Анатолій Нурієв: «У сезоні нам, напевно, не вистачило досвіду»

Кращий бомбардир ДЮФК «Мукачево» минулого сезону та гравець дублю «Говерли» Анатолій Нурієв поспілкувався із журналістом lobda.at.ua.

Довідка: Анатолій Анатолійович Нурієв народився 20 травня 1996 року, зріст 183 см, вага 76 кг. У сезоні 2009/2010 в складі ДЮФК “Мукачево” U-14 відіграв 9 матчів і забив один гол у Першій лізі ДЮФЛУ. Наступний сезон Анатолій розпочав у «BRW-BIK» U-15 (Володимир-Волинський), де в 9 іграх забив 2 голи. В сезоні 2011/2012 знову грає за рідне ДЮФК «Мукачево» U-17 у Першій лізі ДЮФЛУ, 18 матчів і 10 голів.

Наступним етапом для Нурієва була «Говерла» U-19. За два сезони (2013/2014 та 2014/2015) Анатолій відіграв 29 матчів і провів 2 голи (у ворота однолітків «Арсеналу» та «Ворскли»).

– Розкажи, будь ласка, про свою ігрову кар’єру, досягнення.

– Почав займатися футболом у 7 років, у Омеляна Михайловича Мешко у ФК “Соколята”. З цією командою посіли друге місце в обласних змаганнях і перше місце зайняли на турнірі в Угорщині. Займався там до 13 років, потім перейшов у ФК “Паланок”, після чого, поїхав на перегляд до «BRW-BIK» (Володимир-Волинський). Мене взяли, але проблеми зі спиною не дозволили мені залишитися там. Пробув там півроку, а потім мені сказали, що “їм футболісти потрібні здорові”. Приїхавши в Мукачево в 2011 році, підлікувався, і пішов у ДЮФК “Мукачево”. У 18 років мене взяли в “Говерлу” U-19, пограв там два роки. Зараз є контракт з “Говерлою” U-21. Ще на область виступаю за ДЮФК “Мукачево”.

– Чи доводилось тобі виступати у ДЮФЛ України?

– Так, у Вищій лізі за “BRW-BIK” і в Першій за ДЮФК “Мукачево”.

– Чи батьки схвалюють твоє захоплення футболом? Відвідують ігри з твоєю участю?

– Так, схвалюють, хоча часто тато каже “йди шукай роботу”. Приходять на кожен домашній матч, іноді й на виїзди їздять.

– Який вплив на тебе мав вуличний футбол?

– Напевно, вуличний футбол навчив мене всьому, що я вмію. Так, тренування тренуваннями, але на вулиці ти робиш те, що ти хочеш. Вуличний футбол здійснив на мене дуже великий вплив.

– У «Говерлі» U-19 ти виступав під керівництвом Валентина Слюсара. А в цьому сезоні ти мав змогу зіграти проти нього у ході зустрічей ДЮФК “Мукачева” з “Ужгородом”. Чи вдалось тобі зійтись на полі з своїм екс-тренером?

– Ні, нам не пощастило зустрітися на футбольному полі. Хоча хотілося б.

– Чи довелось бачити ігри Валентина Слюсара в чемпіонаті України та єврокубках? Як тобі гралось під його керівництвом у «Говерлі» U-19? Є якісь відмінності у підході до тренування, у порівнянні з іншими тренерами, в яких ти займався?

– Ні, чесно, не бачив гри мого екс-наставника. В принципі гралося добре, тільки якби поменше кричав, ціни б йому не було. Так, є відмінності. Він, як футболіст вищого рівня в минулому, на особистому досвіді намагався побудувати сильну команду. Мені сподобалося тренуватися під його керівництвом.

– Чи можеш об’єктивно виділити свої слабкі та сильні сторони? Над чим ще треба працювати?

