«Берегово» замахнеться на золоті медалі чемпіонату, які прагне поставити в кубок!

Для зимової першості фаворити не притаманні – тренер Мирослав Бабяк.
Мирослав Юрійович, як на мене, сьогодні входить до трійки кращих тренерів вищолігового чемпіонату та й власне дитячо-юнацьких. Молодий, перспективний, зі здоровими амбіціями й безмежним бажанням працювати на благо улюбленої гри всього світу. Насамперед він обожнює тренерську стезю і отримує від роботи моральне задоволення. Матеріальний аспект далеко не на п’єдисталі пошани, де розмістились пріоритети. Відтак і результат, як то кажуть, на обличчя. «Берегово» у другому колі, власне коли його очолив у «миру» Мирончик, не просто додало, а суттєво виросло. Як підсумок, пан Бабяк заслужено інтерв’юйований мною.
– ФК “Берегово” – один з перших, хто розпочав тренувальні збори у новому сезоні. І це при тому, що планували Ви це зробити у березні…
– Так, Ви справді маєте рацію. Така позиція, я про підготовку у весняний період, була характерна нашому керівництву під ендшпіль минулого сезону. Щоправда, я розумів, аби ставити якісь конкретні високі завдання перед хлопцями, потрібно було збиратись не завтра, а ще вчора. Гадаю, колеги зі мною солідарні. Солідарними зі мною були й керівники клубу: президент Золтан Бабяк та віце-президенти – Іван Войтович, Степан Медвідь. Більше того, від них я отримав чітку вказівку, якщо не золото чемпіонату здобути, то принаймні закріпитись у трійці призерів. А це можливо виключно при серйозному тренувальному процесі та обов’язковій участі у зимовій першості.
– Чи вдалося зберегти кістяк команди у порівнянні з минулим роком? Позаяк відомо, у другому колі особливих ротацій Ви не робили?
– Я хотів би подякувати кожному футболісту особисто, оскільки жоден з команди, слава Богу, не полишив «Берегово». Це в першу чергу яскравий прояв патріотизм до клубу і, що не менш головне, принципове виконання обіцянок президентом Бабяком. Загалом у команді превалює хороша атмосфера. Ми свого роду велика дружня сім’я, а виключно за таких обставин можна замахнутись на комплект нагород найвищого гатунку.
– Команда змагатиметься у зимовій першості і, відверто, доволі не у простій зоні. Певно, “Дийдо” буде основним суперником у боротьбі за вихід із першої позиції?
– Я теж так вважав, допоки зона, яка повинна була проходити на стадіоні чопського «Локомотиву», не канула в лету. Тепер є кілька варіацій: Бобовище, Хуст чи штучне поле Камелоту. До кінця я ще не готовий відповісти де ж гратиме «Берегово», але те, що гратиме – факт. Та й взагалі для зимової першості фаворити не притаманні. Усі команди рівні, різницю в класі ще й знівелює, погодьтеся якість самих газонів та погодні умови. Тому кожен має шанс здобути дебютний в сезоні трофей. Звісно, я ставлю перед футболістами завдання перемогти і в них для цього є всі аргументи.
– У Берегова, якщо не помиляюсь, доволі амбітні плани на сезон поточний – боротиметесь виключно за золото чи влаштує і трійка призерів?
– Президент клубу, я, вважаю, і кожен гравець хотів би піднятись на найвищу сходинку п’єдисталу пошани у вищій лізі, здобути кубок області і поставити в нього золоті медалі. Це здорові амбіціії, але якщо навіть обмежимось срібними чи бронзовими нагородами, думаю в образі не буде ніхто.
– Амбітні плани потребують і амбітних затрат. Хто в основному підтримує клуб?
– Безперечно це наш президент – Берегівський міський голова Золтан Бабяк, віце-президенти і ряд інших небайдужих до футболу місцевих підприємців. Проблем, на щастя, у матеріальному аспекті у нас принаймні не було.
– У матеріальному аспекті – ні, а в матеріально-технічному? Наскільки інфраструктура сьогодні задовільняє наставника “Берегова”?
– От якраз найбільші проблеми у нас зі стадіоном. Ви знаєте, останні два місяці чемпіонату ми тренувались на запасному полі, що навпроти «Дружби». Ми тренувались на полі, де спокійно роз’їжджають автівки, на полі, вкритому розбитими пляшками і різного роду непотребом. На «Дружбі» ми грали тільки домашні офіційні поєдинки. Відверто, питання зі стадіоном на рік поточний не вирішено ще й досі.
– Кого вважаєте сьогодні реальними претендентами на медалі чемпіонату і кубок Закарпаття?
– Знову ж таки, я не хотів би когось виділяти, аби інші не образились. Та й нема в мене кумирів, фаворитів чи називайте їх як хочете. Хто краще підготується, проведе зимову першість, той і буде у призах.
– Ви минулоріч показали доволі непоганий результат і при тому, що очолили команду аж ніяк не у передсезоння, проте, певно, “Берегово” усе ж потребує підсилення. У яких ланках?
– Чесно? Усі ланки потрібно підсилювати. Найпроблемніша усе ж захисна. Попередні домовленості з кількома футболістами є, однак прізвища їх поки не хотів би називати. Єдине, що скажу – підсилимось і гравцями розформованої «Бийгані», переважно це будуть молоді хлопці.
– Для мене відверто, було доволі неочікуваним Ваше призначення тренером в ФК “Берегово”, обгрунтуйте своє рішення?
– Коли я представляв свого часу «Берегвідейк», коли ми виграли все, що тільки було можна в області, мені пропонували залишитись у команді другим тренером. Я відмовився, бо мав інші плани, навіть за кордон хотів виїхати. Тому ця пропозиція для мене аж ніяк не була неочікуваною. Та доволі складно, перепрошую за порівняння, коней на переправі міняти – посеред чемпіонату команду очолювати. Відтак і не робив особливих ротацій зі складом. Вважаю, що не помилився. Загалом я задоволений, що працюю саме з «Береговом».
– Щодо тренерської кар’єри. Знаю, що були у Вас пропозиції працювати над відродженням футбольних традицій у ДЮСШ №1.
– Дійсно, були і є. Та з рішенням поки поспішати не буду. Позаяк я заснував ДЮФК «Олімп», який базується в обласному центрі на матеріально-технічній базі гімназії. Маю більше 30-ти дітлахів 2005, 06 та 07 років народження. Розпочав набір і 2008. Тому, якщо у батьків є бажання пов’язати майбутнє власних дітей із футболом – ласкаво просимо. Попередньо можете телефонувати у зручний для Вас час за номером: 050 591 90 97. А взагалі щодо пропозиції працювати в ДЮСШ №1, мені дуже приємно, що довірили таку місію. Але знову ж поки не готовий відповісти однозначно.
– Які завдання Ви поставили особисто перед собою у цьому році?
Як і кожен тренер – максимальні, що з дитячою, що з дорослою командами. А ще хотів би побувати в одній з провідних академій, аби подивитися базу, тренувальні процеси, досвіду набратися.

Розмовляв Віталій БІРОВЧАК