Валерій Золотухін: «Сподобався й один із пріоритетів у роботі федерації – це розвиток дитячого футболу»

Як уже повідомлялося, начальник відділу юнацького футболу ФФУ Валерій Золотухін побував на звітній конференції ФФЗ в Мукачеві. Про свої враження від побаченого й не тільки він розповів в інтерв’ю для сайту Федерації футболу Закарпаття.

– Валерію Васильовичу, чим був особливий цей рік для дитячо-юнацького футболу України?

– Ми намагалися здійснити якісний крок уперед стосовно організації чемпіонату ДЮФЛУ. Зокрема, особливістю є те, що комітет юнацького футболу ФФУ змінив підходи стосовно визначення місць фіналів. Наші представники виїжджали на місця, здійснювали моніторинг, знайомили потенційних організаторів із вимогами. І в цьому, вважаю, удалося досягти більш якісної організації відповідних заходів. Практично всі матчі фіналів виставляли на відеохостинг «Ютюб» та транслювали їх на каналах ДЮФЛУ та ФФУ. У найстаршій віковій категорії трансляції здійснювали на телеканалах «Спорт 1» і «Спорт 2» та на Першому національному. Крім того, змогли залучити партнерів. Згідно з досягнутими домовленостями страхова компанія здійснювала виплати гравцям, які отримали травми. І це не було по 200–300 гривень, а значно вищі суми. Інші спонсори відповідно здійснили аналіз техніко-тактичних дій команд, надали воду чи призи та інші нагороди; скажімо, екіпірування.

Здійснено також вагомий крок по U-19 щодо формування оптимальної моделі переходу гравців із дитячого футболу в дорослий. Ведемо перемовини з провідними клубами, щоб створити всеукраїнську лігу юніорів (об’єднавши змагання команд U-19 Прем’єр-ліги та команд Першої ліги), яку ми змогли запустити в 2016 році у вигляді пілотного проекту. Щосезону два кращі колективи заходитимуть, а два найгірші вибуватимуть. Також щодо U-19, то ми зробили мінімальні матеріальні навантаження для команд-учасниць. І хоч клуби здійснювали вступні внески, але арбітраж ми вже брали на себе. Ідеться про некомерційний проект, хоч ми готові розглядати пропозиції партнерів. Головне, аби юнаки набиралися ігрового досвіду. Матчі знову ж: виставляли в «Ютюб», отож тренери мали змогу їх дивитися, аналізувати, більш професійно готуватися до нових матчів.

– А як Закарпаття цього року підготувалося до фінального етапу ДЮФЛУ серед команд U-16. Узагалі Ви вже публічно давали високу оцінку вищеназваному заходу, так би мовити, за гарячими слідами. Щоб тепер додали, коли збіг час і емоції вщухли?

– Хочу Закарпаттю ще раз подякувати за гостинний прийом, а насамперед керівництву обласної федерації та СДЮСШОР за вдалу організацію фінальних матчів. Усе виглядало найкраще стосовно якості полів, умов проживання учасників, забезпечення транспортом. Єдиний проблемний нюанс: виникали питання з трансляцією матчів у Кам’яниці, бо не завжди був Інтернет. Також хотілося б бачити більшу кількість глядачів, хоч штучно ми на стадіон нікого не затягували. Але добре б, до прикладу, організовувати тематичні відвідування, можливо, із літніх дитячих таборів. Надалі ми за місяць попереджуватимемо організаторів, здійснюватимемо моніторинг, щоб анонси лунали на місцевому радіо, всюди з’являлися афіші. Та ще раз наголошу: у цілому дуже задоволений рівнем організації матчів на Закарпатті й наступного сезону раді б знову тут провести один чи й декілька подібних фіналів. Усі умови для цього в області є.

– А ось чого нема, то за підсумками першої частини нового чемпіонату ДЮФЛУ достатньо якісних виступів команд Закарпаття. Що, на Вашу думку, потрібно змінити на краще? 