– Слабкі сторони – швидше за все, це моя швидкість, я не швидкий. Не дуже добре граю на другому поверсі. З хорошого – досить технічний, є почуття останнього дотику, вмію забивати. А взагалі, мені здається, що працювати треба над всіма аспектами, як сильними, так і слабкими.

– Чи ведеш власну статистику (голи, гольові передачі)?

– Ні, я вважаю, що на цьому рівні не варто вести таку статистику.

– Четверте місце у списку бомбардирів у такому юному віці, неабияке досягнення. Можеш згадати найкрасивіший свій гол у минулому сезоні?

– Дякую. У ворота “Берегова”, у домашньому матчі. А скільки я забив?

– 13 голів у 22 матчах. Чи є в тебе якась гольова формула, типу скільки треба створити небезпечних моментів, щоб забити гол?

– З двох один заб’ю.

– Чи важко у юному віці виступати проти більш досвідчених гравців у Вищій лізі Закарпаття? Як тобі дався перехід від дитячого до дорослого футболу? Чи він вже завершився?

– Взагалі не складно. Легко, напевно тому, що у нас вся команда переходила у дорослий футбол.

– Чи ставилась якісь конкретна мета перед ДЮФК на початку сезону? Як оціниш минулий сезон для своєї команди?

– Завдання ставилося, звичайно, зіграти цей сезон краще, ніж попередній. Сезон в загальному не поганий, не вистачило нам, напевно, досвіду, а може і підбору гравців, щоб залишитися в трійці лідерів.

– У першому колі ви перемагали борців за медалі «Севлюш», «Дийдо», «Оболонь». З чим пов’язаний спад у другому колі, де ви вже не змогли взяти очки з прямими конкурентами?

– Кадрові проблеми, десь брали і юнаків. Ми втратили два очки в домашньому матчі проти «Оболоні».

– Який із суперників був для вас найбільш не зручним? (від ред. – лише «Берегово», «Бийгань» і «Ужгород» змогли обидва рази переграти «Мукачево» у минулому чемпіонаті).

– Найбільш незручною була «Бийгань».

– Ти всю кар’єру граєш на вістрі атаки? Чи пробувався і на інших позиціях?

– Я в ДЮФК “Мукачево” не завжди грав нападника, часто в центрі поля. На всіх позиціях пробував грати, крім крайнього захисника і воротаря.

– З ким у команді маєш найкраще взаєморозуміння на полі? Можливо є гравець, який найчастіше тебе постачав гольовими передачами.

– Михайло Трухан. Всі по трохи віддавали, можливо, Олександр Бако більше всіх віддав гольові.

– Як проходить звичайний тренувальний процес у вашій команді? Скільки тренувань на тиждень вважаєш оптимальним? Якби ти міг, що б додав до тренувань?

– У нас нормальний тренувальний процес – тренування по будням. Вважаю, п’ять тренувань на тиждень – найоптимальніший варіант. Хотілося б додати вправи на командну взаємодію, оскільки нам бракувало зіграності.

– Як вважаєш, з чим пов’язаний прогрес команди у порівнянні з 2014 роком і чи буде він тривати і в наступному сезоні?

– Швидше за все, з тим, що ми стали на рік старше. Якщо буде команда, то, думаю, прогрес буде.

– Чи розпочалися у вас тренувальні збори?

– Ні, існування команди під великим питанням.

– Чи є в тебе запасні варіанти, на випадок, якщо у Мукачеві не буде команди чемпіонату області?

– Так, маю пропозицію від “Дийдо”.

– Проти якого гравця було найважче грати у минулому сезоні?

– Центральний захисник “Бийгані” Василь Григорович.

– Який з гравців суперника тобі запам’ятався надмірною грубістю? Чи можливо якась команда вцілому.

– Дуже складно грати проти «Севлюша» на виїзді. А занадто грубих не було.

– Як тобі суддівство у минулому сезоні? Чи були якісь спірні епізоди, які зразу згадуються?

