До 100-річчя заснування СК «Русь». Частина І

До уваги читачів перша частина унікальної та маловідомої інформації щодо заснування та діяльності СК «Русь» до 100-річчя клубу.

Перший склад СК «Русь» (Ужгород).

Як все починалося – клуб «Гніздо»

15 серпня 2025 року виповниться 100 років із дня заснування, мабуть, найвідомішого спортивного клубу Закарпаття – СК «Русь». Цей клуб став першим в краї спортивним об’єднанням саме місцевих русинських (українських) спортсменів. Загалом спорт на Закарпатті за Чехословацької республіки розвивався достатньо активно, проте організовані спортивні клуби до цього мали в основному місцеві угорці та євреї, а також чехи, які у великій кількості приїхали на Закарпаття, працюючи в державних, фінансових та адміністративних установах, а також в армійських підрозділах.

Загалом історія заснування спортивного клубу «Русь» досить докладно описана в книзі «Закарпаття у спортивному вимірі» літописця закарпатського спорту Василя Федака, який і сам свого часу був активним членом клубу, зокрема голкіпером футбольної команди, а також спортивним журналістом та організатором. Ось цитати з його книги, які стосуються саме заснування клубу в серпні 1925 року:

«…У 1925 році сталися обнадійливі зміни. 9 серпня у приміщенні клубу «Гніздо» зібралося декілька патріотів-ентузіастів, щоб обміркувати питання про створення першого «руського» спортивного клубу на Закарпатті. На тоді мені минуло 14 років, а оскільки пристрасно любив футбол, також пішов у «Гніздо» і таким чином став учасником історичної події – народження національного футболу на Закарпатті.

Як останній із «могікан» – учасник і очевидець тих подій – спробую достовірно передати хід організаційний зборів першого у нашому краї українського спортивного клубу в Ужгороді.

Ідея створення СК (спортивного клубу) виникла у службовця Дружественного союзу Августина Лавришина, який, закінчивши свої економічні студії у Празі, тільки що повернувся в Ужгород. Своїми думками він поділився з ведучим службовцем губернаторського уряду доктором Іваном Косеєм. Після детального обміркування справи вони вирішили скликати на вже згадане 9 серпня загальні установчі збори. Відгук української та російської інтелігенції міста на цю ідею був несподівано широким. Уже на першу нараду прийшло більше 40 громадян, що бажали взяти участь у цій благородній справі. Усі присутні після ретельного обговорення однозначно і з великим піднесенням проголосували необхідність створення такого клубу. Однак у зв’язку з тим, що статути нового клубу ще не були готові, вирішили скликати загальні установчі збори на 15 серпня 1925 року у тому ж клубі. Було обрана тричленна комісія (Августин Лавришин, Сергій Єфремов та Теодор Ортутай) для підготовки статутів.

На чергові установчі збори зібралося уже більше півсотні любителів спорту, що бажали вступити у новий клуб. Після затвердження статутів було урочисто проголошено, що 15 серпня 1925 року в Ужгороді офіційно створено перший на Закарпатті національний спортивний клуб «Русь» (СК «Русь» Ужгород).

На зборах було обрано перший склад функціонерів клубу: головою – доктора Іллю Гаджегу, заступником голови – доктора Едмунда Бачинського, секретарем і керівником футбольної секції – Августина Лавришина, тенісної секції – доктора Івана Коссея, скарбником – Теодора Ортутая, інженером – Сидора Ергешія, адвокатом – доктора Івана Яцковича, лікарями – доктора Олександра Фединця та доктора Миколу Долиная, рахівником – Ернеста Кіраля, письмоводителем – Андрія Марка. Членами відділу було обрано: доктора Івана Жидовського, Олександра Микиту, Йосифа Хому, Коломана Бляшина, Олександра Штилиху, доктора Йосифа Райковича, Леопольда Гойдича та інших. Кольори клубу – зелено-червоні, емблема – офіційний герб краю – зліва синьо-жовті смуги, справа червоний ведмідь».