Говоритиму про вищу лігу, із якою найбільше обізнаний. Я спілкувався з керівництвом СДЮСШОР, бачив її базу. У цілому умови для тренувань якісні, є де займатися. Які ж причини невдалих виступів? Існують суб’єктивні – приміром, відтік юних дарувань за межі області, зокрема за кордон. Знаю, що виникає проблема з налагодженням харчування дітей із першого вересня. Проте з розширенням інфраструктури школи це питання відпаде. Воднораз, на мою думку, очевидні й об’єктивні причини невдач. Так, потрібно переглянути тренерський потенціал, можливо, організувати методологічні навчання. Тут є над чим попрацювати. І якщо керівництво ФФЗ надалі підтримуватиме директора школи Вадима Дьордя, який багато робить для розвитку закладу, його реконструкції, ситуація зміниться на краще.

Щодо ДЮФШ ФК «Мункач», то в ньому керують угорські фахівці, створюючи плацдарм для своїх клубів. Маємо системну роботу, проти якої нічого не можемо зробити. Можливо, і не потрібно, а варто тільки подякувати, що в Мукачеві з’явиться сучасна футбольна база для розвитку дітей. Єдине: якщо наших гравців забиратимуть в Угорщину, то щоб інформували ФФУ; тобто йдеться про коректний перехід відповідно до діючих регламентів ФФУ та УЄФА й зняття в цьому питанні підґрунтя для різних спекуляцій. Ну а з часом, коли в «Мункачі» сповна запрацює клубна філософія, нею проймуться вихованці, то й зрушення прийдуть.

– Ви були на звітній конференції ФФЗ в Мукачеві. Якими враженнями збагатилися?

– Цікаве запитання. Перше. Мене вразила якісна, професійна організація заходу. Чітко все було прописано. Одноголосно ухвалювали рішення, що говорить про попередню узгодженість питань серед учасників. Друге. Голова ФФЗ Іван Дуран – не формальний керівник. Хоч він працює на відповідальній посаді в ОДА – заступником голови, однак є людиною, яка надзвичайно компетентна в обласному футболі, глибоко вникає в його проблеми. А вони існують в усіх регіонах. Закарпаття – не виняток. Та сподобалося, що очільник федерації на конференції розсудливо оцінював недоліки, відверто про них говорив. Адже часто, коли звітують, намагаються зациклюватися лише на позитиві. А тут реальний розгляд справ із «плюсами» та «мінусами». Більше того, запропоновано конкретні механізми вирішення проблем. Можливо непопулярні рішення, як збільшення покарання за некоректне ставлення до арбітрів, але обґрунтовані. І делегати не заперечували. Сподобався й один із пріоритетів у роботі федерації – це розвиток дитячого футболу. У багатьох областях на змаганнях територіальний принцип не відповідає спортивним інтересам команд-учасниць. У ФФЗ для вирішення цього питання використали не нову ідею, але підійшли розсудливо, щоб менш болісно віднаходити потрібні компенсатори й школи не шукали кошти на додаткові переїзди. Розподіл же команд за спортивним принципом дасть можливість їм ефективніше зростати, буде спрощено роботу селекціонерів. Адже якщо футболіст забиває слабким суперникам по декілька голів в одній зустрічі, то не факт, що стане автором хоч одного в матчі з рівноцінним візаві. Звичайно, у процесі реформування ДЮФЛ Закарпаття будуть опоненти, але цей шлях необхідний. Головне, щоб нікого не ламали через коліно. І якщо є свідома позиція більшості, то матимемо крок уперед. Поки ж констатую: Закарпатська область якщо й не єдина, то принаймні одна з небагатьох, де команди шкіл забезпечують транспортом для поїздки на ігри обласної ДЮФЛ.

– Ще одна болюча для нас тема – Закарпаття втратило команду майстрів. Яким Вам бачиться її відродження?

