Михайло Мадярчик: «Усі, хто в команді, повинні працювати якісно та відповідально»

Увазі читачів – інтерв’ю з президентом ФК «Хуст», який тепер є лідером у чемпіонаті Закарпаття.

— Михайле Юлійовичу, рівно три роки тому в чемпіонаті області хустська «Оболонь» нищівно поступилася на виїзді ФК «Ужгород» – 1:16. Після цього поступово почалося відродження команди в місті над Тисою: створено сучасну базу, підібрано гравців, запрошено тренера. Як наслідок, ФК «Хуст» уже очолює турнірну таблицю серед колективів вищої ліги краю. За рахунок чого або кого відбулося переродження колективу з великими футбольними традиціями в порівняно короткий період?

– Нема лиха без добра. Такий результат з ужгородською командою став наслідком відсутності в Хусті тренувальної бази для основної команди впродовж трьох років, під час яких тривали роботи з реконструкції стадіону «Карпати», ініціатором якої був народний депутат України Іван Крулько. Тоді в нас не існувало команди, яка б могла достойно представляти населений пункт на обласному рівні. Зважаючи на цей факт, ми з однодумцями вирішили перейняти естафету з розвитку футболу в рідному місті. Нас підтримав і почесний президент клубу, тодішній очільник міської ради й нинішній голова Хуста Володимир Кащук. Першим кроком було створення колективу з числа майстрів, які прагнули відстоювати честь нашого населеного пункту. Очолили головну команду тренери Костянтин Синитар та Ігор Маслей. Саме вони на той момент об’єднали навколо себе футболістів. Юнаків узявся тренувати Микола Буковецький. Із перших днів існування команди в пріоритет ставили тренування та популяризацію футболу в місті. Завданням ФК «Хуст» є привернути увагу діток до гри мільйонів і долучати їх загалом до спорту. Результатом першого року спільної роботи стало срібне призерство дорослих та чемпіонство юнаків в обласному чемпіонаті.

– Хто з виконавців формує обличчя ігрового колективу нині?

– Для мене всі хлопці цінні, і я їм удячний за самовіддачу на полі під час ігор і на тренуваннях. Не виділятиму жодного з гравців, щоб не задирали носа. Хочеться відзначити тільки двох, які допомогли команді заграти впевненіше. Це Віталій Гринишин, гравець і тренер воротарів, та Володимир Корнутяк, наставник юнацької команди. Вони є тими двома титанами з бійцівським характером, котрі вселяють віру всьому колективу.

– Минулого року для «Хуста» чемпіонат склався непогано. В активі – друге місце. Чому на тренерському містку змінили Івана Шанту?

– Справа в тім, що в Івана Шанти – робота в Ужгородському національному університеті. Переїжджати працювати в Хуст повністю в нього не було можливості. А ми на чолі дорослого колективу бачили саме таку людину, яка б постійно перебувала в нашому місті, опікувалася ще й перспективною молоддю. Отож з Іваном Шантою довелося попрощатися, хоч я йому вдячний, адже він привніс у дії команди новий струмінь, освіжив її гру.

– Як виникла ідея залучити до роботи відомого в минулому нападника, майстра спорту СРСР Олександра Щербакова?

– Відповідно ми зайнялися пошуком нового тренера. Хотілося когось мати досвідченого, хто б так само привніс у життя команди нове бачення гри, зміг переїхати до Хуста й повністю віддаватися роботі з футболістами. Так сталося, що такою кандидатурою став Олександр Щербаков. Ми вдячні йому, що відгукнувся на запрошення. Зараз бачимо професійне зростання виконавців. Олександр Іванович із власної ініціативи взяв під опіку молодих наставників, чинних гравців ФК «Хуст», Владислава Іванова та Роберта Пилипа в їх починаннях на тренерській ниві. Команда рухається вперед в усіх напрямках, а це головне!

– До амбітного плану стати чемпіоном краю «Хуст» додав ще один – виступити в аматорських всеукраїнських змаганнях…

– Ця ідея витала ще з минулого року. Будь яка команда не просто має грати, а досягати чогось, прагнути. Повинна пробувати свої сили в нових викликах. Для «Хуста» ми це бачимо через участь в аматорських змаганнях України. Рано чи пізно довелося б робити такий крок, виходити за межі області, інакше перспективні футболісти залишатимуть команду, шукатимуть кращої долі деінде. Спочатку вирішили спробувати себе в Кубку, наступного року, якщо підсилимось, то, можливо, виступимо і в чемпіонаті. Побачимо. Час покаже.

– А поки «Хуст» набирає обертів у чемпіонаті області. Конкуренція в ньому, звичайно бажає бути кращою через малу кількість команд. І все ж: наскільки «Хусту» в суперництві за «золото» у спину дихають інші претенденти на чемпіонський титул?

– Я відчуваю конкуренцію в кожній грі. Навіть команди, які лише збираються на ігри, завжди хочуть дати бій. У клубах вищої ліги області зібрані найдосвідченіші гравці й тренери, які багато років змагаються між собою. Втрата ж навіть кількох очок уже ставить під сумнів перемогу в чемпіонаті. Серед конкурентів, без сумніву, першими є «Севлюш» та «Бужора». Тренер останньої, на моє глибоке переконання, може склеїти свою команду в ході чемпіонату й зробити її лідером. Але й інші учасники змагань готові стати на спортивній заваді. Тобто конкуренція є. І вона здорова.

– Останнє запитання: клуб – навіть обласного штибу – складна структура. У ній усе повинно крутитися, вертітися на відповідному рівні, щоб досягати амбітних цілей. Якої Ви дотримуєтеся робочої стратегії як президент ФК?

– Для досягнення поставленої мети повинна бути створена команда. У ній кожен має мати своє місце, виконувати певний обсяг загальної роботи. Щодо критеріїв відбору таких людей, то розмова проста: щоб не виникало спекуляцій, обговорюємо на початку правила гри. Зокрема, хто за що відповідає. І далі дружно, без тиску один на одного працюємо. У кого виходить, кому цікаво, – залишається. Не цікаво – прощаємося без образ. Усі, хто в команді, повинні працювати якісно та відповідально. Пріоритет – розвиток. Принципові рішення обговорюю з колегами по керівництву – віцепрезидентом, почесним президентом. Приємно, що в Хусті є підприємці, які долучилися до підтримки клубу не лише словами, а й фінансами. У нас немає одноосібного фінансування. Намагаємося перебувати в європейському форматі за принципом мультиспонсорських команд. Тим, хто любить футбол і готовий підтримувати його в Хусті, завжди відкриті двері дружної команди нашого клубу.

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