Додати щось нове до цих слів важко, можна хіба що проілюструвати згадані події публікаціями газети «Новое время», яка на той час була «рупором» русинської інтелігенції Закарпаття і детально описувала події довкола створення та діяльності СК «Русь».

«Новое время», 13.08.1925

«Новое время», 19.08.1925

У газеті серед членів правління названі додатково до слів Федака ще й тодішній губернатор Антонін Бескід, а також Костянтин Карцуб, Федір Штефан, Сергій Єфремов, доктор Мигалко та Гренджа-Донський.

Проте викликає додаткове зацікавлення саме місце, де відбувалися згадані події. Позаяк Василь Федак просто згадує клуб «Гніздо» без уточнення, що це був за клуб і де він знаходився. В жодних інших досі відомих джерелах, літературі та інтернет-ресурсах також нема додаткової інформації щодо цього історичного місця для закарпатського футболу. Однак аналіз публікацій тієї ж газети «Новое время» дозволяє абсолютно точно ідентифікувати вказане місце. Більше того, історична будівля в центрі міста досі збереглася!

Отже, виходячи з газетних публікацій, можна зробити висновок, що клуб-казино «Гніздо» був місцем зібрання однойменного товариства русинської інтелігенції. Знатні чоловіки Ужгорода русинської національності збиралися на відпочинок в клубі, одночасно обговорювали події суспільно-політичного життя, обмінювалися ідеями та будували плани щодо розвитку міста та краю. Наприклад, 2 березня 1926 року в приміщенні «Гнізда» було організовано загальні збори товариства, де було обрано головою правління Івана Желтвая, а членами Івана Петрика, Юліуса Мигалка, Петра Сову, П.Гойдича, Петра Ставровського та Івана Поливку. Секретарем зібрання був Августин Лавришин. Як бачимо, деякі прізвища серед членів правління «Гнізда» повторюються і серед членів правління власне СК «Русь».

Тим часом у клубі «Гніздо» 4 квітня 1926 року провели і перше регулярне зібрання правління спортивного клубу «Русь».

«Новое время», 08.04.1926

На цьому зібранні був присутній і делегат Східнословацької футбольної жупи, якому від імені правління клубу Сергій Єфремов висловив подяку та узгодив деталі прийняття СК «Русь» в Чехословацьку футбольну асоціацію.

Тим часом першою повноцінно запрацювала секція тенісу СК «Русь» і в номері газети «Новое время» за 18 квітня можна знайти оголошення, що членів в тенісний клуб записує Леопольд Гойдич в приміщенні товариства «Гніздо» в дворі Дунайського банку. Зрештою вирішальну крапку стосовно розміщення клубу «Гніздо» та його ролі для новоствореного спортивного клубу «Русь» можна поставити, прочитавши публікацію газети в номері за 22 квітня 1926 року. В оголошенні для членів СК «Русь» зазначено, що всі оголошення клубу будуть розміщуватися на дошці оголошень клубу при вході в будинок Дунайського банку, де знаходиться приміщення товариства «Гніздо» і власне СК «Русь». Іншими словами, приміщення клубу «Гніздо» було першим «офісом» СК «Русь».

«Новое время», 18.04.1926 / 22.04.1926

Щодо самої будівлі Дунайського банку, то розміщувалася вона на вулиці Маломостовій в будинку номер 9. Вулиця Маломостова зараз є частиною вулиці Волошина, а колись це був відрізок від моста через Малий Уж, тобто від «Червеної Ружі» (тоді готелю «Берчені») до перехрестя з вулицею Корзо.

Реклама Дунайського банку

Будівля Дунайського банку на світлині журналу «Life»

Будівля Дунайського банку в наш час (вул. Волошина, 2)

Таким чином, проходячи зараз повз будівлю на вулиці Волошина, 2, можемо згадувати, що в цьому будинку 100 років тому відбувалася історична подія – заснування спортивного клубу «Русь»!

Далі буде…

Михайло РУЩАК,
історик закарпатського футболу