– Це одне з найскладніших запитань. Відповісти на нього особливо непросто. Бо існує чимало складових. Зрозуміло одне: край із такими футбольними традиціями заслуговує бути представленим у чемпіонаті України. Та й аматорській молоді буде куди рости, рівнятися. Вона повинна бачити перспективу в рідних стінах. Відроджена ж команда повинна мати міцне закарпатське коріння й дорожити ним, а не як у «Говерлі», де буквально були один–два місцеві вихованці. А футболісти на Закарпатті є – я дивився огляд матчів обласного чемпіонату в програмі «Час футболу». Цікаві ігри, виконавці. Останні не загубилися б у другій лізі, зважаючи на її порівняно невисокий рівень. Тим паче, що в області активно розвивають інфраструктуру, з’являються зелені, штучні газони. А щоб команда від області була в другій лізі, то потрібен лідер, людина, яка б переживала за реальну позицію краю у футболі на всеукраїнському рівні. Плюс, відповідно до регламенту, потрібно, щоб такий клуб спочатку заявили в аматорських змаганнях. А вони в краї є. Небагато знайдеться прикладів, щоб чемпіонат області складався з кількох ліг. Я проїжджав селами області. У багатьох із них бачив приємну картину: затишний стадіон, лавиці, скошена трава, рівне футбольне поле… А команди майстрів на Закарпатті нема. Вона потрібна регіону!

– Так само потрібно, щоб журналісти адекватно висвітлювали питання розвитку дитячо-юнацького футболу…

– Щодо України загалом, то помітив, що часто фахові, видатні медійники критикують його розвиток. Я кажу: добре, критикуйте, але прийдіть, будуть хороші змагання, висвітліть їх. Мені ж кажуть, що це не «формат», не цікаво, не популярно. Тому як такого системного висвітлення дитячо-юнацького футболу в країні нема. Потрібно щось змінювати. Можливо, шукати молодих кореспондентів, які будуть більш зацікавлені й дивитимуться на журналістику не лише як на бізнес, а і як на зону соціального запиту суспільства. Щодо Закарпаття, то мені подобається, що тут є різні медіаресурси: спортивні сайти, газета, телепрограма. Активно працює прес-служба ФФЗ. Або візьміть «Час футболу». Експерт Степан Селменський і ведуча Олександра Терембець. Вони не лише фахово говорять за темою, а роблять це від душі, не з-під палиці. І такі передачі цікаво переглядати, бо вони розповідають про людей, які поруч. А щоб побажав спортивним журналістам краю? Частіше говорити, писати про дитячо-юнацький футбол. Щоб з’являлося більше інтерв’ю, коментарів, зарисовок, проблемних сюжетів, статей, словом, аби системніше й різносторонньо висвітлювали питання з галузі дитячо-юнацького футболу.

– Яких головних заходів слід очікувати в ньому наступного року?

– Саме закінчили складати календарний план. Трохи його відформатували порівняно з 2016 роком, прислухалися до регіонів. Так, стосовно Закарпаття, то включено два заходи – один узимку, а інший – турнір на честь Андрія Гаваші. Щодо останнього, то його розвели за датами зі змаганнями «Крим – це Україна», який відбувається в Херсоні. Чітко розмежували й вікові категорії. У Херсоні гратимуть команди U-16, а на Закарпатті – U-15 і U-17. У новому році маємо на меті організувати й турнір за кубок президента ФФУ із залученням елітних клубів U-14. Вони матимуть перші офіційні матчі чемпіонату на всеукраїнському рівні, тому ігрова практика необхідна. Вестимемо й далі перемовини щодо об’єднання двох ліг в одну серед команд U-19.

Стосовно реформування змагань ДЮФЛУ та утворення так званого еліт-дивізіону. Проводимо роботу з клубами, роз’яснюємо необхідність цього кроку та шукаємо відповідні компенсатори. Ще продовжимо роботу над якісною організацією фіналів ДЮФЛУ. У їх рамках організовуватимемо трансляції матчів, аналіз ігор, семінари круглі столи з місцевими тренерами (запрошуючи і їхніх колег із сусідніх областей) та залучаючи наставників юнацьких збірних України, котрі б прочитали лекції, провели співбесіди. І потрібно більше глядачів на стадіонах. Це сприятиме популяризації футболу.

– І насамкінець Ваші новорічні побажання для всіх…

– Міцного здоров’я, людського щастя, злагоди, доброти, миру процвітання, щоб акумулювати зусилля для створення чогось хорошого, кращого, ніж було. Хай усі живуть, радіють і будуть щасливими.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