– Загалом не погано, але одне, що мені дуже згадується, це домашній матч з «Ужгородом», де суддя поставив пенальті, хоча я суперника збив до лінії карної зони. На відео це було видно.

– Як оціниш стан полів у Вищій лізі? Де найкраще, де найгірше?

– Поля в цілому хороші, звичайно ж найгірше поле у Довгому, а найкраще у Середньому, а на “Автомобілісті” не грав.

– ДЮФК “Мукачево” в цьому сезоні демонструвало дуже пристойну гру. Чому на твою думку відвідуваність ваших домашніх матчів вкрай мала, як для такого великого міста, як Мукачево?

– Просто в нашому місті футболом не надто цікавляться. Людям приємніше поїхати у неділю десь на відпочинок, ніж піти подивитися футбол.

– Найбільш феєричним і несподіваним стала ваша зустріч у Середньому, яку ви виграли 8:1. За рахунок чого вдалось досягти такого результату (від ред. – в тому матчі Анатолій віддав дві гольові передачі і заробив пенальті, яке сам і реалізував)?

– Напевно через зарядженість тренерів один на одного. Золі-бачі завжди не дружив з Фантою. Так що, настрій дуже був серйозним, і звичайно суперник нам давав грати.

– Як вважаєш, хто з гравців обласного чемпіонату зміг би грати за «Говерлу» на рівні Прем’єр-ліги?

– У сьогоднішній «Говерлі» міг би грати Чонка, Жаренко, Гегедош. Вони по своїй індивідуальній майстерності підійшли б команді.

– Недавно пройшло опитування за звання кращого гравця сезону 2015, в якому ти зайняв дев’яте місце. Назви свою трійку кращих гравців минулого чемпіонату.

– Я дев’яте місце зайняв?!? Юрій Чонка, Мирослав Лютнянський, Іван Жаренко.

– Чи стикався ти колись на юніорському рівні зі здачею матчів?

– Мені здається, що це питання, не варто виносити на загальний розгляд. Я стикався. Але я дуже не поважаю таких людей. У футбол потрібно грати серцем, а не грошима.

– Зараз багато про це пишуть (про дубль «Олімпіка», гравців дубля «Зорі» (серед яких і ваш екс-одноклубник Валентин Великий). Чи відомо тобі щось про подальшу долю Великого. Де він зараз грає?

– Ні, не відомо.

– У багатьох гравців Закарпатської області є тенденція їхати грати у сусідні країни. Чи не замислюєшся над тим, щоб продовжити футбольну кар’єру у Словаччині, Угорщині або Чехії?

– Звичайно ж замислююся, але хотілося б спробувати і на Україні, в дубль середнячків нашого чемпіонату потрапити.

– З ким порівнюють тебе друзі (за стилем гри)?

– Френк Лемпард.

– Улюблений клуб і збірна. І чому саме цей клуб?

– Збірна України. Клуб “Манчестер Юнайтед”. Дуже подобалася мені їхня гра під керівництвом Сера Алекса. І улюблений гравець Уейн Руні.

– Чи пам’ятаєш свої перші матчі по телевізору за якими довелось спостерігати?

– Я не дуже любив у дитинстві дивитися футбол, але пам’ятаю фінал Ліги Чемпіонів-2005 у Стамбулі, «Ліверпуль» – «Мілан» – 3:3.

– Як ставишся до ігор зимового кубку на важких полях?

– Я і зараз граю, в зимовій першості Мукачівського району за «Локомотив» (Мукачево). Поля погані, але якщо хочеш грати – будеш!

– Як давно розпочався цей чемпіонат? Скільки ігор вже зіграв за «Локомотив»?

– З 6 грудня, зіграли 5 турів, у нас 8 очок.

– Як ти ставишся до спортивних журналістів? Чи готовий давати коментарі після матчів?

– Ставлюся добре, звичайно ж готовий.

Розмовляв Тарас ГАЛУШКА