдвом Христовим!

Володимир ТАРАСЮК